- Мені пригадується матч з англійцями більш ніж десятирічної давнини, коли на полі суперника Коноплянка забив шалений м’яч. Він у мене й досі перед очима, - говорить Федецький. – Тоді українська збірна зіграла внічию, 1:1. На стадіонах в Англії зазвичай панує класна футбольна атмосфера, і я впевнений, що 90-тисячний «Вемблі» під час матчу з Україною буде заповнений вщент. Більшість наших хлопців в такій атмосфері давно не грали, тому випробувати себе у поєдинку із такою топовою командою, як збірна Англії, буде дуже цікаво. Не буду оцінювати нинішні можливості наших збірників, що грають у чемпіонаті України, як і говорити про його сьогодення, але у нашій національній команді є футболісти, які виступають на досить високому рівні у провідних футбольних країнах Європи – Зінченко, Миколенко, Малиновський. Виступаючи у топ-чемпіонатах, всі вони завжди грають на класних стадіонах за шаленої атмосфери. Це ті лідери, які на даному етапі повинні повести за собою своїх партнерів по збірній.
- Як гадаєте, чи не позначиться бува зі знаком «мінус» задіяність Руслана Ротаня відразу на трьох посадах?
- Зараз можна перебирати в голові багато думок щодо цього, гадаючи – плюс це чи мінус. Однак як би там не було, а для футбольної історії поєднання роботи наставника національної команди, молодіжної збірної та «Олександрії» - це дійсно унікальний випадок. Та зважаючи на те, що Ротань показав класний результат з «молодіжкою», у нього було досить багато критики. Хоча слід враховувати, що очолив цю команду він на самому початку своєї тренерської кар’єри. Та добре знаючи Руслана Петровича, можу сказати: він – максималіст. До того ж, доволі спокійний та врівноважений, який до хейтерів ставиться з посмішкою. Тому знаючи його амбіції, для мене це не дивно. Хоча останнім часом в пресі доводилось багато читати думки наших «диванних» експертів, які постійно вдаються до критики і яким завжди щось «не так». От і тепер без подібних коментарів не обходиться: мовляв, як так – один і той же тренер у трьох командах працює? У цій ситуації, як на мене, Ротаню навпаки потрібна підтримка. Обставини склалися так, як вони склалися – і слід розуміти, що так треба на даному етапі. Тим більше, що вже є попередня домовленість з наступним керманичем збірної – Сергієм Ребровим, який має відпрацювати в «Аль-Айні» свій контракт до кінця – і лише після цього на повноцінній основі очолити українську збірну. Про це, гадаю, всім у футбольній Україні добре відомо.
Якщо говорити про Руслана Ротаня, то він ще грав пліч-о-пліч з багатьма футболістами національної збірної, тож можливості кожного з них добре знає. Крім того, у нього сучасне бачення футболу, і свої знання він вдосконалює, вчиться. У Європі тренер поводить себе з гравцями майже на рівних – і так має бути. Це дозволяє футболістам почуватися розкутіше, а відтак розкриватися по максимуму. Зрозуміло, що наприкінці цього тижня на збірну України чекає серйозний екзамен відбіркового циклу – стартова гра проти Англії, проте я впевнений, що Руслан Петрович підключить весь свій футбольний досвід і зробить все можливе у прагненні досягти позитивного результату. Ще коли він був гравцем, то завжди допомагав своїм партнерам по команді – як на полі, так і за його межами. Особисто я вірю у Ротаня.
- Наскільки оптимальним є нинішній список футболістів збірної України? Чи бува не випустив когось з поля зору Ротань?
- Вважаю, що на даний момент він викликав у збірну найкращих. Усі, хто потрапив до списку викликаних на гру з Англією, це оптимальний варіант. Зрозуміло, що хтось за певних причин – через пошкодження чи травми, які потребують лікування, не зміг приїхати. Ті ж футболісти, котрі є в обоймі тренерського штабу національної команди, показують більш менш стабільну гру. Можливо, у деяких гравців є спади (не будемо переходити на прізвища), але Руслан Ротань їм довіряє. А довіра може зіграти величезну роль. Це можу сказати із свого футбольного досвіду. Коли тобі тренер довіряє, ти ладний гори звернути.
