9 січня 2023 року французький «Марсель» оголосив про оренду з «Аталанти» українського півзахисника Руслана Маліновського. Із самого початку в договорі між клубами була прописана умова, за якої провансальці зобов'язалися викупити хавбека в тому випадку, якщо команді вдасться зберегти прописку у Лізі 1. Це завдання «Марсель» без особливих проблем вирішив, і 1 липня Маліновський став повноправним гравцем французької команди, а «Аталанта» отримала від продажу українця 10 мільйонів євро.
Проте вже 19 серпня «Марсель» та «Дженоа» оголосили про домовленість щодо Маліновського, згідно з якою українець сезон-2023/24 проведе в Італії на правах оренди, у якій також міститься опція на викуп, хоча наразі невідомо, чи буде вона активована.
Чому українець так швидко перестав бути цінною фігурою в ігровому плані для «Марселя», і чи є «Дженоа» для Руслана правильним вибором?
Жертва тренерського рокірування
Появу Маліновського у «Марселі», за чутками, активно лобіював хорватський фахівець Ігор Тудор, котрий у сезоні-2022/23 очолював провансальців. Практично із перших днів появи українця на «Оранж Велодромі» головний тренер команди не втомлювався компліментарно відгукуватися щодо Руслана, причому Тудор не демонстрував ані краплі розчарування навіть тоді, коли стало зрозуміло, що з ходу стати ключовою фігурою для «Марселя» у Маліновського не вийде.
Щоб зрозуміти, наскільки Тудор високо оцінював здібності та потенціал Маліновського, досить лише побіжно поглянути на інтерв'ю хорвата, у яких той згадував про нашого співвітчизника.
- 12 січня: «Маліновський? Ми щасливі, що він із нами», - заявив Тудор.
- 15 січня: «Руслан провів гарний матч, я задоволений його грою. Звичайно, йому потрібен час, щоб зрозуміти модель гри нової команди», - сказав хорватський фахівець після перемоги над «Лор'яном» (3:1).
- 4 травня: «Маліновський провів чудовий матч проти «Ліона». Він має відмінні якості, він прогресує в плані своєї гри. Ми дуже ним задоволені», - наголосив Тудор.
- 12 травня: «Маліновський справді багато втрачав м'яч у другому таймі матчу проти «Ланса». Проте у грі з «Ліоном» Руслан показав себе добре. Маліновський є тим футболістом, якого ми досить довго хотіли придбати. Він технічний, має фантастичний настрій та він розуміє футбол», - зазначив наставник «Марселя».
Очевидно, що Тудор продовжував би довіряти Маліновському місце на полі, але так сталося, що наприкінці сезону хорват висловив бажання залишити свою посаду. Незважаючи на чутки, Ігор так досі ніде і не працевлаштувався, а ось на його місце у «Марселі» ще наприкінці червня був призначений іспанець Марселіно, відомий по роботі в Ла Лізі із «Севільєю», «Вільярреалом», «Валенсією» та «Атлетіком». Примітно, що «Марсель» став для 58-річного Марселіно першим закордонним клубом у наставницькій кар'єрі – починаючи із 1997-го цей фахівець неодмінно тренував тільки іспанські команди.
І ось Марселіно Маліновський якось одразу припав не до душі. Та й у керівництві клубу, за чутками, почали більш ніж скептично оцінювати те, що українець давав та здатний був давати команді й надалі. До Руслана з'явилися претензії щодо довгого періоду адаптації, та й до фізичної форми українця начебто були певні питання. Недивно, що вже на початку серпня до ЗМІ потрапила інформація про бажання «Марселя» розлучитися із Маліновським – бажано на умовах повноцінного трансферу та із можливістю компенсувати всі витрачені на викуп українця в «Аталанти» інвестиції.
