Увечері 12 липня саудівський «Аль-Хіляль» офіційно відрапортував про підписання 28-річної зірки «Лаціо» та збірної Сербії Сергея Мілінковича-Савича. За центрального півзахисника римляни зуміли виручити 40 мільйонів євро, а сам футболіст підписав із «Аль-Хілялем» контракт на три роки.
Одним із тих, хто зіграв у здійсненні цього трансферу серйозну роль, став 44-річний серб Матея Кежман. Уболівальники зі стажем чудово пам'ятають цього югославського, а потім сербського форварда, який має власну вельми цікаву історію у професійному футболі…
З рідного Земуна до улюбленого Партизана
Матея Кежман народився 12 квітня 1979 року в югославському місті Земун, яке зараз є одним із районів столиці Сербії Белграда. Його батько Златко Кежман був професійним футболістом та грав на позиції голкіпера за місцевий «Земун», а тому любов до гри у юного хлопчика з'явилася досить рано.
Перші кроки у футболі Матея робив у рідному «Земуні», після чого встиг пограти ще за кілька команд, перш ніж у 1998-му потрапив на очі скаутам «Партизана». Трансфер до белградського клубу був реалізацією мрії Кежмана, адже із дитинства Матея був шаленим фанатом цієї команди й відвідував матчі «Партизана» з найзавзятішими представниками фан-руху.
Любов Кежмана до «Партизана» була настільки серйозною та твердою, що за кілька місяців до переходу до цього клубу Матея відмовився від варіанту із «Црвеною Звездою» – найлютішим опонентом на футбольному газоні для «чорно-білих». А після першого тренування у складі «Партизана» Кежман, як він сам зізнавався згодом, поїхав додому й не знімав футболку команди аж до самого ранку, проспавши у ній всю ніч.
У «Партизані» Кежману вдалося показати свій бомбардирський талант, проте там Матея зіткнувся із війною. В 1999 році сили НАТО провели бомбардування Югославії в рамках операції «Союзна сила». Свій 20-й день народження Кежман був змушений святкувати у бомбосховищі, не розуміючи, що й як буде в його житті далі…
Але пережиті проблеми зробили Кежмана сильнішим та він буквально розквітнув у «Партизані». У 54 матчах за цю команду форвард відзначився 33 забитими м'ячами, чим привернув увагу скаутів багатьох європейських клубів. Діяти вони почали після фінальної частини Євро-2000, який втім видався невдалим для юного нападника.
Бетмен із ПСВ
Влітку 2000 року у нідерландського ПСВ виникли проблеми із нападником. Ключовий голеадор команди тих часів Руд ван Ністелрой був близьким до трансферу у «Манчестер Юнайтед», але угода була відкладена на рік через отриману форвардом травму передньої хрестоподібної зв'язки.
Скаути ПСВ порадили босам клубу звернути увагу на молодого та результативного форварда «Партизана» Матею Кежмана, і в результаті переговорів той за 8 мільйонів фунтів перебрався до Нідерландів. За відсутності травмованого ван Ністелроя, нападнику з Югославії швидко вдалося пробитися в основний склад і показати чудеса результативності. У дебютному сезоні Кежман забив 24 м'ячі за ПСВ у 33 матчах Ередивізі, наступного – 15 у 27, а у двох інших – 35 у 33 та 31 у 29, відповідно. Іншими словами, в останні сезони у футболці ПСВ Матея стабільно забивав більше одного м'яча за матч – феноменальні показники!
Запам'ятався і чудовий матч Кежмана в рамках групової стадії Ліги чемпіонів-2000/01 на стадіоні «Філіпс» проти «Манчестер Юнайтед» (3:1). У тому поєдинку Матея спершу на 38-й хвилині асистував ван Боммелю, а на 63-й вже з передачі Марка, попутно залишивши в дурнях лівого захисника «червоних дияволів» Сільвестра та воротаря англійців ван дер Гоува, феноменальним ударом увігнав м'яч у ближній верхній кут воріт, поставивши масну крапку в переможному для ПСВ поєдинку.
