Як відомо, зароблений пенальті – це ще далеко не гол. Звісно, здебільшого 11-метровий удар вдається реалізувати. Буває, щоправда, і так, що це відбувається не з першої і навіть не з другої спроби. Але події, які сталися 19 років тому, інакше як пенальтійним фарсом назвати важко: гравцеві довелося перебивати 11-метровий 6 (!) разів поспіль.
Матч Сербія та Чорногорія – Туніс, що проходив 17-го серпня 2004-го року в рамках Олімпійського футбольного турніру на Літніх Іграх в Афінах, мав усі шанси залишитись майже непоміченим. Адже для обох команд-учасниць він був простою формальністю: до останнього туру групового етапу суперники вже втратили шанси на вихід до чвертьфіналу. Проте всім відомо, яке значення має роль особистості в історії. Звичайна, здавалося б, зустріч засяяла яскравими фарбами завдяки екстравагантному арбітру з острова Таїті на ім'я Чарльз Аріїотіма, якому на лініях допомагали представники не менш екзотичних держав Океанії – Вануату та Островів Кука. А все завдяки тому, що на Олімпіаді-2004 ФІФА продовжила запроваджену раніше традицію: запрошувати для обслуговування матчів серйозних турнірів арбітрів з «нефутбольних» країн.
Втім, не географічна приналежність красить людину, а її вчинки. Наприкінці 78-ї хвилини поєдинку, що проходив на стадіоні «Пампелопоннісіако» у Патрах, за рахунку 1:1 захисник сербів Боян Незірі, який на той час виступав за донецький «Металург», порушив правила у своєму штрафному майданчику, і арбітр призначив пенальті у ворота європейців. Реалізувати його зголосився лідер магрібців Мохамед Жедіді, який незадовго до того у складі своєї національної збірної став переможцем Кубка Африканських націй, і впевнено впорався із завданням. Він уже готовий був опинитися в обіймах партнерів, але Аріїотіма попросив перебити, оскільки, на його думку, хтось із тунісців вбіг у штрафний майданчик до удару.
Жедіді влучно пробив пенальті ще раз, і знову арбітр не дав північноафриканцям порадіти – скасував взяття воріт під тим самим приводом.
Третя спроба – м'яч знову у сітці, але історія повторилася. Гол знову не був зарахований через ту ж саму появу іншого гравця у штрафному майданчику до удару. Причому цього разу рефері навіть показав жовту картку тунісцю Каріму Хагуї, покаравши того за черговий фальстарт. Після такого глядачі на трибунах почали сміятися, а гравці та тренери занервували, не розуміючи, що відбувається.
Як відомо, зароблений пенальті – це ще далеко не гол. Звісно, здебільшого 11-метровий удар вдається реалізувати. Буває, щоправда, і так, що це відбувається не з першої і навіть не з другої спроби. Але події, які сталися 19 років тому, інакше як пенальтійним фарсом назвати важко: гравцеві довелося перебивати 11-метровий 6 (!) разів поспіль.
Матч Сербія та Чорногорія – Туніс, що проходив 17-го серпня 2004-го року в рамках Олімпійського футбольного турніру на Літніх Іграх в Афінах, мав усі шанси залишитись майже непоміченим. Адже для обох команд-учасниць він був простою формальністю: до останнього туру групового етапу суперники вже втратили шанси на вихід до чвертьфіналу. Проте всім відомо, яке значення має роль особистості в історії. Звичайна, здавалося б, зустріч засяяла яскравими фарбами завдяки екстравагантному арбітру з острова Таїті на ім'я Чарльз Аріїотіма, якому на лініях допомагали представники не менш екзотичних держав Океанії – Вануату та Островів Кука. А все завдяки тому, що на Олімпіаді-2004 ФІФА продовжила запроваджену раніше традицію: запрошувати для обслуговування матчів серйозних турнірів арбітрів з «нефутбольних» країн.
Втім, не географічна приналежність красить людину, а її вчинки. Наприкінці 78-ї хвилини поєдинку, що проходив на стадіоні «Пампелопоннісіако» у Патрах, за рахунку 1:1 захисник сербів Боян Незірі, який на той час виступав за донецький «Металург», порушив правила у своєму штрафному майданчику, і арбітр призначив пенальті у ворота європейців. Реалізувати його зголосився лідер магрібців Мохамед Жедіді, який незадовго до того у складі своєї національної збірної став переможцем Кубка Африканських націй, і впевнено впорався із завданням. Він уже готовий був опинитися в обіймах партнерів, але Аріїотіма попросив перебити, оскільки, на його думку, хтось із тунісців вбіг у штрафний майданчик до удару.
Жедіді влучно пробив пенальті ще раз, і знову арбітр не дав північноафриканцям порадіти – скасував взяття воріт під тим самим приводом.
Третя спроба – м'яч знову у сітці, але історія повторилася. Гол знову не був зарахований через ту ж саму появу іншого гравця у штрафному майданчику до удару. Причому цього разу рефері навіть показав жовту картку тунісцю Каріму Хагуї, покаравши того за черговий фальстарт. Після такого глядачі на трибунах почали сміятися, а гравці та тренери занервували, не розуміючи, що відбувається.
Читайте також«Пацан з широко розкритими очима». До річниці дебютного матчу Пеле у збірній Бразилії
Четвертий удар із «позначки» воротар балканців Нікола Мілоєвич парирував. При цьому в момент пробиття пенальті сторонніх гравців у штрафному майданчику не було. Кінець вистави? Не дочекаєтесь! Піднятий прапорець лайнсмена просигналізував про те, що голкіпер завчасно залишив лінію воріт. І Аріїотима вкотре вказав на 11-метову позначку: «Повторити!»
При п'ятому ударі Мілоєвич знову відбив м'яч, а Жадіді головою добив його у сітку. Однак, на думку судді, на якомусь етапі цього «дубля» також було порушено правила. Вже навіть було не зрозуміло, ким і коли. Але встановлення світового рекорду з перебиття 11-метрових продовжилося! Межа була підведена, коли Жедіді, який зберіг холоднокровність, виконав пенальті вшосте, на силу пробивши по центру, в той час як голкіпер завалився в лівий кут. На табло світилося 82:08 – з моменту призначення першого пенальті минуло понад чотири хвилини. Озирнувшись, Жедіді з тривогою глянув на суддю-буквоїда. А той, вважаючи, що пенальті, нарешті, виконаний у суворій відповідності до правил, зарахував гол і спокійно побіг до центрального кола. Дивно, але суперники після такого нервування за той час, що залишився до фінального свистка, встигли ще обмінятися голами – підсумкова перемога Тунісу 3:2.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
