Головна проблема Луческу у Динамо – не результат чи гра. Це все наслідки. Ключова проблема – Мірча не відчуває потенціалу гравців. Прикладів вистачає.
Зараз найбільший талант у системі Динамо – це Самба Діалло. Сенегалець добре себе зарекомендував у матчах Юнацької ліги УЄФА позаминулого сезону та виступами за юнацькі збірні своєї країни. У Динамо великі проблеми із фланговими гравцями – як якісно, так і кількісно. Але Самба не отримав шансу у першій команді ні до війни, ні під час війни.
У матчі 18 туру Володимир Бражко ні в чому не програв своєму візаві – капітану Динамо Сергію Сидорчуку. Навіть виглядав переконливіше та цікавіше. Бражко виступає за Зорю на правах оренди. Він досі належить Динамо. Влітку на нього не звернули увагу. А під завершення зимового трансферного вікна на цю позицію взяли якогось не дуже зрозумілого македонця. Восени Бражко чудово себе проявив у Зорі, ставши одним із лідерів команди. Забив киянам у матчі першого кола.
Луческу звернув увагу на Антона Боля влітку 2020 року, коли прийшов до команди. Вважалося, що саме Антон замінить Забарного. Після трансферу Іллі до АПЛ Мірча почав награвати в центрі захисту Максима Дячука. У трьох матчах – дві гольові помилки... Боль зараз опинився тільки четвертим центрбеком. При тому, що у юнацькій команді потрібно давати грати на цій позиції Назару Балабі – для подальшого розвитку. Антон опинився у підвішеному стані. Психологічно це може зламати талановитого хлопця.
При тому в команді залишають Тимчика, який у свої 26 досі ходить в статусі «перспективних і талановитих». При цьому ні про яку стабільність та клас не йдеться. Стало очевидно, що навколо такого гравця нову та амбітну команду не побудуєш.
Я вважаю, що Луческу – дуже сильний спеціаліст. Він любить футбол. Він живе футболом. Але для успіху йому потрібна якість футболістів. У тренера є певне бачення футболу, свої принципи, від яких він не відступить, враховуючи власний консерватизм та вік. Простішими словами – Луческу хоче, щоб гравці підтягувалися до його вимог, аніж самому підлаштовуватися під футболістів. При всіх проблемах із вінгерами він так і не спробував гру в три центральні оборонці, що додало б надійності. Зате Денис Гармаш грає на фланзі...
Тут повчальний приклад Шахтаря. Після того, як команда втратила майже всіх своїх легіонерів, потрібно було запросити тренера, який вміє працювати з українськими молодими гравцями. Для цієї ролі максимально годиться Ігор Йовічевіч. Хорватський тренер – прекрасний мотиватор та психолог. Він надав гравцям Шахтаря впевненість у собі, віру, що вони здатні перемагати Реал, ставати чемпіонами. Такі якості дозволили розкритися та розвиватися цілій групі молодих «гірників».
Шахтар хоче продовжувати гнути цю лінію, а трансферну політику підкоригував під сильні сторони Йовічевіча. Власне для цього керувати селекцією запросили італійця Сасу. Зараз «гірники» підписують ноунеймів, яким співпраця із Йовічевічем може відкрити нові можливості. Перший кандидат – Кевін Келсі. Венесуельський форвард справляє дуже хороше враження. З нього може вирости дуже сильний та дорогий нападник. Таджик Хусрав Тоіров та грузин Георгій Гочолейшвілі – із тієї ж опери.
Я впевнений: якби Самба Діалло перебував у Шахтарі, то зараз він би вже успішно грав за першу команду. У сенегальця дуже схоже резюме на Мудрика, такі ж хороші швидкісні якості. Тільки от різниця в тому, що Йовічевіч підлаштував гру під Мудрика, а Луческу хоче підлаштувати гру Діалло під своє бачення футболу. Різниця у підході – очевидна.
Динамо в такій ситуації, що не має можливості купувати навіть другорядних легіонерів. Клуб може спиратися тільки на власних вихованців. Потрібен тренер, який зможе із ними успішно працювати. Це не зовсім про Луческу. Мірча може підтягти одного-двох молодих гравців, але не більше. За майже три роки роботи із молодих повноцінно заграв Забарний. Зараз можна сміливо додати Костю Вівчаренка. Сирота і Шапаренко вже тоді були у першій команді, просто не користувалися довірою. Про Влада Ваната поки щось предметне говорити важко.