Після того матчу в англійській пресі навіть заговорили про доцільність для МЮ купувати в ПСВ ван Ністелроя, коли йому на заміну в таборі нідерландців уже є юний геній Кежман. Але Матея затримався на стадіоні «Філіпс», й незабаром фанати команди побачили його фантастичну зв'язку із Ар'єном Роббеном, котрий у 2002-му прийшов з «Гронінгена». Їхній дует місцеві фани охрестили «Бетменом та Роббеном». Кежмана прозвали Бетменом через те, що музична тема з фільму про цього супергероя звучала щоразу, коли він забивав гол на стадіоні «Філіпс».
Лондонський невдаха
Влітку 2004 року Кежман таки опинився в Англії. Його за 5,3 мільйонів фунтів підписав «Челсі», а нападник збірної Сербії та Чорногорії взяв дев'ятий номер, який звільнився після відходу у «Мідлсбро» Джиммі Флойда Хассельбайнка.
У «Челсі» Кежман, як і раніше ван Ністелрой в «Манчестер Юнайтед», переходив у статусі суперзірки Ередивізі. Це багато до чого зобов'язувало, але виправдати очікування балканцю на «Стемфорд Брідж» так і не вдалося. Замінити улюбленця публіки, чий ігровий номер він отримав, Матея виявився не здатним ані в плані результативності, ані з точки зору харизми на полі. Свій перший м'яч за «Челсі» Кежман забив лише наприкінці жовтня у поєдинку Кубка ліги проти «Вест Хема», а всього у футболці «синіх» балканський нападник відзначився лише 7 голами у 41 матчі.
Фанати чекали та вимагали від Кежмана набагато більшого, а натомість форвард, який мав низький центр тяжіння та забивав у Нідерландах м'ячі на будь-який смак і фактично з будь-яких положень, «відзначався» лише безглуздими жовтими картками. Так, до фінішу сезону в пасиві Матеї «гірчичників» було більше, аніж забитих м'ячів – 8 проти 7…
Недивно, що наприкінці сезону, який став чемпіонським для «Челсі», головний тренер «синіх» Жозе Моуріньо виявив готовність розпрощатися із Кежманом. Для португальського тренера балканець був лише однією з багатьох, а не центральною фігурою в нападі команди, до чого Матея встиг звикнути в «Партизані», а потім і в ПСВ.
6 команд за 7 років і безславний кінець кар'єри у 32
Після «Челсі» Кежман спробував реанімувати кар'єру в «Атлетіко», однак у Мадриді за один сезон забив лише 8 голів у 30 поєдинках Ла Ліги, провівши на полі 2284 хвилини. За нападника «матрацники» заплатили лондонцям 9 мільйонів євро, але не отримавши очікуваної віддачі, вже через 12 місяців після покупки погодилися на продаж Кежмана у «Фенербахче», який заплатив 7 мільйонів.
У Туреччині Кежман провів два роки, ставши чемпіоном та володарем Суперкубку країни. Матеї вдалося і поправити результативність, хоча про показники, до яких він привчив у ПСВ, залишалося лише мріяти. Після 30 голів у 69 матчах за «жовтих канарок» Кежман отримав запрошення від «Парі Сен-Жермен», куди відбув спочатку на правах оренди, а потім його контракт був викуплений за 3,7 мільйони євро.
У столиці Франції кар'єра Матеї зупинилася раз і назавжди. Відносини форварда з уболівальниками парижан не склалися практично із самого початку: фанати освистували та осміювали балканця за його проблемну реалізацію моментів, а після того, як Кежман у серцях кинув свою футболку на землю, незадоволений заміною на початку одного з матчів на Кубок, у цій історії взагалі була поставлена масна крапка. ПСЖ відсторонив Кежмана від тренувань з командою на два тижні, а коли Матея повернувся на поле, то щоразу зазнавав безжальної обструкції з боку фанатів.
Влітку 2009-го ПСЖ, викупивши контракт Кежмана у «Фенербахче», про що було домовлено заздалегідь, відправив форварда в оренду у російський «зеніт», де Матея також провалився – 2 голи у 10 матчах за півроку. Дострокове повернення до Парижу не стало вирішенням усіх проблем для Кежмана, й у листопаді 2010-го ПСЖ оголосив про дострокове розірвання контракту із нападником.
