За п’ять турів до фінішу ми вже знаємо, who is who, і можемо впевнено сказати, що українська Прем’єр-ліга в спортивному плані цікава навіть у такі складні часи. Проте відразу застережемо вас від зайвих очікувань – ми не допустимо в цьому рейтингу занадто очевидних імен (хіба що трішки хайпових).
Наприклад, в чому відкриття – запросити готового нападника збірної чи повернути в Україну гравця, який вже тут добре відомий? Ні, ми не підемо таким легким шляхом. Також постараємося уникнути гравців, які давно всім відомі й просто через своє розгильдяйство, травми чи невезіння не могли проявити себе раніше.
Так хто ж у нашому рейтингу? Ті, хто дійсно здивував. Ті, кого знали хіба що фахівці. Ті, хто раптово опинився в числі зірок української Прем’єр-ліги в найскладнішому сезоні 2022/23 в її історії.
Володимир Салюк
- 20 років. Захисник. Чорноморець
- 23 матчі, 1 гол, 1 асист
Взагалі-то Салюк – вихованець одеського футболу, проте його повернення в рідний клуб відбулося транзитом через село Зоря Білгород-Дністровського району. Там, під керівництвом Андрія Пархоменка, якого консультував – угадайте, хто?! ‒ сам Семен Альтман, Салюк грав за друголігові Балкани. Причому рудий оборонець діяв на фланзі – що справа, що зліва.
Роман Григорчук, у якого спершу на флангах оборони вимальовувалися ветерани Морозюк і Селін, а пробувалися на зборах Цитаішвілі (!) та Брагару, знайшов Володимиру нове застосування. Салюк спершу пробувався в центрі, і в підсумку завоював місце в основі. Він – хлопець досить непоступливий, стрибучий, чіпкий. У цій якості став основним, хоча є найменш досвідченішим серед усіх конкурентів. Достатньо сказати, що екс-збірник Селін, колишня зірка Динамо та Ворскли, сидить в запасі, а в основі грає цей хлопець із Другої ліги.
Самі одесити вважають Салюка дуже перспективним – і навіть в чомусь порівнюють його з Забарним. Однозначно може продовжувати прогресувати.
Владислав Рибак
- 21 Воротар. Металіст – Дніпро-1
- 8 матчів, 4 кліншити, 6 пропущених м’ячів
Тут у нас бомбова історія. Цей хлопець кілька років сидів у глухому запасі Зорі, потім відважився піти в першоліговий Олімпік, де витримав конкуренцію кількох досвідченіших воротарів. Звідти ще Кучер запросив його в Металіст, весняну частину сезону 2021/22 Рибак мав проводити в конкуренції з Рибкою й повинен був отримати свою золоту медаль переможця Першої ліги, та чемпіонат, як ви знаєте, не завершено через початок повномасштабної війни.
Металіст було переведено в УПЛ, клуб покинула більшість легіонерів, у Дніпро-1 пішли Красников, Кучер і провідні гравці. Проте навіть за таких обставин Рибак програвав конкуренцію Рибці та Костику. І от Кучер відважується запросити резервіста в Дніпро-1 і ставить його замість Макса Валефа. Тут виявляється, що Влад досить непоганий на реакції, та й у плані надійності дає фору досвідченішому бразильцеві.
Зараз особиста статистика Рибака досить крута, щоб вважати, що він прижився в Дніпрі-1. А коли Валеф з’являється на полі, як у недавньому матчі з Рухом, то це йде тільки на користь його конкуренту. Словом, Влад був запасним у Зорі та Металісті, а в команді вищих турнірних амбіцій раптово став основним. І справедливо.
Максим Прядун
- 26 років. Нападник. Металіст
- 24 матчі, 9 голів, 3 асисти
Прядун різними шляхами намагався пробитися в УПЛ – побував у Маріуполі, Ворсклі, Зірці, Арсеналі-Київ, але в перші клубні команди так і не пробився. Пробувався в Металісті 1925, проте теж не став основним – і в УПЛ цей харківський клуб піднявся без нього. Не змогли повною мірою розкрити Прядуна і в МФК Миколаїв. А от за Олімпік Макс забив шість м’ячів у 19 матчах і в Першій лізі запам’ятався Металісту, в матчі першого кола проти якого забив м’яч, а в другому колі був вилучений.
У Першій лізі Прядун дебютувати в Металісті не встиг, а в УПЛ несподівано отримав великий шанс – клуб втратив більшість зірок, і грати в основі були покликані ті, кому б раніше пробиватися через запас. І Максим не підвів! Восени взагалі був серед лідерів перегонів бомбардирів, зараз знову підрівнявся – і 12 результативних дій довели, що він відбувся на рівні сучасної УПЛ.
