Сага з переходом Артема Довбика добігла кінця. Форвард збірної України став гравцем Жирони. На мою думку, це дуже хороший варіант для уродженця Черкас. Адаптаційний клуб, де не буде великого тиску, з перспективою перейти у ще сильнішу команду. Наявність Віктора Циганкова поруч – додатковий плюс в адаптації. А відхід Таті Кастельяноса – прекрасна можливість себе проявити і мати ігровий час.
Із Довбиком усе зрозуміло. Тепер увага до Жирони від українських уболівальників буде подвійною. Залишилося розібратись, хто замінить Артема у СК Дніпро-1. Ніякої альтернативи в Олександра Кучера немає. Це може мати серйозні наслідки не тільки у чемпіонаті, але й у кваліфікації єврокубків. Шанси на вихід у Лігу Європи суттєво падають.
Питання форварда для СК не тільки дуже серйозне, але й потребує швидкого вирішення. Тимчасовим варіантом може бути перехід Олексія Гуцуляка у центр нападу. Але це, звісно, не вирішить проблему. Потрібно підсилюватись.
«Новий Супряга»
Якщо говорити про гравців із системи СК Дніпро-1, то тут відразу на думку спадає Даніель Ківінда. Його назвали «українським Мбаппе» за хороші швидкісні якості. Хлопець точно небезталанний, бо до нього проявляли інтерес доволі серйозні клуби – Бенфіка, Базель.
Нападника добре має знати Євген Красніков, бо Ківінда починав у Металісті. Коли у харківському клубі змінився власник, головні таланти опинилися у Дніпрі разом із Мироном Маркевичем – Лунін, Мудрик та, власне, Ківінда. Я впевнений, що Євген Олексійович добре знає Ківінду і розуміє його перспективи.
Але головна проблема – травми. У Ківінди їх вже дуже багато. Якщо не помиляюся, за юнацькі збірні він не провів жодного матчу якраз через проблеми зі здоров'ям. Після початку повномасштабної війни опинився у Бенфіці, але там теж усе зірвалося через травму. Своїми траблами і швидкісними якостями Ківінда дуже нагадує колишнього форварда СК Дніпро-1 Владислава Супрягу. Аванси видавали обом, але поки не заграв жоден.
Зараз Даніель відновився від травми. Готовий грати. Був у заявці на матч проти Панатінаїкоса, але тут не все так просто. Майже ніякого досвіду дорослого футболу у нього немає попри майже 19 років. Перспективи перспективами, але відразу заграти успішно на серйозному рівні – дуже нелегко.
За стилем Ківінда не може бути заміною Довбику апріорі, бо вони дуже різні. Артем – силовий нападник із прекрасною антропометрією, вмінням прочавити суперника, виграти силову боротьбу. Фішка Даніеля – швидкісні якості. У силовому футболі він почувається непереконливо. Значно простіше, коли є простір.
Філіппов не дуже підходить
ЗМІ почали пов'язувати Олександра Філіппова, нападника Сент-Трюйдена, з СК Дніпро-1. Колись уродженець Авдіївки був лідером атак Десни, після чого поїхав у Бельгію, де в нього не склалося. Минулого сезону грав у чемпіонаті Латвії за Ригу. Я так розумію, що бельгійський клуб не дуже зацікавлений у послугах нашого нападника і не проти відпустити його навіть безкоштовно, щоб не платити ще рік зарплату.
Філіппов за манерою гри також має дуже мало спільного із Довбиком. Олександр – більше легкий нападник, який шукає своє завдяки техніці, роботі з м'ячем, відчутті моменту. Потрібно бути реалістами – ніхто не стане перебудовувати гру заради нового форварда. Скоріше новачка потрібно підбирати під звичну схему.
Останні сезони для Філіппова виявилися невдалими, виникали проблеми зі здоров'ям. Тим паче, Олександру – 30 років. Його зіркові часи вже у минулому. Важко передбачити, в якій ігровій формі зараз перебуває. Це скоріше гравець для Ворскли, ніж для СК Дніпро-1.
Кривдник Ворскли
Усі, хто дивився матчі кваліфікації ЛК між Ділою та Ворсклою, запам'ятали прізвище нападника грузинської команди Миколи Ковталюка. Український легіонер попив багато крові у захисників колективу Скрипника. Наполегливий нападник багато часу проводить у пресингу суперника, націлений на ворота, фактурний, може протиснути захисників чи зіграти в один дотик у штрафному майданчику. Це все схоже до чеснот Довбика. За стилем Ковталюк буде прямою його заміною.
Залишається відкритим питання, що Микола особливо успішним ніде не був. Грав по другорядних клубах та другорядних чемпіонатах. Але матчі проти Ворскли показали, що він може бути конкурентним на рівні УПЛ. Зараз перебуває у найкращих своїх футбольних роках. Придивитися до цього форварда точно потрібно. Особливо, враховуючи, що у нього контракт із грузинами до кінця календарного року. Ціна апріорі не буде високою.
Пошук нападника за кордоном
Красніков – спеціаліст із пошуку гравців у Латинській Америці. У нього є свій погляд на селекцію у цих краях. Як показує практика, Євген Олексійович може знаходити гарних футболістів, маючи у кишені кошти, або навіть працюючи з мінімальним бюджетом. Коли Металіст потребував якісних легіонерів за солідні суми, до Харкова приїхали Тайсон, Шав'єр, Соса, Марлос, Азеведо та інші. Коли ж Металіст відроджувався, то, не маючи особливо грошей для Першої ліги, Красніков також підписував цікавих виконавців. Той же Пейшото справив дуже хороше враження. Навіть Шахтар до нього прицінювався.
Бразилець досі на контракті з Металістом. До кінця року виступає у Бразилії. Усі знають, що харківський клуб має тісні відносини з СК Дніпро-1. За стилем Пейшото близький до Довбика. От вам простий варіант, який навіть не вимагає великих витрат. Залишається лише переконати бразильця повернутися до України. Судячи зі статистики Пейшото на батьківщині, справи йдуть не найкращим чином, тому триматися за нього там особливо не повинні.
Якщо не складеться з Пейшото, лінію пошуку форварда у Латинській Америці можна продовжити. Вибір кандидатів – величезний. Тут усе залежить від вміння побачити талант та його бажання їхати в країну, що воює. Приклад Шахтаря показує, що це вже не є вагомою проблемою для латиноамериканців.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
