Для одеського Реал Фарми битва за Кубок України завершилась, навіть не розпочавшись. Днями клуб через свої офіційні ресурси повідомив, що поєдинок другого попереднього етапу Vbet Кубка України-2023/2024 проти Тростянця одеська команда не зіграє.
І йдеться тут не про бойкот з боку одеситів, які не хочуть їхати до прифронтової Сумщини. Максимально детально скандальну і в чомусь парадоксальну ситуацію в розмові з журналістом сайту «Український футбол» прокоментував директор ФК Реал Фарма (Одеса) Сергій Неделков. Розпочинаємо з його прямої мови:
«Ми просто не можемо добратися до Тростянця»
– Одразу хочу сказати, що ми хотіли й хочемо грати поєдинок Кубка України проти Тростянця. Байдуже, де: в Тростянці, Києві чи ще деінде, але… Зараз я вам поясню все детально, аби після нашої розмови ні в кого навіть думки не було звинуватити нас у небажанні грати з командою із Сумщини.
Проблема в цій ситуації одна. Логістично ми просто не можемо добратися до Тростянця, аби провести гру саме в цьому місті.
Якщо говорити про день гри (друге серпня), поїздом ми можемо доїхати до Харкова, але прибуває він о 16:00, а поєдинок заплановано на 18:00. Від Харкова до Тростянця шлях не близький ‒ 130 кілометрів. За дві години ми могли б встигнути хіба що по ідеально рівних дорогах і то, не факт. Це – по-перше.
По-друге: за день до гри, тобто першого серпня, поїзда з Одеси до Харкова немає, а ми не хочемо виїхати раніше на добу. А по-третє нам може хтось сказати: чому не поїхати автобусом? Тому що клубного автобуса в нас немає, а перевізники ні за які гроші не хочуть їхати з Одеси до Тростянця. І я їх розумію. Відстань майже 800 кілометрів, багато доріг розбиті, об'їзди, заміновані ділянки…
Та найцікавіше в усій цій ситуації наступне. Головним у проведенні жеребкування, наскільки мені відомо, був територіальний, регіональний принцип. І тепер питання: Одеса і Тростянець ‒ це ж за яким територіальним принципом поряд знаходяться ці міста? Як це взагалі зрозуміти?
Під час жеребкування в нашому кошику було шість команд: дві з Сумщини – Вікторія та Тростянець, дві з південного регіону – ВАСТ з Миколаєва і ми, Реал Фарма, дві команди столичного регіону – Дружба з Мирівки і Маріуполь, який зараз проводить домашні ігри в Київській області.
Навіщо тут взагалі було проводити жеребкування, якщо, повторюсь, головним був територіальний принцип? Тут просто потрібно знати географію рідної країни і увімкнути логіку. Невже в УАФ немає кому логічно думати?
В мене вже немає слів культурних, аж закипаю!
Визначили б шляхом голосування, хто буде господарем поєдинків ‒ і все! Команди з Сумщини грають між собою, ми ‒ з ВАСТом, Дружба ‒ з Маріуполем. Е-ле-мен-тар-но!
«Зверталися з листами ‒ відповіли, що нічого вже зробити не можна»
– Якою була реакція УАФ після вашого звернення та наведення аргументів того, що команда не може взяти участь в поєдинку Кубка України, через незалежні від неї причини? Попередили, що буде 0:3 ‒ і все?
– Одразу ж після жеребкування, на наступний день, як тільки ми зрозуміли всю проблематику такої виїзної гри і прорахували всі варіанти, було написано листа до УАФ. Зверталися з листами і до віце-президента Олега Протасова і до організатора жеребкування В’ячеслава Дарагана. Нам відповіли, що нічого вже зробити не можна.
Жеребкування відмінити чи переглянути неможливо, але, враховуючи нашу ситуацію, запропонували, скажімо так, запасний варіант – зіграти з Тростянцем на нейтральному полі. В Києві на стадіоні імені Баннікова. УАФ брала на себе всі витрати: оренду стадіону, поля, тощо.
Ми на такий варіант погодилися, а от Тростянець – ні.
Ми з Тростянцем не спілкувалися тет-а-тет, з ними контактували представники УАФ. Їх вони не почули чи не захотіли почути. Хіба б вони почули наші аргументи?
От як їм пояснити, що ми не можемо до їх міста, до Тростянця, нормально дістатися? Ми ж не можемо дві доби їхати туди, дві чи три доби бути там ‒ і назад до Одеси повертатися ще дві доби. Це ж нонсенс! Не хоче Тростянець грати в Києві, то що ж… Так тому і бути. Вони не хочуть, а ми не можемо. Було ухвалено рішення не брати участь у цьому Кубку України.
Я передивився всі пари цього раунду Кубка України, всюди відстань між містами 100 кілометрів ‒ трохи більше, трохи менше. У нас ‒ майже 800. Та і грець з ними, ми і за тисячу б кілометрів поїхали, але як? Ніхто не хоче брати на себе відповідність, всі перевізники нам відмовили.
Реал Фарма 12 сезонів поспіль грає у чемпіонатах України. Ми ‒ єдиний клуб не із сучасної Другої ліги, який може похизуватися таким досягненням. Жодного разу ми не знімалися. Ні під час карантину, ні під час війни, ніколи! Й от маємо. Ніякої поваги до клубу. В УАФ, певно, не знають географію України. От тільки невідомо, хто винний.
«Завдань на сезон Реал Фарма не має, на жаль»
– Зараз по Одесі ледь не щодня «прилітає». З інфраструктурою клубу все гаразд?
– На щастя, так. Команда в зборі, готуємось до старту нового сезону в Другій лізі. Ми ж перший тур пропускаємо, відпочиваємо, бо непарна кількість учасників. Дозвіл на проведення ігор від військової адміністрації в нас є, стадіон цілий, будемо грати.
Зважаючи на ситуацію в країні і клубі, а вони пов’язані, як не крути, особливих завдань на сезон у клубу немає, на жаль. Ніхто не замахується на вихід до Першої ліги. Не те зараз фінансове становище в клубі. Так ми будемо битися в кожній грі, намагатися фінішувати якнайвище, але тверезо оцінюємо власні сили.
До речі, поєдинок проти київського Локомотива на 99 відсотків буде зіграно не в п’ятницю, 11 серпня, а в суботу 12. Ми заздалегідь попросили у ПФЛ змістити гру на вихідний день. Кияни теж не проти приїхати до Одеси на день пізніше.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