У січні 2011 року Кежман підписав короткостроковий контракт з клубом «Саут Чайна» з Гонконгу, а вже у травні знову опинився у статусі вільного агента. Доля-лиходійка навіть занесла Матею до білорусі, коли у серпні 2011-го форвард підписав 5-місячну трудову угоду з БАТЕ. Але це тільки продовжило агонію – в 11 матчах Кежман не забив жодного м'яча й незабаром був відправлений на всі чотири сторони.
Завершив кар'єру Кежман в 32 роки у лавах того ж клубу «Саут Чайна», із яким на початку 2012-го підписав контракт, щоб зіграти в Азіатському кубку виклику (Asian Challenge Cup). На тому турнірі, що розігрувався серед чотирьох команд, «Саут Чайна» посіла останнє місце, програвши в поєдинку за третє місце китайському «Гуанчжоу Фулі» (нині – «Гуанчжоу Сіті») у серії пенальті, причому саме Кежман не реалізував останній удар у лавах своєї команди.
Життя після футболу: з директора – у агенти
Після завершення кар'єри Матея Кежман повернувся до рідної Сербії, де певний час працював спортивним директором місцевої «Войводини», але згодом його захопив агентський бізнес, і наразі екс-форвард «Челсі» має свою особисту компанію у цій сфері діяльності, яка носить його ім'я – «Mateja Kezman».
На даний момент у Кежмана всього два клієнти, але один з них вартий того, щоб не кидати справу посеред дороги. Мова про 28-річного півзахисника збірної Сербії і тепер вже «Аль-Хіляля» Сергея Мілінковича-Савича. Навколо екс-лідера «Лаціо», як тільки в чергове відкривалося трансферне вікно, завжди з'являлася маса чуток. Серба сватали то в «Манчестер Юнайтед», то в «Реал», то в «Барселону», але він весь час залишався у Римі, поки Кежман нарешті не вирвав його із лап президента Клаудіо Лотіто. Щоправда, варіант з «Аль-Хілялем» навряд чи можна називати для Мілінковича-Савича найвдалішим. Так, грошей у Саудівській Аравії хавбек заробить стільки, що в Європі для цього довелося б грати як мінімум років до 40, але з реалізацією спортивних амбіцій, якщо такі були у Сергея, доведеться попрощатися.
Другим клієнтом агентської компанії Кежмана наразі є 22-річний сербський лівий захисник Дімітріє Каменович. Його, до речі, Матея в 2021 році також зміг працевлаштувати в «Лаціо», причому римляни заплатили «Чукаричкам» 3 мільйони євро. З того часу Каменович провів за італійську команду лишень один матч, а останнім часом на правах оренди виступав за празьку «Спарту».
Цікаво, що у 2018 році бельгійські та сербські ЗМІ звинувачували Кежмана у відмиванні грошей. У скандал тоді було замішано чимало відомих осіб у європейському та світовому футболі, а загальна сума незаконних оборудок оцінювалася у 30 мільйонів євро. До компанії Кежмана були претензії з приводу трансферу Мілінковича-Савича із «Войводини» до «Генка», який за офіційною інформацією обійшовся бельгійському клубу лише в 1 мільйон євро. Але справа до кінця доведена так і не була – принаймні, з точки зору претензій до Кежмана.
Прямо зараз уболівальники, які чітко пам'ятають образ Матеї Кежмана в молодості, можуть і не впізнати сербського екс-нападника. Він обзавівся солідною бородою, трохи облисів, хоча його погляд все такий же цілеспрямований та впевнений, як і під час виступів за ПСВ.
А ще Кежман, що навіть дивно, у 2011 році, перебуваючи на межі відходу з професійного футболу, заявив, що найкращим етапом у кар'єрі вважає саме період у «Челсі»:
«Челсі» був кращим етапом у моїй кар'єрі. То справді був кульмінаційний момент, безумовно. Жити та грати в Лондоні було тим, що я ніколи не забуду. Не знаю, чи я помилився, що так швидко пішов. Можливо, так, але я завжди вірю у свої рішення. Трансфер до «Челсі» здійснив мої мрії. Це було найкраще, що колись траплялося зі мною. Можливо, я міг би досягти більшого на «Стемфорд Брідж», але я ні про що не шкодую».
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
