«Виграв суд у ФІФА, проте «Карабюкспор» не виконав рішення»: Рибка ‒ про повернення до «Оболоні» та співпрацю «Металіста» з «Дніпром-1»

Футбол України 15 Липня, 11:25 294
«Виграв суд у ФІФА, проте «Карабюкспор» не виконав рішення»: Рибка ‒ про повернення до «Оболоні» та співпрацю «Металіста» з «Дніпром-1» | 19-27
Колишній голкіпер «Динамо», «Шахтаря» та національної збірної України Олександр Рибка перейшов до київської «Оболоні», яка за підсумками минулого сезону вийшла до української Прем'єр-ліги. В ексклюзивному інтерв’ю «УФ» Саша розповів про повернення в столицю, крах «Львова» та «Металіста», а також свої зарубіжні виступи

Олександр Рибка – один із найдосвідченіших воротарів українського чемпіонату. Пройшов Динамо, Шахтар, збірну України. Минулий чемпіонат починав у складі амбітного на той час Металісті, проте війна не дозволила харківському клубу зберегти всіх зірок – як місцевих, так і легіонерів, а сам Саша навесні виступав за ФК Львів, який вилетів із УПЛ і достроково розпустив основний склад.

Зараз Рибка перейшов до Оболоні у статусі вільного агента. Голкіпер вперше за тривалий час виступатиме за команду за команду рідного міста, в якій свого часу зовсім молодим провів яскраві роки. Сайт «Український футбол» записав ексклюзивне інтерв’ю із Олександром Рибкою щодо його повернення в Оболонь, очікувань від київського дербі, нещасть у Металісті та ФК Львів.

«Хотів ще пограти, тому на запрошення Оболоні відразу відповів згодою»

— Вітаємо вас із переходом в Оболонь. Розкажіть, як пройшли перші дні в колективі?

— Все у стандартному режимі. Два тренування на день, граємо товариські ігри.

— Як з’явився варіант із переходом в до Оболоні?

— Мені подзвонив Олег Мазуренко (спортивний директор ФК Оболонь), запитав про мої плани та запросив мене до команди. У мене було бажання там пограти, тому відразу погодився. Оболонь не є для мене чимось новим, знаю всіх — від гравців до керівництва.


— Чи вже спілкувалися із президентом Оболоні Слободяном?

— Ще такої розмови не було. Проте Олександр В’ячеславович постійно цікавиться командою, відвідує навіть контрольні матчі. Тож, впевнений, бесіда попереду.

— Чи відомі вже завдання команди на наступний сезон?

— Я вважаю, що головне – показувати гарний футбол та перемагати. В кожній грі намагатися досягнути позитивного результату.

— Ви слідкували за виступами Оболоні в Першій Лізі?

— В останньому сезоні дуже ретельно спостерігав. Я завжди слідкую за командами, за які раніше виступав, і Оболонь не є винятком.

— Це, можна сказати, ваше повернення до Оболоні. Якщо порівняти «пивоварів» сезону 2011/12 та сьогоднішню команду, що цікавого відзначите?

— Команда розвивається, Оболонь покращила умови. Кардинально сильно клуб не змінився, але президент постійно щось робить, щоб покращити наші умови. Головне, що все стабільно і мені це подобається.

«Прізвище Селезньов ‒ це вже історія (смішна)»

— Після того, як ви пішли з Динамо, можна сказати, що ви зникли з радарів українських вболівальників. Як ви можете оцінити свій період виступів в Туреччині ‒ в більш відомому Карабюкспорі та менш відомому Афьонспорі?

— Це був мій перший іноземний досвід. Чемпіонат Туреччини ‒ дуже серйозний. Він з чудовою інфраструктурою, купою вболівальників та сильними легіонерами. Єдиний мінус – невчасно розплачуються. Можливо, це навіть один із найголовніших мінусів.

— В Туреччині ви грали із Селезньовим. Напевно ж, у вас є якась весела історія, пов’язана з одним із найвеличніших бомбардирів?

— Прізвище Селезньов ‒ це вже історія (смішна). Женя ‒ мега-позитивна людина. Виділити якусь одну історію справді складно.


— Чи не рано він закінчив з футболом? Адже йому не вдалося побити рекорд Шацьких в УПЛ.

— Тільки сам Селезньов знає, коли йому доречно завершувати грати та починати новий етап у своєму футбольному житті. Мені, здається, рекорд тиснув на нього Я знаю, Женя його дуже хотів перебити, адже забивати голи у цього нападника в крові.

— Карабюкспор виплатив вам все? Адже у клубу тоді були фінансові труднощі.

— Ні! Я виграв суд у ФІФА, але вони так і не виплатили нічого! Там гарна сума, але називати її не буду.

— У вас був сезон, коли ви грали за латвійську Лієпаю. Що то була за команда та чому саме з нею зуміли виграти перший закордонний трофей?

— Ця команда завжди має великі амбіції. І виграти Кубок Латвії було неймовірно. Президент клубу дуже любить футбол, тому вкладає гроші в Лієпаю. Ця команда завжди грає у кваліфікаціях єврокубків. Останній сезон в них щось не пішло, але в Латвії є ще ФК Рига та РФШ, у яких фінансових можливостей більше.

— Чи дуже відрізняються рівні закордонних чемпіонатів від УПЛ?

— Турецький - сильніший, а латвійський все-таки поступається. Є 3-4 команди, які можуть конкурувати, а інші це рівень нашої Першої ліги.

«Люди прекрасно розуміють, що сталося»

— Можете розповісти про Металіст, який після першого кола лідирував у Першій лізі зі значним відривом на момент зупинки чемпіонату 2021/22. Що у вас був за колектив та чи та команда справді могла б пошуміти потім в УПЛ?

