– Як на мене, дива не станеться. Все йде до того, що нагороди найвищої проби дістануться «гірникам». І не тому, що вони за класом переважають своїх візаві, просто стабільніші й важливо, що не втрачають очок в поєдинках з сусідами по турнірній таблиці, цінність яких відразу зростає.
– Ви натякаєте на недавнього лідера – Дніпро-1, котрий у другій частині сезону вже встиг програти Динамо та Зорі?
– Якщо відверто, то я був неприємно вражений тим, як повільно дніпряни грали з луганцями. Вони забули, що підтюпцем перемоги не здобувають! Хоча в підопічних Олександра Кучера були непогані шанси скласти гідну конкуренцію Шахтарю, який не справляє враження непереможного навіть на всеукраїнській арені. А в єврокубках Шахтар команда швидше рівня учасників Ліги конференцій.
– Чим можна пояснити, що Дніпро-1 примудрився розтринькати перевагу над Шахтарем?
– Не виключений варіант, що дніпряни переоцінили свої сили, а запасу міцності не було. Зрештою, серед дніпрян, окрім Артема Довбика, й виокремити нікого… Тому й могла виручити тільки максимальна налаштованість в кожному матчі, бажання стрибнути вище голови…
Взагалі, якось спіймав себе на думці, що переважна більшість вітчизняних команд однакові за стилем, ніякого креативу, домашніх заготовок… Взяти хоча б поєдинок останнього туру Рух – Динамо. Здавалося б, кияни після двох перемог поспіль докладуть чимало зусиль, аби декласувати одного з аутсайдерів й загострять боротьбу за місце на п'єдесталі пошани. Але у Львові Рух виглядав привабливіше, й навіть не уявляю, що робити киянам з такою грою в єврокубках, якщо вони туди зуміють пробитися.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
