Смоловий пояснює цифрами.
Коли ми планували стартовий склад, то вказували на безперспективність боротьби нападників збірної України один-в-один. І не схибили з цим:
- Гехі виграв 9 з 10 дуелей в захисті та 2 з 3 в повітрі
- Магвайр мав лише одну дуель в захисті на власній половині та виграв її, в повітрі теж бездоганно (2 з 2 на власній половині, бо 2 з 2 в нашому штрафному сюди рахувати без сенсу)
А вже після гри полетіло про Яремчука, з аргументацією типу «ну, був же Довбик». Тож дивимося:
- За 65 хвилин на полі Яремчук виграв 9 з 21 дуелі (43%): 1 з 6 в атаці (17%), 4 з 7 в захисті (57%), 2 з 4 в повітрі (50%) та 2 з 4 за втрачений мʼяч (50%).
- За 30 хвилин на полі Довбик виграв лише 1 з 9 дуелей (11%): 1 з 5 в атаці (20%), жодної в захисті, програв єдину дуель в повітрі (0%) та всі 3 за втрачений мʼяч (0%)
Загальний висновок:
Збірна за увесь матч так і не змогла вибудувати на рівні системи пасову гру так, щоб нападники не були змушені виконувати радянську геройську функцію «чіплятися за мʼяч». На полі найкращі півзахисники української сучасності за оцінками багатьох експертів, проте вони не виконали своєї функції з доставки мʼяча в атаку.
Чи впорався Артем за 30 хвилин із задачею якісніше за Романа? Дуже на те не схоже, він злився один-в-один, не допоміг в повітрі, і в боротьбі за втрачені мʼячі поступався.
Тому все вказує на те, що Ребров і його штаб не помилилися з вибором стартового нападника. Не вибір футболіста на вістрі став причиною кволої гри в атаці. Не варто звинувачувати в кволій грі в атаці і Михайла Мудрика, що отримав лише 5 передач, але це вже інша історія.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
