Цю сентенцію президента «гірників» зараз якнайкраще ілюструє французький гегемон – «ПСЖ». Бюджет у паризького клубу практично неміряний, і він фактично кожне міжсезоння проводить дуже агресивну трансферну політику, скуповуючи все те, що погано лежить, і що лежить добре. Але поки що, окрім беззаперечних успіхів на внутрішній арені, щедрі фінансові ін'єкції шейхів не приносять «Сен-Жермен» бажаного результату. А саме: перемоги у Лізі чемпіонів. За рідкісними винятками, паризька команда провалюється на далеких стадіях плей-оф найпрестижнішого клубного турніру.
Але, незважаючи на певну парадоксальність ситуації, в принципі нічого надприродного в такому стані речей немає. Швидше навпаки: тут все до біса закономірно. Якщо ми згадали про президента «Шахтаря», то не можна не згадати і про його тернистий шлях до Кубка УЄФА. Щоб виграти заповітний приз, «гірникам» довелося не один і не два сезони падати в багнюку обличчям.
Більш показовий, точніше, ближчий приклад – «МанСіті». Перш ніж виграти Кубок чемпіонів, який для шейхів з Манчестера став такою ж нав'язливою ідеєю, як і для шейхів із Парижа, «Сіті» не раз і не два відверто облажався. Однак у підсумку таки досяг свого.
На мій погляд, це стало можливим не тільки через елементарну вседозволеність «міщан» на трансферному ринку, а ще й тому, що боси клуба мали елементарне терпіння. Терпіння щодо тренерського курсу.
Подібне терпіння виявив свого часу і бос «Шахтаря» - вибачте, що мусую постійно цю тему.
Тим не менш, я впевнений, що без ставки хоча б на середню, а ще краще – на далеку перспективу стосовно тренера, виграти щось значуще колективам, сформованим за принципом «із бруду – у князі», буде дуже проблематично. І «Парі Сен-Жермен» блискуче підтверджує вищезгаданий принцип.
Анчелотті, Блан, Емері, Почеттіно, Тухель – шейхи висмикували з «прейскуранта» найкращих фахівців, але після перших же негараздів відправляли їх додому, фактично не даючи шансу виправити помилку.
Минулий сезон паризький клуб чомусь вирішив «перезарядити батарейки». І на тренерському містку команди несподівано з'явився місцевий: Гальтьє.
Прецедент апріорі тхнув, як мінімум, авантюризмом. Власне, таким за фактом він і став. Під керівництвом Крістофа «Париж» із горем навпіл виграв Лігу 1. На цьому все. Ставка клубу на те, що французький тренер зможе забезпечити «сімейну обстановку» в роздягальні, поєднати воєдино роз'єднані клани та зіркових індивідуумів, не виправдалася. Зазнала краху.
І Гальтьє, який прийшов минулого літа без фанфар та ажіотажу на електричне крісло головного тренера «ПСЖ», цього літа так само тихо ретирувався.
Йому на зміну прийшов іспанець Луїс Енріке. Одними з перших слів нового керманича «Парижа» були такі: «я ідеальний тренер для цієї команди». Звучить дуже бравурно. Навіть зухвало. Але за фактом щось у цьому справді є.
***
З усіх попередніх тренерів «Парижа» епохи шейхів фактично лише нинішній поєднує у собі успішність, системність, уміння працювати і зі справжніми зірками, і із зеленою молоддю. Попередній досвід Луїса Енріке у «Барселоні» та збірній Іспанії відіграв вирішальну роль на його користь. Особиста розмова з іспанцем настільки приємно вразила босів паризького клубу, що вони не тільки довірилися йому в плані трансферів, але й готові будувати навколо 53-річного тренера довгограючий проект.
Крім слів про свою «ідеальність», Луїс Енріке в «тронній промові» сказав і таке. Мовляв, наша головна ціль – Ліга чемпіонів. І задля досягнення цієї мети ми маємо показувати атакуючий футбол – це навіть не обговорюється. Моє завдання – підлаштуватися під футболістів, вичавити з них максимум.
Дуже здорові судження. Причому, що показово, нового тренера абсолютно не збентежив відхід із команди Мессі. Більше того, іспанець був радий такому повороту подій. За його словами, він зовсім не засмутиться, якщо слідом за Лео, вже цього міжсезоння, покинуть команду й інші знакові гравці - Мбаппе, Неймар і Верратті. Луїс вважає, що «ПСЖ» має стати не курортом для примхливих зірок, а амбітним проектом для голодних до титулів гравців.
Цією своєю філософією він уже встиг «заразити» і Аль-Хелаїфі. Власник клубу відтепер вже не зациклений на тому, щоб за будь-яку ціну утримувати зірок, що жиріють.
Тотальна довіра босів клубу до нового тренера серйозно похитнули позиції Луїша Кампуша, який досі відповідав за всю трансферну політику. Португалець прийшов у клуб разом із Гальтьє. На його приході наполіг особисто Мбаппе, який співпрацював з Кампушем ще в «Монако». Але тепер Кіліан однією ногою в «Мадриді», отже, португальський спортдир своєї головної функції – утримати Мбаппе – не виконав. І може піти за Гальтьє.
Як би там не було, але нові трансфери «ПСЖ» – особиста ініціатива Луїса Енріке. Якщо про перехід Шкріньяра з «Інтера» на «Парк де Пренс» було відомо ще на початку нинішнього року, а про прихід з «Реала» Асенсіо говорили вже навесні, то решта нових гравців – протеже Енріке. Угарте зі «Спортінга», Ндур із «Бенфіки», Ернандес із «Баварії», Ін із «Мальорки» - за них паризький клуб відстібнув понад 155 млн євро.
І, схоже, на цьому трансферна кампанія «Парижа» не закінчиться. За даними різномастих інсайдерів, іспанець хоче підписати Фелікса, Коло-Муані та Бернарду Сілву.
У свою чергу, вже знайшлися й ті, хто може готуватися на вихід. За даними преси, Луїс не розраховує на Саншеса, Солера, Ікарді та Хакімі.
Схоже, що в новому сезоні «Парі Сен-Жермен» стане абсолютно новим і за формою, і за змістом проектом. Якщо Луїсу Енріке справді вдасться вичавити зі своїх підопічних максимум, і ті по-справжньому потягнуться до тренера, а клубні боси виявлять трохи більше терпіння, ніж раніше, «Париж» стане суттєво ближчим до заповітної мети.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
