— Наскільки я знаю, у «Бенфіці» займається ваш син. Розкажіть, як його успіхи? На якій позиції грає?
— Так. Грає нападником, але останній рік заговорив про ворота.
— Гени.
— Так, але я трошки відмовляю його, бо не хотілося б йому воротарської долі. Успіхи? Йому дев’ять років і успіх — це вже потрапити в команду такого рівня та грати з противниками високого рівня. Тому, як на мене, це класно. Як там вийде? Говорити зарано, але він старається.
— Через роки, коли, дай Бог, ваш син стане зірковим футболістом, хай там чи нападником, чи голкіпером, то він гратиме за збірну України чи Португалії?
— Я його налаштовую, щоб тільки за збірну України. Ми намагаємось зараз робити так, щоб всі передачі, фільми чи мультфільми були українською. Щоб він розумів, говорив і відчував себе українцем. Він дуже переживає, як і всі діти мої, а їх троє. І вони намагаються зі своїх кишенькових грошей якось допомагати Україні та донатити на всі добрі справи. Я думаю, що вони завжди будуть українцями.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
