«Дружина і дочка працювали в приватному медичному салоні. Донька – майстром, дружина – адміністратором. Разом ходили на роботу. Я пишався ними. Марина отримала вищу медичну освіту. Спочатку працювала терапевтом у місцевій дитячо-спортивній школі. Потім закінчила курси, стала косметологом. Ще до початку війни перейшла працювати в приватну клініку. Була провідним фахівцем у своїй галузі. 26 червня їй повинно було виповнитись 28 років.
Разом з дружиною повертались з роботи, зайшли в магазин. Я набрав Іру о 14:06. Дружина відповіла, що вони вже вийшли з магазину і йдуть додому. За 5 хвилин почався артобстріл. Міни пролітали з характерним свистом, скло тремтіло. Я почав набирати Іру. У відповідь – гудки. Дружина завжди відповідає мені на третій гудок. Навіть якщо в цей час з кимось розмовляла. Така у нас була домовленість. А тут не бере слухавку. Почав набирати доньку, у неї телефон поза зоною. Знаю, що такого не буває – з Мариною завжди павербанк. Почав сходити з розуму. Відразу одягнувся. Набирав їх по черзі 8 або 9 разів. Після чого слухавку взяла жінка. Вона сказала: «Пробачте, але ваших дівчат більше немає».
Це сталося поруч з будинком? За 150 метрів. Біля дому у нас дві школи – 24 та 41. Між ними прохід. Поруч садочок. Вони були на перехресті шкіл і садочка. Куди цілили росіяни? В школу чи в дитячий садок? Снаряд потрапив в дерево, осколки – прямо в Іру та Марину. Доньці осколки потрапили в голову та стегнову артерію. Дружині – прямо в серце. Крові було дуже багато. Це трапилося о 14:15. З цим важко змиритися. І ще важче – жити. Після похорону доньки та дружини вирішив йти в ЗСУ. Ненавиджу цих російських тварин! Щоб вони всі згоріли! Хочу потрапити в артилерію, буду працювати за спеціальністю – медиком», – цитує Дудку Чемпіон.
Хочеш допомогти ЗСУ 🇺🇦?
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