Який це гравець? Швидкий, по-спортивному хитрий, з непоганим гольовим відчуттям. Може забити як після сольного проходу, так і скориставшись відскоком чи на добиванні. Непоганий у комбінаційному плані – це вам не якась деревина, від якої м’яч відскакує в інший бік, ніж ви б подумали. Якщо продовжить працювати над собою, може бути цікавим навіть клубам-учасникам єврокубків.
Олександр Сапутін
- 19 років. Воротар. Зоря
- 10 матчів, 5 кліншитів, 6 пропущених м’ячів
Він опинився в Зорі майже паралельно з Луніним, але старший колега швидко проявив себе й був проданий в Реал. Сапутін же при серйозних конкурентах був не то третім, не то четвертим в клубній ієрархії. Ну, спробуй ти, поборися з Василем і Шевченком, тим більше, коли під боком молоді Мацапура, Рибак (той самий, що ми говорили раніше про нього) та Жилкін!
Коли взимку Зоря підписала чемпіона світу 2019 року серед молоді Кучерука, то після травми Мацапури всі тільки й обговорювали, як він замінить Діму, в чому плюси Влада, чи швидко він подолає проблеми тривалого перебування без ігрової практики. Втім, всіх здивував Олександр Сапутін.
Тренери довірили голкіперу 2003 р.н. місце в основі, і хоча проти Ворскли він отримав два м’ячі в свої ворота, надалі він не пропускав більше одного гола, та й то далеко не завжди. Сапутін грає в досить спокійній манері та багато виручає. При тому, що захист луганців має свої проблеми (нема конкуренції в центрі, дуже високі фланги, з яких пролітає загроза), Олександр значно поліпшив надійність редуту Зорі.
Данило Алефіренко
- 23 роки. Нападник, вінгер. Зоря – Чорноморець
- 14 матчів, 9 голів
Ще одна не позбавлена новизни історія. Взагалі-то Алефіренко – вихованець Металіста, із того покоління, яке дало нам, наприклад, Мудрика та Мацапуру. Але якщо ви чекаєте банальної історії, то реальність підготувала для вас сюжетний поворот. Насправді Даня не був якимось супер-талантом, у рідній команді часто виходив на заміни, по юнаках його виставляли на різних позиціях, бо на улюблених точках нападника чи лівого вінгера весь час знаходилися перспективніші таланти.
В Зорю Алефіренко також потрапив, хм, в оптовій партії й був у тіні. Достатньо сказати, що він на контракті з луганчанами з літа 2017 року, проте за ці сезони відіграв лише 13 матчів за першу клубну команду в усіх (!) турнірах. Але в чому фішка Алефіренка? Міг за потреби закрити 2-3 різних позиції і навіть в глухому запасі цінував кожну хвилину й приносив користь. У 13 матчах у Данила два голи та один асист за Зорю. Це він приніс команді ван Леувена важку вольову перемогу над ПФК Львів (3:2). Ще раз: за осінню частину цього сезону Алефіренко зіграв за Зорю менше півгодини ігрового часу, проте його гол приніс команді три очки! Без них зараз Динамо цілком реально б хитало луганців на третьому місці.
Взимку Григорчук запросив Алефіренка в оренду, а далі ви все знаєте. В дев’яти матчах за Чорноморець він набив вісім голів – і це ми не рахуємо ще кілька «фантомів» (були в Дані незараховані взяття воріт). На місці керівництва одеського клубу вже б задуматися про підписання цього гравця на постійній основі. Втім, про це саме зараз задумається багато хто з інших клубів.
Дмитро Криськів
- 22 роки. Центральний півзахисник. Шахтар
- 13 матчів, 5 голів, 3 асисти
2022 рік – унікальний для всього вітчизняного футболу, в тому числі для Шахтаря. Як на зарубіжному турне з Де Дзербі, так і на перших зборах Йовічевича хто тільки не бував – деяких хлопців ви тепер і не згадаєте (не те що – де вони тепер, а як їх навіть звали). І серед багатьох талантів Криськів виглядав скромно – ну, повернули хлопця з Металіста 1925. Ну, півзахисничок собі. Навіть у Першій лізі пограв. Окей, най буде для кількості при заняттях.
А насправді ж у нас прорив сезону! Криськів спершу справді був у запасі, але в листопаді повністю зробив матч із Інгульцем (забив сам, асистував Сікану та заробив для Дані пенальті – виграли 3:0). Після того Йовічевич – ми вже не раз віддавали належне його швидкості рекції – почав вводити Діму в основу, і ми побачили, що це один із найбільш цікавих молодих українських хавбеків нової ґенерації!
Надважливий гол Ренну, круті матчі проти Ворскли, Кривбасу, Чорноморця. Врешті-решт, уже дев’ять результативних дій в активі гравця, який на старті сезону, здавалося б, і не покажеться з-за могутніх спин Тотовицького, Бондаренка, Джурасека та Судакова. Навіть травма не вибила Криськіва з колеї, повернувшись через три тижні в матчі з Олександрією Дмитро посилив гру, влучив у стійку й саме тоді Келсі забив із добивання.