- На початку нашої розмови ви згадали було гол-красень Євгена Коноплянки у ворота Англії. Враховуючи, що цей гравець довгий час не грав за збірну, напрошується питання: чи бува не заради повторення того маленького футбольного подвигу осені 2012-го інший учасник тієї дуелі Руслан Ротань його викликав?
- (Без роздумів). Все можливо. У футболі таке дежа вю буває, тому цього не виключаю. Знаючи Женю та його здібності, доводиться лише жалкувати, що через неприємний для нього період він певний час не був задіяний у головній команді країни. Цьому заважали часті пошкодження, які не дозволяли грати у повну силу та показати свої найкращі якості. Та всі ми розуміємо, що у професіональній кар’єрі таке трапляється: у кожного бувають як підйоми, так і спади. До того ж, треба зважати й на вік. Однак у даному випадку набутий Коноплянкою чималий досвід (а крім «Дніпра» він пограв у чемпіонатах Іспанії, Німеччини та Польщі) та особистий контакт з Ротанем можуть піти на користь нашій збірній. Хоча були скептики, які стверджували, що потяг Євгена вже пішов. У цьому випадку слід констатувати: наш народ буває таким гарячкуватим, що деколи полюбляє рубати під корінь. Та я не став би поспішати з висновками і радив би цим скептикам зачекати. З’явившись у збірній, Коноплянка потренується кілька днів і Ротань зможе побачити, у яких він кондиціях. Я переконаний, що як мінімум із готовністю на один тайм Євген може показати класну гру. Гадаю, що Руслан Петрович щось знає. Тим більше, що «Вемблі» повинен стати хорошим подразником для Коноплянки. Якщо він вийде на поле, то пригадає ті приємні емоції, коли вдалося зняти павутиння з дальньої «дев’ятки». Буде круто, якщо Женя повторить тодішнє досягнення. І хай не в «дев’ятку», а просто заб’є гол у ворота збірної Англії. Хоча не думаю, що він гратиме з перших хвилин. Але якщо вийде на заміну, то показати, ким є насправді Євген Коноплянка, він матиме можливість.
- Можна не сумніватися, що у неділю серед глядачів на трибунах «Вемблі» буде чимало українців – зокрема, із когорти емігрантів та біженців. Та й самі британці у такий складний воєнний час відносяться до України із симпатією…
- Сто відсотків! Я впевнений, що футбольна торсида Англії як мінімум аплодуватиме нашій збірній. Можливо, перед матчем на стадіоні майорітимуть українські прапори або буде якийсь перформанс. Знаючи наші відносини з Великою Британією та майже з усіма країнами Європи, які усіляко підтримують Україну (окрім переляканого лідера Угорщини Орбана, який має проросійську позицію), впевнений, що наша збірна відчує на «Вемблі» по-справжньому теплий прийом. Зрозуміло, що англійські вболівальники підтримуватимуть свою збірну, однак при цьому симпатія українській команді з їхнього боку гарантована.
- Серед них, слід гадати, повинен бути і великий друг України, відомий британський державний діяч Борис Джонсон…
- У неділю в Лондоні може бути прохолодно, тому головне, щоб Боря Джонсонюк не забув одягти фірмову шапочку «Укрзалізниці», яку він має після нещодавніх відвідин України (усміхається). А якщо серйозно, то він доволі класний мужик. Я розумію, наскільки високого рівня ця людина у Великій Британії. Однак незважаючи на серйозні посади, важливо, як люди показують себе у суспільстві. Джонсон – привітний, щирий та доброзичливий чоловік, який мало чим відрізняється від пересічного англійця. Такі люди, як він, викликають шалену симпатію і притягують до себе абсолютно у всьому. Простота, чесність та порядність - так охарактеризував його Володимир Зеленський. Пригадується, мій тато мені завжди казав: »Синочок, як високо ти не піднявся б у футболі, завжди залишайся людиною». Ці слова стали для мене аксіомою на все життя. Я вважаю, що наш (і про цю приналежність можна сміливо говорити) Борис Джонсонюк є саме такою людиною. Мені здається, що у недільному матчі його вболівальницьке співвідношення буде 55:45 відсотків. Серцем він, звичайно, буде підтримувати збірну Англії, а в душі – Україну.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
