У заключний день літа три українські команди провели матчі-відповіді плей-офф раунду Ліги Європи та Ліги конференцій. Усі три команди зіграли по-різному. Однак у результаті кожна з команд максимальне завдання не виконала. Зоря, за сумою двох ігор, поступилася чеській Славії, і тепер гратиме у груповому турнірі Ліги конференцій. А ось київське Динамо та Дніпро-1 тепер усю свою увагу зосередять на чемпіонаті України. Бешикташ і Спартак (Трнава) виявилися нашим командам не до снаги.
Відомий у минулому гравець національної збірної України Андрій Полунін оцінив поєдинки Зорі та Динамо.
– Після перших матчів плей-офф раунду кваліфікації на Зорю була найменша надія – надто великою була перевага Славії у першому матчі у Празі. Але луганці ледь не створили сенсацію.
– Скажу, що луганська Зоря дуже дисциплінована розпочала перший тайм. Чеські футболісти, маючи непогану перевагу, грали без особливої напруги. Вони, як то кажуть, не напружувалися. А потім шедевр створив Алефіренко. На 32-й хвилині матчу він класно пробив здалеку. А під завісу першого тайму вже Антюх, після відбору та швидкого просування м’яча увірвався до штрафного майданчика, несподівано для голкіпера гостей пробив у ближній кут воріт – 2:0. Хоча багато хто в той момент думав, що Антюх прострелить уздовж воріт. Ось тут стало цікаво. За сумою двох матчів рахунок став рівним. Подумати про це після гри у Празі було нереальним.
– Тут уже психологічна перевага перейшла до Зорі?
– Так. У грі почалися, як то кажуть, гойдалки. Найкращий момент, щоб зробити рахунок 3:0, втратив Вантух. Наш захисник, підключившись до атаки на 78-й хвилині зустрічі, не зміг переграти голкіпера, пробиваючи метрів із шести. Шикарний був момент взяття воріт.
Звичайно, ми відзначимо і впевнену гру голкіпера Зорі Турбаєвського, але й він не зміг виручити своїх партнерів на 83-й хвилині гри, коли забив Юрасека. Тут виявилася хвороба гравців оборони – невміння грати персонально із суперниками. Але, при всьому цьому, Горбач на 88-й хвилині гри міг забити рятівний гол, але реалізувати вихід віч-на-віч з Коларжем не зміг – кіпера підстрахував захисник.
– Кілька днів тому виконувачем обов’язків головного тренера Зорі став Младен Бартулович. Він зміг щось змінити у підготовці до гри за такий короткий час?
– Думаю, він поспілкувався із хлопцями, пояснив їм свої принципи роботи. А що можна змінити за три дні? Важливо, як він розставив футболістів, які вимоги висунув. Але, що Зоря зіграла у поєдинку у відповідь значно сильніше – це безперечно. Хоча гості й пресингували, але завдяки індивідуальним діям луганчанам вдавалося цей пресинг розривати. І якщо в обороні Зоря була непогана, то у позиційній атаці є куди додавати.
– Але ви погодитеся, що з усіх трьох українських команд Зоря справила найкраще враження?
– Безперечно. Ми бачили Славію нещодавно, коли вони грали з Дніпром-1 у Лізі Європи. Ймовірно, на луганчан у них не було належного настрою, але це їхні проблеми. А Зоря приємно здивувала і цілком могла перевести гру на додатковий час. І ось тут, на мій погляд, перевага була б у Зорі. А так подивимося на гру луганської Зорі у груповому турнірі Ліги конференцій. Від жеребкування тут багато залежить.
– Перейдемо до матчу у Туреччині. Динамо прилетіло до Стамбула з однією метою – ліквідувати відставання в один м’яч. Але матч для киян пройшов дуже невдало. Чому?
– Господарі, гравці Бешикташа, грали за рахунком. У Бухаресті вони зробили доробок і могли грати спокійно на рідному стадіоні. У першому таймі турецькі футболісти двічі небезпечно загрожували воротам Бущана. Георгій врятував один раз Динамо, а вкотре штанга прийшла йому на допомогу. В атаці ж наша команда до перерви не мала нічого.
– Другий там вийшов більш подієвий…
– Так, на 50-й хвилині наша команда мала найреальніший шанс забити гол. Швидка контратака флангом, але Волошин зробив незручну передачу на Ваната. Хто знає, як розвивалися б події, якби Динамо забило в тому моменті. А вже за дві хвилини Абубакар усе виконав майстерно. Отримавши м’яч біля чужого штрафного майданчика, він обіграв трьох суперників і точно пробив у дальній кут воріт. Три наші футболісти очима відбирали м’яч у найнебезпечнішого футболіста Бешикташа. Виграючи турецькі гравці ще провели 5-6 небезпечних атак, але рахунок так і залишився мінімальним.
– Проблеми Динамо в обороні нікуди не поділися?
– Ні. Це величезна проблема. Все найнебезпечніше приходить із центральної зони. Зміни там потрібні. Когось треба віддати в арену, когось купити до центру оборони. Ми бачимо, що у єврокубках рівень футболу високий та не всі йому відповідають.
– Що скажете про атаку Динамо? У Стамбулі потрібно було забивати, але перший і єдиний удар у площину воріт Бешикташа кияни завдали на 89-й хвилині зустрічі. Так вирішальних матчів не виграєш.
– Тут я згоден, що проблем багато і в атаці. Якісних легіонерів ми зараз не маємо. А багатьом хлопцям не вистачає досвіду. Тільки Бущан зі стартового складу грає на пристойному рівні. І все.
– Багато експертів та журналістів здивовані, що талановитий Володимир Бражно не грає у стартовому складі. Луческу віддає перевагу капітану Динамо Сергію Сидорчуку.
– Особисто я помітив Бражка на зборах у Туреччині півтора роки тому, і з того часу за ним спостерігав. Що сказати? Бражко – талановитий, сильний футболіст. Йому пішла на користь оренда у Зорю. Там він двічі, разом із луганчанами, обігравав Динамо у чемпіонаті України, та й у очних матчах перегравав Сидорчука. Але ми розуміємо, що Луческу все чудово бачить у тренувальному процесі. І ставить Сидорчука. Також і Ребров викликав Сидорчука до національної збірної. Суто особиста думка: у Динамо зараз потрібна свіжа кров. Оновлення команді просто необхідне. А над Луческу тяжить результат, тому він і ставить до основного складу капітана.
– Вперше з 2005 року київське Динамо не гратиме у груповому турнірі одного з єврокубків. Це наслідок війни?
– Війна – це одна із причин. Бачу, що у багатьох українських командах грають посередні гравці, які раніше грали б у Першій лізі, максимум. Ми знаємо, що сильних легіонерів у нас зараз немає. Рівень футболу в Україні дуже впав за останні роки. У молодих українських футболістів має бути підвищена мотивація, але багато їм не вдається. До війни згадайте битви лідерів – Динамо, Шахтаря, Дніпра та Металіста. Чи є таке зараз? Відповідь – очевидна. Нашому футболу потрібен час, щоб відновитися. А Україні – перемога у війні!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