Єгор Твердохліб
- 22 роки. Атакувальний півзахисник, нападник. ФК Минай
- 25 матчів, 5 голів, 2 асисти
Твердохліб – це вам сама сіль вітчизняного футболу. Хлопець родом із Київщини, а в великий футбол пробивався через аматорські змагання. Натурально через чемпіонат України серед аматорів, де Єгор грав за Чайку (Вишгород) і Атлет (Київ). Гірник-Спорт запросив Єгора з тих змагань в Першу лігу, і Твердохліб встиг забити зірковому Металісту супер-гол із проходом через половину поля.
Шаран миттєво зреагував на появу молодого здібного футболіста. Він не раз уже підсилював свої команди не очевидними новачками з нижчих ліг, і тут вгадав на всі 100%. Твердохліб, граючи то відтягнутого нападника, то атакувального півзахисника, то інсайда, оформив уже сім результативних дій у поточному сезоні. Дебютному для себе в УПЛ!
Як тут не сказати сакраментальне «а ми ж говорили» ‒ ще в сезоні 2019/20 він у нас входив у символічну збірну сезону ААФУ, та й у Першій лізі виділяли його періодично.
Володимир Бражко
- 21 рік. Центральний півзахисник. Динамо – Зоря
- 24 матчі, 5 голів, 1 асист
В Динамо Бражко багато років називався в числі головних талантів, причому, його бачили не лише в опорній зоні, а й у центрі захисту, проте прориву не було. Вихованця запорізького футболу відправили в оренду в Зорю, й виявилося, що це найкращий молодий опорник вітчизняного футболу.
Володя розкішно зіграв у пам’ятному матчі з Динамо (3:2), забивши вирішальний м’яч у ворота клубу-власника свого контракту. Надалі показав бійцівські якості, холоднокровність, шикарний дальній удар, вміння відпрацьовувати box-to-box. Зараз, коли Бражко проводить рівний сезон у ван Леувена, майже ніхто не сумнівається, що по завершенні сезону Динамо забере Володимира та буде награвати його під основу.
«Новий Сидорчук» заслужив на свій великий шанс.
Едуардо Герреро
- 23 роки. Нападник. Маккабі – Зоря
- 8 матчів, 4 голів, 4 асисти
Колись він вважався дуже перспективним, брав участь у тому самому ЧС-2019 у Польщі, де команда Петракова виграла золоті медалі. Проте, коли форвард збірної Панами переїхав у хайфський Маккабі, раптово виявилося, що там конкуренція, і поступово Герреро опинився в запасі. Зоря – не перша його оренда, проте тут є Патрік ван Леувен. Нідерландець стояв за трансфером Еду в Європу та не забув про нього й зараз.
Із перших кроків Герреро на футбольних полях України стало зрозуміло, що це дійсно перспективний гравець. М’який у роботі з м’ячем. Хитрий у завершенні. Вмілий в підіграші. В УПЛ зараз нема більше настільки різнопланових форвардів – для яких не проблема і завершити, і асистувати, підіграти. Едуардо має вісім результативних дій у восьми матчах за Зорю при тому, що пару матчів ще й пропустив через невелику травму.
Велике питання зараз – скільки Маккабі захоче за викуп його контракту. На нещастя для Зорі, думається, це питання постало і в інших учасників УПЛ. Словом, такі легіонери нам потрібні, таких гравців ми берем.
Владислав Ванат
- 21 рік. Нападник. Динамо
- 23 матчі, 10 голів, 2 асисти
Я от не хотів писати Ваната в цей список, але й не згадати його не можна було. Знаєте, чому? Тому що хлопець послідовно побив усі рекорди юнацьких змагань, добре проявив себе в оренді в Чорноморці, викликався в усі вікові збірні. З цим гравцем все було ясно задовго до того, як він став основним у Динамо. Це справді була висхідна зірка.
Коли Ванат забивав дортмундській Борусії, знаходячись на одному полі з Холанном, коли він успішно замінював Бесєдіна та Гармаша в атаці, коли відкрив лік голам в УПЛ і єврокубках – це все були логічні кроки на шляху обдарованого гравця, який просто послідовно реалізовує свій потенціал. Який потенціал у Ваната? Давайте скажемо так. У найближчі півтора роки це має бути стабільний гравець основи національної збірної та наступний великий продаж Динамо.
Тому нас, мене особисто також, такий прогрес Ваната не дивує. Це за-ко-но-мір-но. Він заслужив на такий сезон і має все, щоб розвиватися в майбутньому. І ми покажемо приклад Владислава Волошину, Царенку, Болю, Яцику та всім іншим талантам Динамо та юнацьких складів інших наших клубів.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
