Тому, зараз – через майже добу після матчу відбору на Євро-2024 Англія – Україна, спробуємо проаналізувати те, що побачили. Звісно, ця точка зору буде суб’єктивною. Для того щоб щось стверджувати зі стовідсотковою впевненістю, потрібно бути всередині процесу, в команді – на тренуваннях, в роздягальні – до і після матчу, ну і звісно – в перерві, коли тренер та гравці переварюють отриману інформацію і намагаються щось виправити.
Все вирішують деталі?
Про деталі, та їх значення – у підготовці та в самій грі, я почув від відомого екс-гравця і тренера Валерія Кривенцова, який зазначив, що деталі будуть особливо важливими саме в такому складному поєдинку, як з Англією.
Як на мене, деталей цих, і до гри і під час неї, і навіть – після, було багато. І, на жаль, позитиву в них було мало. З хорошого одразу впадало в очі те, що у футболістів збірної України відчувався ентузіазм, бажання зіграти на знаменитому стадіоні «Вемблі», бажання створити сенсацію. От тільки, чи вірили наші хлопці в можливість цієї сенсації, тобто в спроможності здобути в матчі з Англією хоча б нічию? Чи вірив в це Руслан Ротань і його тренерський штаб? Від віри багато чого залежить – така вже природа людини, так влаштована наша психіка.
Деталь перша – штаб…
Збірна України довгий час була без керманича. Ніхто не планував майбутнє цієї команди, і не пояснював головним її діючим особам – гравцям, хто і на кого розраховує. Образно кажучи, корабель не тільки був без вітрил, а й лежав на мілині.
Як відомо, пожежний порядок дій не може бути конструктивним. Але, в нашому випадку це сталося – збірну очолив Руслан Ротань, який має незначний тренерський досвід. Більше того, головний екзамен у нього попереду – молодіжне Євро-2023, де і можна, і треба продемонструвати свій тренерський талант, довести всім, що ти новий Гвардіола, чи Клопп, чи Нагельсманн, наприклад. І ще більше – на Ротаня, як я розумію, дуже сподіваються в «Олександрії»… На кожній з цих ділянок – купа роботи, і щоб хоч десь, хоч щось зробити, треба не просто закатати рукави, а й зрозуміти з чого почати…
Ротань, який до цієї зими був зосереджений на «молодіжці», досить несподівано взяв на себе додаткову ношу – «Олександрію», а потім йому закинули на плечі ще один вантаж – непідйомний. Багато хто каже, що це тимчасово – до приходу Сергій Реброва. Але невідомо, коли саме збірну очолить Ребров, і чи очолить взагалі… Тобто майбутнє команди так само не планується.
Деталь друга: збірна омолоджується…
Руслан Ротань після матчу з Англією сказав, що збірна України омолоджується, їй потрібен час, що цей колектив спроможний на набагато більше, і результат буде… Пропоную уважно поглянути ще раз на стартовий склад команди проти англійців і на запас. До новачків, а якщо колектив омолоджується, то це повинні бути молоді хлопці, можна віднести хіба що Мудрика і Судакова, ну і Трубіна, звичайно, який щоправда, вже має певний досвід гри за збірну, і не дуже позитивний… І аж ніяк не можна вважати такими Коноплянку, Ярмоленка, Степаненка, Караваєва, Яремчука і багатьох інших.
Деталь третя: під тиском
Пожежний порядок дня примусив Руслана Ротаня вдатися до послуг футболістів, які, на мою думку, повинні попрощатися зі збірною – тих, кого я перерахував в попередньому абзаці. Майбутнього в національній команді у них немає. Вважаю, що серйозно задуматись щодо цього повинен і Матвієнко, який робить елементарні помилки, і якого молоді європейські опоненти обходять, наче на тренуванні. Не впевнений я і в перспективах щодо гри в збірній України Сидорчука і Сватка. Час звичайно покаже, але зараз я не вірю в них.
Деталь четверта: заміни…
Важливим показником спроможності команди - досягти результату, і тренера – продемонструвати свій талант і знання, є те, які заміни робляться по ходу гри, і як вони впливають на неї. Наведемо всього лише один приклад – участь в матчі з Англією Буяльського, Циганкова і Довбика. Цікаве пояснення ми почули від тренера щодо двох останніх – мовляв, Циганков розглядався як підсилення і тому його не було в «старті», і Довбика треба було випускати, можливо, трохи раніше, хоча Яремчук добре працював на оборону.
Так от, Яремчука в обороні я особисто не дуже й помічав, на те, щоб Довбик нормально увійшов у таку гру з 74-ї хвилини годі було й сподіватися, а невихід Циганкова, який зараз перебуває у відмінному тонусі, взагалі незбагненна річ.
Окрім того, невідомо що виконували на полі Зінченко, Малиновський і Мудрик, які, без сумніву, могли би принести набагато більше користі. Чомусь, здається, що й англійці спершу побоювалися цих трьох зі збірної України, а потім все зрозуміли, розслабилися й зробили результат. Як зауважив після матчу Гарет Саутгейт, «зробили складну гру простою».
Висновок
Він поки що невтішний… Набір гравців у нас є, а от команди немає. Є зібрання, а не збірна країни. На даний момент відсутня філософія і план, який треба було писати й затверджувати ще влітку 2022 року, і тоді ж знаходити повноцінного головного тренера. Не чекати у моря погоди, не чекати на Реброва… В українському футболі достатньо кваліфікованих фахівців, які б встигли за 8-9 місяців роботи – до березня 2023 року, багато чого. Хочете приклади? Будь-ласка: Володимир Шаран, Олександр Рябоконь, Сергій Ковалець… І це ще не повний список можливих кандидатів. Наша національна команда потребує досвідченого керманича, справжнього омолодження і стратегії хоча би на найближчий рік (з урахуванням війни, звичайно). А поки що прогноз: фінальна стадія Євро-2024 збірній Україні не світить, але не треба через це непритомніти і кричати: зрада! Краще би подумати вже про ЧС-2026.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
