Бражко — це не тільки потенційний основний опорник команди, лідер середини поля, але і актив клубу. Влітку навколо Володимира вистачало розмов. Йому приписували інтерес «Торіно» та «Жирони». Якщо гравець розкриється та покаже всі свої таланти, то ніхто його утримувати 10 років, як Сидорчука не буде. Часи змінилися. Вже сьогодні потрібно думати про потенційну заміну для Бражка. Хто з гравців зможе замінити його у майбутньому. Щоб потім потенційний трансфер не став несподіваним.
Всі повинні відкинути думки, що до «Динамо» приїде крутий іноземець за 2 млн євро та відразу посилить команду. Потрібно виховувати власну молодь. У сьогоднішніх обставинах іншого виходу не має.
В системі «Динамо» вистачає талановитих гравців, які з часом можуть претендувати на першу команду.
З 2003 року Саша Яцик. Свого часу Яцик з Бражком були гравцями середини поля команди Ігоря Костюка. Ця пара дуже здорово себе показала в Юнацькій Лізі УЄФА, коли били «Барсу», «Бенфіку», «Баварію» та перемагали «Депортиво». У перспективі у першій команді ця звязка може відновитися. Яцик та Бражко дуже схожі за манерою гри та навіть зовні. Я вважаю великою помилкою, що Олександра минулий сезон не віддали в оренду. Проявляв інтерес Юрій Вернидуб та Патрік ван Леувен. Зараз би вже міг бути гравець для першої команди. Зайвий сезон в U-19 не кращим чином вплинув на емоційний стан Яцика. Новий сезон вистає за «Зорю». З Ненадом Лалатовичем майже не грав. Після відходу серба має стабільну ігрову практику. Всі висновки весною. Зараз Сашко набирається досвіду дорослого футболу. Вже під кінець сезону стане зрозуміло, чи може він претендувати на першу команду «Динамо», чи потребуватиме ще одного сезону в оренді.
На жаль, 2004 рік випав. Це не тільки стосується позиції в середині поля. Фактично з цього року перспективи має тільки Антон Царенко. Це було зрозуміло ще по матчах юнацької збірної України 2004 року, де динамівців було дуже мало.
2005 рік представлений трьома гравцями — Романом Саленком, Максимом Васильцем та Назаром Янчишином. Роман — син Олега Саленка. Починав грати, як і батько в атаці, а потім перейти в середину поля. Трохи навиків тут йому не вистачає. Фактурний хлопець, який здатен вести силову боротьбу. Навіть на рівні Ю-19 він ніколи не був основним гравцем. Поки перспектив не видно. Василець та Янчишин збірники 2005 року та провідні гравці команди Олега Кузнецова у відборі на Євро U-17. Зараз мають всі шанси залишити свій статус уже у кваліфікації до Євро U-19. Василець — це дуже хороша антропометрія силова боротьба, багато чорнової роботи. Янчишин — більше тонкий гравець. Поки не дуже схоже, що обоє зможуть з юнацької команди потрапити до першої. Потрібно буде наступного літа йти в оренду у дорослий футбол та так доводити своєї амбіції на першу команду.
Гравці 2006 року зараз вже є основними у U-19. Ігор Костюк у цьому сезоні перейшов на гру у два форварди (тільки проти «Ворскли» грали з десяткою, бо ігрову практику отримував Антон Царенко). Опорника грає Данило Іщенко, а більше креативного гравця Кирило Осипенко. Перший — син Миколи Іщенка, який свого часу грав за «Карпати», «Шахтар», «Маріуполь», «Верес». Навіть один матч за збірну України провів. Після завершення кар’єри працював у столичному клубі «Лівий Берег», звідки перейшов в Академію «Динамо». Де протримався тільки один рік. Після чого пішов працювати помічником до Юрія Максимова. Спочатку у «Звягель». Тепер у «Дніпро-1».
Його син Даня — основний гравець збірної України 2006 року. На початку сезону не грав через травму. Зараз основний гравець U-19. Йому трохи важко, бо тільки 17 років, а візаві часто старше. Але це не є великою проблемою для Іщенка-молодшого. Потенціал у хлопця величезний. Зараз він ще дуже юний для дорослого футболу. Потрібно мінімум відіграти повноцінно сезон за юнацьку команду «Динамо». Осипенко — більше креативний гравець. Це гравець іншого стилю, ніж Сидорчук. Ближче до Миколи Шапаренка.
2006 року пішло на користь, що минулий сезон вони були у «Зорі». Далеко не всі були основними, але досвід U-19 у 16 років став дуже корисним для багатьох гравців.
2007 рік представлений Володимиром Озимаєм. Костюк у 16 років вже використовує його у юнацькій команді. Озимай дуже близький до манери гри Сидорчука — високий зріст, довгі ноги, багато чорнової роботи на полі, тиск на суперника. Потенціал у нього трохи вище. На минулих вихідних Володимир забив «Шахтарю» в ДЮФЛ за U-17. З психологією та лідерськими якостями у хлопця все добре. У збірній України 2007 року викликається Володимиром Єзерським.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