Зараз же треба вводити набагато більше. Не просто вводити, але щоб воно ще якось трималося купи, був результат і розвиток гравців. Навряд чи це під силу Луческу. Потрібен трохи інший тренер, з іншими якостями. Якщо румун залишиться, це стане змарнованим часом для команди і тупцюванням на місці.
Тому, як можливий компроміс, не варто виключати перехід Мірчі на адміністративну роботу в Динамо, поки у нього чинний контракт. Луческу має величезний авторитет. Добре розуміється на футболі. Він здатен привертати увагу європейських клубів до молодих динамівців, на рівних спілкуватися із потенційними покупцями.
Я вважаю, що головний кандидат на посаду головного тренера Динамо у наступному сезоні – Патрік ван Леувен. Наставник Зорі зараз виглядає майже ідеальним керманичем для столичного клубу.
Патрік – не чужа людина для українського футболу. Свого часу він проводив становлення академії Шахтаря та впроваджував там нідерландську методику. На ній виросли Зінченко, Маліновський, Зубков та багато інших. Якщо академія Динамо більше схильна народжувати гравців захисної ланки, то у Шахтарі з'являлися хороші креативні футболісти.
Нідерландець повністю адаптований до життя в Україні. Він знає російську мову. Може напряму комунікувати з гравцями. Шість років у Шахтарі, зараз майже сезон у Зорі. Не буде ніяких проблем із фінансовими вимогами. Заробітна плата Патріка – не така значна. Він не боятиметься їхати в Україну.
На сьогоднішню Зорю приємно дивитися. Команда мотивована, цікава, вміє грати першим номером. Весною забивали у всіх трьох матчах. Загалом – 7 м'ячів. Динамо забило тільки раз, а кожен момент створює дуже важко.
При цьому нідерландець прийшов до команди влітку, ще й після піврічного простою. Потрібно було формувати новий колектив. Восени ще не все вдавалося. Але зараз, за якістю гри, Зоря є одним із претендентів на місце в ЛЧ. При цьому кадрових проблеми вистачає, бракує досвідченого воротаря. Тільки під кінець трансферного вікна підписали двох форвардів. Той же Едуардо Герреро у трьох матчах забив гол та зробив три асисти, хоча до цього в Ізраїлі не мав результативних дій.
Патрік вміє знаходити підхід до гравців. У Зорі розкрився Назарій Русин. У цього нападника не склалося із трьома наставниками Динамо та тренером Легії. Зараз Назарій виглядає набагато переконливіше та результативніше за Влада Кабаєва, який грає на цій позиції у Динамо.
Воротар, 19-річний Олександр Сапутін, відіграв проти Динамо набагато надійніше, ніж його вже іменитий візаві Руслан Нещерет, якому аванси видають не один рік. Максим Хлань, Денис Нагнойний теж розвиваються. Хоча про того ж Нагнойного ніхто перед сезоном не знав. Зараз на Хланя вже є попит за кордоном.
Вищезгаданий Бражко проводить дуже хороший сезон. У 21 рік виглядає лідером середини поля. Сергій Булеца показує вже якісь ознаки стабільності та класу. Обидва з наступного сезону можуть стати важливими виконавцями для Динамо, адже їхні контракти належать київському клубу.
Ймовірний прихід Патріка до Динамо – це не тільки повернення Бражка та Булеци, але і новий погляд на динамівську молодь (Волошина, Яцика, Діалло, Ваната, Дячука, Боля). Буде реальна перспектива для талантів 2006 року – Пономаренка, Калини, Пашка. У Динамо точно є кого розвивати.
Можливо із ван Леувеном Динамо не стане чемпіоном. Але буде капіталовкладення. Молоді гравці зростатимуть. Через певний час знову з'явиться команда, здатна досягати успіху. Відбудуться ментальні зміни. Динамо не житиме сподіванням, що Буяльський десь підстереже помилку суперника, а створюватиме моменти самотужки.
Читайте також:
- Суркіс відреагував на інформацію про переговори Луческу з «Ніццею»
- Чому не треба критикувати «Динамо»?
- «У нас є достатньо динамівських сердець, але чи готові вони?»: Циганик висловився про наступного тренера «Динамо»
- «Взимку продали Циганкова і Забарного. Є ж гроші, так посилюйте склад» - Вацко дав пораду «Динамо»
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