Усі ілюзії остаточно розвіялися 11 серпня, коли Марселіно чітко заявив – мовляв, на Маліновського не розраховую, він покине клуб…
Два конкретні маршрути – Туреччина та Італія
Варіантів продовження кар'єри у Маліновського, насправді, було не так вже й багато. Так, у пресі з'являлася інформація про начебто інтерес до Руслана з боку неназваних клубів саудівської Про-ліги та навіть англійської Прем'єр-ліги, але конкретика була лише від представників турецького та італійського чемпіонатів.
У Туреччині види на Маліновського мав суперник «Динамо» за раундом плей-оф кваліфікації Ліги конференцій «Бешикташ». «Чорні орли» розраховували домовитися із «Марселем» про оренду українця, причому робили цілком конкретну пропозицію: 1,2 мільйона євро компенсації за сезонну оренду гравця з можливістю потенційного викупу за 7,5 мільйонів євро. Подейкували, що французький клуб попросив підвищити суми у цій формулі до рівня «2+8», після чого у Стамбулі якось замислилися та притихли.
Власне, щось подібне ще раніше зробили боси «Торіно». «Бики» називалися фаворитом за право підписати Маліновського, але якось дивно повелися у торгах щодо футболіста. Спочатку «Торіно» запропонував «Марселю» орендувати українця з опцією викупу за 10 мільйонів євро, але згодом несподівано змінив фінансові умови у бік погіршення. На що розраховували за такого варіанту «бики», сказати складно, але виглядало все так, нібито вони вирішили гарно «злитися», хоча попередньо про все домовилися із самим Маліновським за умовами особистого контракту.
Зрештою, у ЗМІ просочилася інформація про те, що Маліновський розраховує перебратися до «Болоньї» чи «Монци», але й із цими клубами у «Марселя» переговори не склалися. А ось «Дженоа» виявив наполегливість, та все ж переконав французів віддати їм українця в оренду на сезон із можливістю подальшого викупу за 10 мільйонів євро – саме таку суму потенційного продажу Руслана як прийнятну для себе окреслили керівники «Марселя».
Щиро кажучи, вибір між Італією та Туреччиною багато в чому пролив світло на найближчі кар'єрні амбіції Маліновського. Той факт, що Руслан все-таки не наполягав на варіанті з «Бешикташем», де теоретично міг би отримати більш вигідний контракт, а повернувся до Серії А, свідчить про прагнення українця ще спробувати зачепитися за свій шанс у топовому чемпіонаті. Поїхати заробляти на гідну старість – до Туреччини, Саудівської Аравії чи США – Маліновський, є відчуття, ще встигне…
Дженоа всерйоз змінився після Шевченка, і влітку провів солідну трансферну кампанію
Нова команда Маліновського – «Дженоа» – встигла всерйоз змінитись з того часу, як нею керував екс-наставник збірної України Андрій Шевченко. У січні 2022 року, після того, як Шеву відправили у відставку, «грифонів» очолив німецький фахівець Александер Блессін, котрий не зміг врятувати команду від вильоту з елітарного дивізіону.
Сезон-2022/23 «Дженоа» під керівництвом Блессіна почала у Серії В, де вже до початку зими продемонструвала перші ознаки кризи, внаслідок чого керівництво, не побажавши чекати чогось серйознішого, відправило німця у відставку, а на його місце поставило екс-форварда збірної Італії Альберто Джилардіно. Той завершив кар'єру гравця ще влітку 2018 року у «Спеції», після чого працював із командами нижчих італійських дивізіонів, перш ніж влітку 2022-го опинитися біля керма молодіжки «Дженоа».
Джилардіно із самого початку був поставлений виконувачем обов'язків головного тренера, але після трьох перемог у чотирьох матчах під керівництвом нового коуча, боси «Дженоа» запропонували Альберто повноцінний контракт – до літа 2025 року. Варто зазначити, що в Серії В 41-річний наставник «грифонів» продемонстрував суттєву тактичну гнучкість: його команда перейшла від 4-4-2 та 4-2-3-1 до гри у три центральні захисники (у схемах 3-5-2 або 5-3-2), а сам Джилардіно отримав чимало хвалебних відгуків щодо виконаної роботи від експертів та аналітиків.