— Коли я прийшов до Металіста, там ще були хлопці з Другої ліги. Колектив чудовий, ми майже кожну гру вигравали. Почалася війна ‒ і все, що ми планували, не здійснилося. Президент робив усе можливе, щоб ми могли потім боротися із найкращими командами в Україні, але ситуація склалася інакше.

— Олександр Кучер перейшов у Дніпро-1 та відразу ж боровся за чемпіонство, досягнувши найкращого результату в історії цього клубу. Дніпро-1 ‒ це його пік, чи цей тренер може очолити ще сильнішу команду?

— Він постійно вчиться та розвивається. З його бажанням, я думаю, в нього все вийде, адже він ще молодий та недосвідчений, а далі з часом набереться досвіду. Йому довіряють і він робить результат.

— Що сталося із Металістом потім? Чому почалася така тісна співпраця з Дніпром-1 та як самі футболісти ставилися до цього?

— Я про це не хочу розмовляти. Люди всі прекрасно розуміють, що там сталося.

— Коли ви покинули взимку команду, то Металіст почав грати у дуже дивний футбол, що були навіть підозри щодо договірних матчів. Є у вас якісь думки, чому так сталося?

— Ми завжди грали на перемогу. На жаль, я отримав травму і зіграв лише шість ігор. При мені жодного натяку на договірні матчі не було, а що вже сталося після мого відходу, я не знаю.

«Я не міг подумати, що ФК Львів може перестати існувати»

— Далі ви опинилися у ФК Львів. Цей клуб провів взимку бурхливу трансферну компанію, запросивши 14 новачків. Чому через два тури звільнили Дулуба, який цю команду набирав?

— Ніхто нічого не пояснював. Через купу трансферів зібрався фактично новий колектив, якому потрібен був час, аби зігратися, знайти взаєморозуміння. І тут нас поставили перед фактом, що відбулися зміни на тренерському містку.

Анатолій Безсмертний прийшов у важкий період, у нас тоді кілька поспіль важких ігор було. Важко було очікувати якогось результату за таких обставин.

Чому так вийшло з ФК Львів – поняття не маю. Я сидів, думав, що пішло не так, ми це навіть з хлопцями обговорювали, але ніхто не розумів [причини таких кадрових рішень].


— Як ви вважаєте, що стало першим дзвіночком, що ФК Львів зникне після цього сезону?

— Таких думок не було ‒ про зникнення. Я не міг подумати, що ФК Львів може перестати існувати. Розмов всередині клубу не було.

— Як це ‒ бути футболістом команди, коли ти знаєш, що вона ось-ось зникне? Чи складно повністю концентруватися на футболі в такі моменти, коли вам навіть не дозволяють їхати на матч заключного туру?

— Нам сказали, що досвідчені гравці не їдуть на матч з Колосом. Не знаю, чому вони так вирішили і я не вважаю, що це є нормальним. У них така політика.

— Львів залишився вам щось винен і чи є можливість подати кудись скаргу, щоб вибити свої гроші?

— Так, вони повинні заплатити мені гроші. Заборгованість є! Я звернувся до відповідних органів.

«Може, потім Лунін повернеться до Реалу і стане в команді номером один»

— Як тобі повернення Ярмоленка до Динамо?

— Для команди це підсилення. Це лідер на полі та роздягальні. Молоді футболісти будуть брати приклад з нього. Це важлива складова гарного колективу.

— Хочеться зіграти проти колишнього клубу в київському дербі?

— Ну, звичайно, мені дуже хочеться грати з Динамо, це ж мій рідний клуб, та й у матчі з географічними сусідами можна показати, хто чого вартий. Дуже хочеться, щоб швидше розпочався чемпіонат, і саме київське дербі – це буде прикраса чемпіонату. Говорю, добре пам’ятаючи, як сприймалися матчі Оболонь – Динамо навіть раніше. Вболівальники Оболоні дуже чекають на цей матч.

— Ви – віце-чемпіон Європи U-21 2006 року. Слідкували за сучасною молодіжкою на Євро-2023? Як вам виступ цієї команди?

— Я вважаю, що хлопці ‒ молодці. Вони досягнули значних успіхів. Подарували нам купу позитивних емоцій.

— Ви були частиною молодіжної збірної, яка дійшла до фіналу на такому ж турнірі, чому наші хлопці не змогли перевершити ваше досягнення?

— Тут важливий психологічний тиск і варто було відкинути все задля того, щоб перемогти. У футбол грати всі вміють, а нерви заважають. Думаю, у нашої молодіжки гарні перспективи. До того ж, у дечому вони нас таки перевершили – ми на той час не змогли вийти на Олімпійські ігри, першопрохідцями стане сучасна молодь.

— Що можеш сказати про інтерес Інтера до воротаря Шахтаря Трубіна? Він вже готовий для того, щоб грати в топ-5 чемпіонатів Європи?

— Я вважаю, що він однозначно перспективний. Мені здається, що він повинен бути готовим психологічно, адже ціна помилки за кордоном – дуже висока. Там ніхто не буде довго чекати твого прогресу. Результат потрібен тут і зараз. Я тільки бажаю йому успіхів та потрапити в топовий клуб. Це буде великий плюс для збірної і особисто для нього.


— Що порадив би Луніну, у якого складний період в Реалі?

— Потрапити в такий клуб – мрія. Звичайно, він хоче грати. Я думаю, що його не влаштовує подібна ситуація, коли 95% сезону він проводить на лаві для запасних. На мою думку, йому потрібно грати ще далі, шукати можливості, щоб мати ігрову практику. Хай це навіть буде нова оренда. Може, потім він повернеться до Реалу і стане в команді номером один.