Проте чи робити масштабні висновки з однієї з найвидовищніших зустрічей в історії збірної? Ні, навпаки. Наступні матчі будуть категорично несхожими на все, що ми побачили в матчі-дебюті Реброва.
- Перше, що треба розуміти: це не був матч про результат
Нашим завданням-мінімум було не посипатися, завданням-максимум – запам’ятатися з хорошої сторони. Напевно, вдалося завдання-максимум, але це лише товариський матч, хоч і статусний і пам’ятний. Я просто нагадаю очевидну річ: навіть в офіційних матчах у кожній спайці Україна створювала проблеми Німеччині, проте після нічиїх у Києві в 1997 та 2001 роках підопічні Фогтса та Феллера без проблем пішли далі на чемпіонат світу, а в Лізі націй красивий футбол завершився нашими поразками та вилітом у нижчий дивізіон.
Те, що показала збірна вчора – це ескіз матчу проти суперника умовної моделі «сильний опонент із переважаючою групою атаки над обороною». Так можна буде спробувати зіграти проти англійців вдома, проте вже в найближчих матчах з мальтійцями та македонянами цей досвід нам не пригодиться. Все буде по-іншому – від базових речей на кшталт володіння м’ячем чи PPDA до дрібних нюансів на кшталт особистих протистоянь на різних ділянках поля.
- Друге, що ми повинні визнати: у Німеччині мав місце «чітинг удачі»
Господарі завдали втричі більше ударів, володіли м’ячем дві третини матчу, досить вільно користувалися певними нестиковками в грі (одноклубників!) Степаненка та Судакова. Якби це був офіційний матч великого турнірного значення, Німеччина могла б уже на початку зустрічі «закрити рахунок» і догравати з 2-3 м’ячами переваги.
Цього ж разу весь час відчувалося те, що є насправді: Німеччина готується до домашнього турніру, в неї нема тиску результату, в неї є тиск гри та особистостей. Тому господарі грали в своє задоволення, в міру експериментували, і німецька преса одностайно обговорила не рахунок гри, а конкретні рішення Фліка на окремих позиціях і невдалу гру в захисті. Їх цікавило, як збірна потренувалася на «бочечках» і що це означатиме в контексті протистояння з великими збірними на фінальному турнірі.
Нічого не поробиш – це менталітет переможця, це ДНК великої збірної. Ми змогли створити їм певні проблеми та запам’ятатися, проте в цілому всі прекрасно розуміли, що Німеччина домінувала, створила багато моментів, фрагментами тотально перегравала суперника. Вони приміряють побачене на Францію, Англію, Італію, Іспанію. І засмучуються, що «навіть ми» змогли знайти їхні больові точки.
- Третє, що треба завжди тримати в пам’яті: це товариський матч, але попереду основне
За грою українців, безсумнівно, стежили наші конкуренти. Північна Македонія не грала з березня, Мальта 9 червня мінімально переграла в товариському матчі Люксембург Жерсона. Дрібність цих збірних, вкрай посередня гучність їхніх імен, слабка оціночна вартість – все це не повинно наших розхолодити.
Тому скажемо те, що варто сказати в цей момент. Товариський матч з Німеччиною був надважливим для психологічного духу, представлення нашої країни, гарного дебюту Реброва. Проте він був лише розминкою, ескізом, пробою пера перед основним. А основне у нас – ті самі дрібні збірні, з якими не можна втрачати очок.
Багато років наша збірна повторювала свої ж помилки. Покоління Реброва регулярно втрачало очки з вірменами – і в підсумку ці осічки нівелювали епічні за енергозатратністю нічиї з Німеччиною та Францією. Україна забирала очки в чемпіонів світу та Європи – але потім раз за разом перечіплювалася за суперників, яких, здавалося, мала легко громити.
Тут та сама історія, і Реброву належить розказати цей приклад із життя своїм молодим підопічним, які з показною легкістю розбирали подібних суперників в останні роки. Ось македоняни - невелика збірна, мало відомих імен, а вони між тим обігрували в гостях Італію та ту ж таки Німеччину. Україна на Євро-2020 не без труднощів здолала цю команду. Мальта вигравала «товарняк» в України Шевченка – Ребров недарма згадував цей момент на своїй прес-конференції.
Збірна Петракова безвольно провалила кінцівку Ліги націй – як наслідок, ми відчули на собі, що таке нижча корзина та суперництво з Італією, Англією водночас. Тепер, щоб вирватися з цієї дійсно складної групи, доведеться подолати нашу ментальність і відіграти суворо на результат. Це буде дуже відрізнятися від тієї феєрії, яку ми бачили в Бремені.
- Треба бути готовими до гри заради результату, а не мистецтва заради мистецтва
У Реброва – банально, але це правда – попереду нескінченна вервечка окремо взятих фіналів. Щоб мати можливість для певного маневру, треба все забирати самим і чекати осічки конкурентів. Це не є нереально, тому що італійці та англійці мають свою історію «словеній» і «ачімовичів».
Нам пригодиться, безперечно, новий нюанс із вільною роллю Циганкова, який постійно міняється зонами з Ярмоленком, практично не повертається вниз, має свободу в переміщеннях. Але корисним буде теоретично й спайка більш глибокого використання поруч із Степаненком Судакова чи Бондаренка.
Проте в наступних матчах збірна буде суттєво, відчутно іншою, і це нормально. Нам треба буде не набирати компліменти оглядачів і аматорів футбольного аналізу, а очки. Нам треба буде не обмінюватися красивостями з фінтами, переступами та обіграшами, а долати досить масовані редути й спрощений, і тим складніший футбол.
Саме по цьому, в кінці кінців, оцінюють тренера – результат і готовність бути гнучким заради результату. 3:3 з німцями на матчі-фестивалі на честь їхнього 1000-го матчу – це репетиція напередодні буденної роботи.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
