За словами Яя Туре, щоб досягти успіху в команді Гвардіоли, потрібно знати щонайменше три мови і вміти грати хоча б на трьох позиціях. Джон Стоунз знає кілька слів іспанською, можливо третьою мовою можна назвати йоркширський діалект англійської. Проблем же з оволодінням кількох позицій у 28-річного універсала немає. У нинішньому сезоні Стоунз виконав «хет-трик», зігравши правого захисника, центрбека та опорника.
Успішне використання Стоунза в ролі центрбека без м'яча і центрального півзахисника у володінні стало черговою розумною знахідкою Пепа Гвардіоли. Цей спритний трюк дозволив зробити складний сезон для «Сіті» надуспішним. На своєму шляху до фіналу Ліги чемпіонів «містяни» стильно розправилися з «Баварією» і «Реалом», у чемпіонаті «Сіті» виграв 11 матчів поспіль і «з'їв» восьмиочкове відставання від «Арсеналу», у Кубку Англії «містяни» не пропустили жодного гола аж до фіналу, де успішно обіграли «Манчестер Юнайтед». «Сіті» вражав хет-триками Холанда, вчасними голами Ґюндогана, класними діагоналями Де Брюйне, працьовитими діями Ґріліша та Сілви, рішучими підкатами Діаша та Аке. Однак «Сіті», можливо, не був би за крок від треблу, якби у Гвардіоли не було такого гравця як Джон Стоунз.
Мікель Артета в одному з інтерв'ю сказав, що Пеп Гвардіола вважає себе найбільш оборонним тренером у світі. «Манчестер Сіті» грає в домінуючий футбол, але не авантюрний. Для Гвардіоли величезне значення має контроль під час матчу. Ніщо не повинно відбуватися саме по собі. Найкращий спосіб досягнення контролю – це володіння м'ячем. Базові принципи ігрової моделі «Манчестер Сіті» з сезону в сезон залишаються незмінними. Грубо кажучи, у «Сіті» п'ять польових гравців грають за м'ячем, п'ять – в атаці. Однак із року в рік змінюються деталі. Сезон 2022/23 подарував Пепу дві тактичні головоломки: як інтегрувати в гру команду чистого нападника Ерлінга Холанда, і як домогтися домінування в центрі поля без фальшивої дев'ятки і (або) інвертованого фулбека.
Після тривалих творчих пошуків (у якийсь момент лівого захисника грав Бернарду Сілва!) рішення було знайдено – гра без фулбеків, чотири центральні захисники, загадкова схема 3-4-2-1.
Ключовим у її втіленні став Джон Стоунз. Коли «Сіті» перебуває біля свого штрафного, Стоунз займає місце центрбека.
Однак коли «містяни» переходять в атаку, Стоунз не лише створює пару опорників із Родрі, але й подекуди опиняється й біля останньої третини.
Використання чотирьох футболістів у центрі поля для того, щоб кількісно перевершити та «обдурити» суперника, який використовує персональний пресинг – це не революція, так грають багато команд. Але саме використання Стоунза для цієї функції робить «Сіті» особливим.
Більшість команд для переходу у володіння на схему 3-2-4-1 використовує інвертованого фулбека (як Зінченко в «Арсеналі») або піднімають одного з флангових захисників вище (як Бальде в «Барселоні»). Інвертованого фулбека складно накривати, для цього потрібна хороша взаємодія вінгерів і атакувальних хавбеків. Однак ще складніше впоратися з висунутим уперед центральним захисником. Цим користується Стоунз, що дозволяє «Сіті» отримувати додаткового гравця в кожній фазі володіння.
Наприклад, у матчі з «Реалом» два центрбеки Мадрида грали проти Холанда, два фулбеки працювали з двома вінгерами, вінгери діяли проти крайніх центрбеків, тріо в півзахисті «Реала» проти Родрі, Ґюндогана і Де Брюйне. У результаті Стоунз залишився вільним.
Крім усього іншого, спокійна і тонка гра Стоунза з м'ячем у центральній ролі дозволяє «вісімкам» Ґюндогану і Де Брюйне діяти ближче до атаки.
Стоунз не тільки впевнено діє з м'ячем, але й дає «Сіті» більше впевненості в собі після втрати м'яча.
Запобігання контратак суперника настільки важливе для футболу Гвардіоли, як і створення моментів. Зазвичай, коли «Манчестер Сіті» втрачає м'яч, Стоунз під час розвороту до своїх воріт має перед собою трьох центрбеків, і повернення в лінію не займає в нього багато часу. Чому він повертається на позицію центрбека, а не на фланг? Швидкість і фізична сила крайніх центрбеків Аке й Аканджі дозволяє «Сіті» якісно прикривати фланги.
Ця система працює. Починаючи з січня, «Манчестер Сіті» не пропускав у матчах більше одного гола за 90 хвилин. «Сіті» рідше дозволяє суперникам проводити вертикальні атаки (1.2 за матч до Стоунза на новій ролі, 0.6 з ним) і проти «Сіті» команди АПЛ найповільніше просуваються до його воріт. Мануель Аканджі, Джон Стоунз, Рубен Діаш, Натан Аке і Родрі утворюють найжорсткіший і найбоєвіший захисний квінтет, який коли-небудь був у «Сіті» за Гвардіоли.
Колишній одноклубник Стоунза Леон Осман розповідає, що коли 19-річний Джон тільки перейшов в «Евертон», і грав за резервну команду «ірисок», то про нього говорили, що «занадто багато возиться з м'ячем і через це не стане центрбеком». Що ж, передбачення недоброзичливців Стоунза частково виявилися вірними. Стоунз дійсно «возиться» з м'ячем, але робить це як першокласний ліберо. Гравці «Манчестер Юнайтед», обмануті вражаючим розворотом тіньового героя «Сіті», не заперечуватимуть.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
