Хочеться сподіватись, що у цьогорічному фінальному турнірі, який проходить на стадіонах Румунії та Грузії українській команді вдасться виступити якнайкраще. Поки ж найвищим досягненням «молодіжки» є срібло ЧЄ-2006 у Португалії, де вона поступилась у фіналі Нідерландам - 0:3.
У складі молодіжної збірної України, яку тоді очолював Олексій Михайличенко, грало чимало вправних футболістів. Один з них, нападник Руслан Фомін, зробив чималий внесок в успіх нашої команди, забивши два важливих голи у ворота Нідерландів та Данії і реалізувавши спробу у післяматчевій серії пенальті в півфінальному поєдинку із Сербією.
- Чим запам'яталися виступи за «молодіжку» на тому європейському футбольному форумі?
- Перш за все, спадає не думку те, як нас проводжали на фінальний матч з Нідерландами вболівальники португальського міста, де базувалася наша збірна. Його мешканці вийшли на вулиці і створили приємні та незабутні емоції. Це мені дуже запам'яталося. Та й сама атмосфера фіналу теж. Пригадую, як у вирішальній грі за нас вболівали люди - як у самій Португалії, так і в Україні. Серед тих, хто підтримував нашу команду у зустрічі з нідерландцями, було й чимало українських заробітчан. Їх багато по світу...
- У тому фіналі хоч і не вдалося перемогти, проте друге місце у Європі теж можна вважати серйозним успіхом...
- Поки що це є найбільшим досягненням наших молодіжних збірних на рівні чемпіонату Європи. Якщо відверто, то тоді, у 2006-му, ми не сильно вірили в те, що нам вдасться досягти такого успіху, адже у нас була дуже сильна група. В ній крім нашої збірної грали команди Нідерландів, Італії та Данії. Тоді в українську «молодіжку» ніхто особливо не вірив, однак нам вдалося вийти із групи з першого місця завдяки двом перемогам - над нідерландцями та данцями (в обох матчах - по 2:1 - прим. В.К.). Після цього ми потрапили до півфіналу, де за серією пенальті обіграли Сербію. По завершенні матчу позитивні емоції били через край! Ми раділи і на футбольному полі, і у роздягальні. Хоч це було давно, однак ті миттєвості добре пам'ятаю. Вони залишаються на все життя. Сильна команда у нас тоді була. На той час всі футболісти грали у вищій лізі. А тоді потрапити в головну клубну команду еліти у такому віці було дуже й дуже складно - адже було чимало легіонерів та досвідчених ветеранів.
- Про свій внесок у всі три перемоги ви чомусь скромно замовчуєте. Невже забули?
- Так, на груповій стадії разом з Артемом Мілевським забили по м'ячу Нідерландам та Данії, а потім я відзначився ще у серії пенальті у півфінальній грі із сербами. Пішов бити другим після Саші Алієва, який не зміг реалізувати свою спробу. Можна сказати, забив не без труднощів: м'яч після мого удару відскочив від штанги і опинився у сітці.
- З партнерами по молодіжній збірній зв'язки підтримуєш?
- Так. Нещодавно із Сашком Алієвим в Instagram списались, і якраз згадували події молодіжного Євро-2006 та те, якою сильною була та наша збірна. Про це нагадала одна із фотографій, яка у нас висвітилась. На ній зафіксовано, як ми удвох радіємо і знаходячись у полоні позитивних емоціях волаємо один на одного після вдалої серії пенальті із сербами. Буває, що й просто так переписуємось. Дуже часто бачимось у Харкові і спілкуємось із Сашком Яценком - він майже мій сусіда по будинку. З ним також згадували ті незабутні моменти. А ще бачусь із Гришею Ярмашем, який теж нині працює тренером, з багатьма іншими хлопцями.
- Де зберігаєш пам'ятну медаль?
- Вдома у Харкові, у моїй домашній колекції. У мене обладнана спеціальна стіна, на якій розміщені різні медалі, кубки та футболки. Всі нагороди зберігаються на видному місці.
- Які преміальні отримали за виступ на ЧЄ-2006?
- Якщо чесно, я вже й не пам'ятаю, які саме були для нас премії. Пригадую, що на той час якраз стали використовуватись банківські картки і нам на них дещо пізніше перевели гроші. Сума начебто була гарною, от лише цифри не пригадаю... Хоча нас тоді фінансове питання мало хвилювало - ми грали за честь своєї країни та збірної. Знали, що за нашу команду вболіває велика армія прихильників. Київські збірники переказували, як гаряче переживають за нас у центрі столиці, спостерігаючи за трансляцією на величезному екрані. Було дуже приємно.
- Чи спостерігав за грою нинішньої молодіжної збірної у стартовому поєдинку чемпіонату Європи з Хорватією?
- Пряму трансляцію подивитись не вийшло, проте зробив це завдяки повтору. Можу сказати: навіть дуже вразила мене наша збірна. Як за грою, так і за іменами. Навіть незважаючи на те, що не грали Мудрик та Судаков. Вважаю, що у наступній грі з румунами наша «молодіжка» виглядатиме ще сильніше.
- Яку паралель провів би між молодіжними збірними України зразка 2006 та 2023 років?
- Можу сказати, що важко співставити однозначно, яку із цих збірних можна вважати кращою. Нинішня наша «молодіжка» є досить сильною, низка її футболістів зараз грає у європейських клубах. Зокрема, Мудрик, який виступає в Англії за «Челсі». Постійну практику виступів у розіграші Ліги чемпіонів з «Шахтарем» мають Бондаренко та Судаков. Та за рівнем гравців і молодіжна збірна зразка 2006 року, повторюсь, була досить потужною. Це у певній мірі і об'єднує обидві команди.
- У наступному поєдинку на команду Руслана Ротаня чекають румуни. Яким бачиться вам цей матч?
- Гадаю, буде важкий матч. Адже грати доведеться проти господарів першості, яких підтримуватиме більша частина трибун. Вони будуть гнати румунську збірну вперед, буде більшим тиск на нашу команду. Однак я думаю, що в ігровому плані та за своїм стилем перевага має бути на боці молодіжної збірної України. Сподіваюсь, до матчу з Румунією відновиться Мудрик, що додасть швидкості в атаці. Покладаю надії й на Судакова, якого вважаю одним із найсильніших футболістів в нашому чемпіонаті. Відтак гадаю, що наша «молодіжка» повинна перемогти.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
