Коментатор Роберто Моралес розповів про що свідчать підписання у донецьку команду молодих латиноамериканців не з Бразилії та чому цей вектор після Келсі та Кастільйо вартий уваги.
— Як Шахтар налагодив скаутинг в таких країнах, як Еквадор та Венесуела? Та чому змінив вектор із готових легіонерів на перспективних?
- Я знаю, що скаутинг Шахтаря працює по регіонах. Тобто, Латинську Америку він повністю охоплює. Щодо Келсі, то там більше робота проводилася по Уругваю, адже він належав місцевому клубу. А це не просто уругвайський клуб, ця команда має багато зв'язків через свого президента з європейськими клубами та навіть з Пепом Гвардіолою.
Там все щільно пов'язано і закривається регіон. А готових футболістів зараз купити не реально. Ціни на них виросли, а клуби настільки сильно моніторять цей ринок, що просто викупають все що можна. Великим клубам не обов'язково потрібен футболіст, який гратиме за них. Вони можуть його віддати в оренду задля розкрутки та перепродажу.
Тим паче, зараз існують цілі корпорації як «City Group». Манчестер Сіті може без проблем віддати гравця в ту ж саму Жирону, яка теж входить в цю корпорацію. Те що Шахтарю колись вдавалося робити - майже не реально втілити в життя зараз. Гравця рівня Фернандінью, ніхто окрім п'яти найкращих чемпіонатів, не зможе підписати. Ринок змінився. Тепер він крутиться набагато більше довкола футбольних монстрів.
— На бразильському ринку можна зараз ставити хрест для «гірників»?
- Можна брати, але з величезним ризиком. Якщо раніше був певний відсоток ризику, то тепер його потрібно множити на два, а іноді і на три. Потрібно брати дуже не очевидного футболіста за чималі гроші.
Стало однозначно складніше працювати на тому ринку. Бразильський ринок виріс, адже є велика увага з боку топ-ліг, а також рівень бюджетів бразильських клубів суттєво підвищився. Я не можу назвати бюджет Шахтаря, але думаю, що в межах кількох десятків мільйонів доларів, а якщо говорити про найкращі бразильські колективи, то там десь 150 мільйонів доларів.
Бразильці готові продавати, вони не тримаються за футболістів. Але потрібно пропонувати хороші гроші і тоді трансфер здійсниться. В Україні таких бюджетів навіть в найкращі часи не було. А зараз більшість клубів існують на пару мільйонів.
— Чому Шахтар продовжує вкладати гроші в молодих легіонерів? Невже кейс Мудрика залишився непоміченим керівництвом «гірників»?
- А скільки в нас таких Мудриків? Шахтар нормально виступив в юнацькій Лізі УЄФА і там є гарні молоді футболісти, але хто з них зможе сьогодні зіграти як Келсі? Я вважаю, що у нас таких молодих форвардів за його рівнем зараз немає. От приїхав Келсі ‒ здавалося б, маловідомий гравець, але коли він виходить грати у дорослому футболі і ти порівнюєш його дії з українськими однолітками, то я вважаю, що він на голову сильніший.
Кастільйо ‒ це гарний гравець, а українця в такому віці і з такими ж задатками зараз просто немає. Тому що Україна не має налагодженого конвеєра молодих футболістів. В Україні проблеми з футбольною культурою. Ми Еквадору програємо масовістю футболістів в одні ворота. Не дарма ця збірна грає на Чемпіонаті світу, а Україна - ні. Це не просто так.
— Чому саме опорник така проблемна позиція в Україні й чи Назарина — дійсно найкращий, кого Шахтар міг купити?
- Враховуючи те, що Бражка з Динамо не вдалося б підписати, то Назарина був варіантом. Ми бачимо, що є Степаненко, який не стає молодшим та здоровішим, а це очевидна проблема. Якщо ми порівняємо Назарину та Тараса, то там зрозуміло, що Степаненко — кращий і опорний півзахисник на посилення все ще потрібен.
Наприклад, завтра зламається Степаненко ‒ я, звичайно, йому цього не зичу, але таке може трапитися, ким грати в центрі у важливих поєдинках? Це — біда. Кастільйо універсальний футболіст, окрім відбору він вміє гарно просувати м'яч. Якщо порівняти його та Степаненка, то Кастільйо в просуванні м'яча сильніший.
— Чи чекати Кастільйо з наступного сезону в основній обоймі? Адже Тоіров досі не грає, а це людина з пострадянського простору, ті ж самі Гочолейшвілі і Келсі ще навіть не на 50% реалізувалися.
- Ніхто не відповість на це питання. Ми можемо говорити про рівень гри, який ми бачили, а передбачити його адаптивні можливості неможливо. Є набагато сильніші футболісти, які не можуть адаптуватися на новому місці.
Яскравий приклад - Габріель Барбоса (на батьківщині відомий як «Габігол»). Це був крах у Європі, але всі казали, що він класний. Коли він повернувся на батьківщину, то знову почав всіх розривати. В нього навіть в Португалії не вийшло, це - парадокс. Як це, коли бразилець не може розкритися в Португалії? А буває навіть таке.
Психологічні речі важко прогнозувати. Не все залежить від таланту та старанності. Можна навести приклад із Зінченком, я не вважаю його супер талантом, але він абсолютно адаптивна людина. Він приїхав в чужу країну і одразу став «своїм» хлопцем. Він жартує, сміється і партнери до нього тягнуться. Спочатку на рівні спілкування, а потім вже і у грі. Вони бачать, що нормальний та веселий хлопець і починають спілкуватися. Від цього теж багато чого залежить.
Є й інша приклади, ті ж самі інтроверти Мессі та Роналду, але ж вони генії, а по геніях не можна порівнювати. Але психологія - це складно. Прогнозувати його успішність я не буду, але скажу, що всі задатки в нього для реалізації присутні.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
