Іван Гецко: «Про таке «класико» хочеться якнайшвидше забути»

Динамо Київ 23 Квітня, 20:55 502
Іван Гецко: «Про таке «класико» хочеться якнайшвидше забути» | 19-27
Колишній гравець національної збірної України Іван Гецко поділився із Командою1 враженнями від вчорашнього протистояння «Динамо» та «Шахтаря» в столиці України.

— Це просто якесь жахіття, інакше й не скажеш… Про таке вітчизняне «класико» хочеться забути якнайшвидше. Таке враження, що обидві команди немовби змовившись, вирішили зробити послугу, вийшовши на поле, аби просто відбути номер. Повільний темп, велика кількість помилок, а про щось креативне взагалі не могло бути мови. Сумно, адже це грали суперники, котрі не приховують своїх амбітних планів з виступами, як на всеукраїнській, так і міжнародній арені. Жартуни…

І все ж, вчорашня нічия справедливий підсумок?

— Мабуть, так, бо на перемогу «Динамо» і «Шахтар» не награли. Знаєте, те, що «Динамо» вже давно переживає не кращі часи, ні для кого не секрет. Ось чому мене здивувало, що навіть проти такого ніякого «Динамо» «Шахтар» діяв з оглядкою на тили, поступившись у контролі м’яча, що завжди було їхнім «коньком». На мою думку, після поновлення чемпіонату рівень гри гірників викликає серйозне занепокоєння, не слід забувати, що саме вони мають найбільше представництво в національній збірній України.

До речі, важко згадати, коли востаннє «Динамо» та «Шахтар» на обох спромоглися завдати так мало ударів в бік воріт. Звідки ж тоді взятися голам?

Осічка «Шахтаря» може повернути інтригу в боротьбі за чемпіонське звання?

— Навряд чи, бо складається враження, що головний переслідувач донеччан «Дніпро-1» банально не хоче докласти зусиль для підкорення вершини. Хоча заради справедливості слід сказати, що в Дніпрі тільки йде становлення боєздатної команди.

Доводиться констатувати, що, на жаль, рівень вітчизняної Прем’єр-ліги — низький, а чого варті «Шахтар» та «Дніпро-1», в єврокубках недавно наочно продемонстрували нідерландський «Фейєноорд» та кіпрський АЕК. На очах деградує колись грізне «Динамо», немає перспективної молоді. І не варто себе тішити ілюзіями: буде дуже добре, якщо за нинішнього воєнного стану падіння в українському футболі взагалі пощастить зупинити.