Недивно, що після виконання завдання щодо повернення до Серії А, яку «Дженоа» успішно вирішив, фінішувавши на другому рядку в Серії В, боси «грифонів» зважилися піти на дуже активну роботу на трансферному ринку – все, щоб реально підсилити команду та максимально задовольнити амбіції головного тренера, котрий заслужив заохочення за свою працю.
Зокрема, цього літа «Дженоа» вже встиг підписати форварда аргентинського «Тигре» Матео Ретегі (12 млн євро), центрбека «Ювентуса» Раду Дрегушина (він провів сезон-2022/23 у стані «грифонів» на правах оренди, після чого був викуплений за 5,5 млн євро), голкіпера «Лейпцига» Хосепа Мартінеса (сезон-2022/23 зіграв за «Дженоа» на правах оренди, а потім його викупили за 3,5 млн євро), форварда «Редінга» Джордже Пушкаша (також був викуплений після сезонної оренди – за 3 млн євро) та атакувального півзахисника «Венеції» Маттіа Араму (і його «грифони» викупили у колишнього клубу після сезонної оренди – за 2,5 млн євро).
Крім того, «Дженоа» за 100 тисяч євро повернув із «Пескари» свого вихованця воротаря Даніеле Соммаріву, на правах вільних агентів оформив підписання фулбека Аарона Мартіна, опорника Кевіна Стротмана (його орендували влітку 2022-го, а через рік підписали без компенсації у зв'язку із закінченням контракту з «Марселем») та голкіпера Ніколу Леалі.
А ще «грифони» орендували не лише Маліновського, а й Жуніора Мессіаса (у «Мілана», причому заплатили за річну позику «россонері» 1,5 мільйони євро), Коні Де Вінтера (з «Ювентуса», причому із зобов'язанням викупу при виконанні певних умов) та Мортена Торсбю (з німецького «Уніона», причому також із зобов'язанням викупу).
Враховуючи те, що у складі «Дженоа» вже були достатньо відомі особи як то Мілан Бадель (екс-футболіст «Гамбурга», «Фіорентини» та «Лаціо») та Альберт Гудмундссон (екс-гравець АЗ, у лавах якого непогано проявляв себе в Ередивізі), літнє підсилення-2023 виглядає як вельми амбітний крок керівництва «грифонів» як мінімум до того, аби вирішити задачу мінімум зі збереження прописки в еліті у сезоні-2023/24, з прицілом на суттєвий прогрес за рік.
До речі, варто звернути увагу, що цього літа «Дженоа» оформив повноцінний викуп цілої низки орендованих у інших клубів гравців – того ж Дрегушану, Мартінеса, Пушкаша, Араму, і це позитивний сигнал для Маліновського.
Маліновському є над чим попрацювати у Серії А, його переїзд до Ліги 1 реально виявився провальним
Також позитивним сигналом для Маліновського є й саме повернення в італійську Серію А, де Руслан вже довів свій клас у «Аталанті».
Треба визнати, що переїзд до «Марселя» виявився реально провальним для Руслана, проте причини цього наразі не є настільки важливими, як можливість для українця на новому місці повернутись до найкращих своїх зразків виступів. У Серії В Альберто Джилардіно робив ставку на контроль м'яча своєю командою (у середньому цей показник в «грифонів» у сезоні-2022/23 становив 57%), а також на досить високу інтенсивність руху м'яча між футболістами команди за допомогою пасу (у «Марселі» Маліновський повноцінно так і не вписався у командні побудови). Це дає надію, що у «Дженоа» Руслан зможе виявитися не лише затребуваним в головного тренера, а й корисним для всієї команди з погляду на підсумкові результати.
А якісні виступи та покращення ігрових показників Маліновського – це в потенціалі ще й величезний плюс для збірної України, яка має попереду, серед іншого, два ключові матчі проти національної команди Італії в рамках відбору на Євро-2024 (12 вересня та 20 листопада). Як то кажуть, все зійшлося воєдино для Руслана із ключовим завданням – ще раз підкорити футбольні Апенніни!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
