Збірна України з гравців «Баварії», Іспанії та Італії, бомбардир топ-клубу – шанси незвичної команди зірочок на Євро-2024

Збірна України 15 Жовтня, 12:06 1056
Збірна України з гравців «Баварії», Іспанії та Італії, бомбардир топ-клубу – шанси незвичної команди зірочок на Євро-2024 | 19-27
З 15 по 21 жовтня у Ліхтенштейні відбудеться перший раунд кваліфікації на Євро U-17. Юнацька збірна України під керівництвом Володимира Єзерського вступає в бій матчем проти Фінляндії.

Це будуть дебютні офіційні матчі для гравців 2007 року народження. На стартовому етапі кваліфікації суперниками будуть Німеччина, Фінляндія та Ліхтенштейну. Потрібно посісти перші два місця, щоб потрапити до еліт-раунду кваліфікації, який відбудеться вже у наступному році.

Суперники у нас доволі серйозні – Німеччина завжди мала сильних гравців на будь-якому рівні. Розвиток футболу Фінляндії за останні роки суттєво став кращим. Ліхтенштейн не потрібно скидати з рахунків. Вони – господарі та матимуть підтримку вболівальників.

Тренер

2007 рік очолює Володимир Єзерський. Він працює в системі юнацьких команд вже тривалий час. Розпочинав із 1998 роком. Потім працював з 2002-м та отримав від Олександра Петракова, коли той пішов у національну збірну, 2003 рік. Жодного разу не зміг вивести команду на Євро U-17 чи U-19. Було десь близько, але кожного разу щось заважало.

Потрібно віддати належне Володимиру Івановичу. Він провів два збори перед початком офіційних матчів. Зараз ні про який кістяк для збірної говорити не можна. Українських гравців цього віку дуже багато в Європі. З кожним наступним роком ситуація у цьому напрямку буде тільки погіршуватися. Тому важливо подивитися якнайбільше кандидатів. ДЮФЛ минулого сезону не проводився, що ще більше спростило завдання селекції.

У жодному разі тренера не можна звинуватити в тому, що він когось проігнорував, як це часто трапляється з іншими роками збірних. Наче шанс отримали всі найсильніші. А там уже залежить від того, хто себе зміг проявити, та клубних справ. Можна бути у статусному клубі, але не мати ігрової практики.

Єзерський хоче грати у швидкий футбол, де в атаці важливе значення мають фланги. Команда повинна вміти пресингувати.

Воротарі

Основним воротарем має стати голкіпер Байєра Олександр Петренко. В Україні він перебував спочатку в системі Шахтаря, а потім перейшов до Динамо. Після початку війни опинився в Угорщині, а вже з Академії Пушкаша перебрався до Леверкузена. Головна перевага Петренка – він грає за команду 19-річних Байєра. Там він основний воротар. Ніхто із конкурентів не виступає на такому рівні.

Його дублером буде голкіпер Руха Олександр Харечко. Він стабільно та надійно грає за команду свого віку. Були розмови, що ним предметно цікавиться Ювентус. Загалом у Руха дуже хороша школа воротарів. У 2003 році був Дмитро Ледвій. Основним воротарем 2004 року – Юрій-Володимир Герета. У 2006 стабільно викликається Маркіян Бакус.

Глибина на цій позиції величезна. Є ще низка воротарів, які також перебувають в обоймі збірної, але не отримали виклик. Попри втрату Петренка у Динамо на хорошому рахунку Данило Мойсеєв. Зараз це основний воротар команди U-17. Викликався на київський збір команди Єзерського. У матчі за клуб теж багато рятує свою команду.

Влітку була інформація, що Ілля Волошин перейде в академію мадридського Реала. До війни він виступав за академію Дніпра. Потім опинився в Іспанії, де почав захищати кольори клубу Новелда. Трансфермаркет не підтверджує його перехід у Реал. Волошин у травні працював зі збірною у Словаччині, коли був перший збір.

Минулого сезону чемпіонат Німеччини U-17 виграв Артем Залога в складі Армінії з Білефельда. Цього сезону перейшов на сходинку вище та почав грати за U-19, але стабільною ігровою практикою похвалитися не може. Поки в збірну його не викликали. До війни виступав також за Дніпро. Звідти поїхав до Німеччини.

Захисники

На правому фланзі буде класичне протистояння між гравцями Динамо та Шахтаря. У киян на цій позиції виділяється Олексій Рибак. Він зараз стабільно грає за U-17. Швидкий, мобільний фланговий оборонець сучасного типу, який добре працює з м'ячем та вміє підключатися до атак. У U-19 на цій позиції є Олексій Гусєв, тому поки на юнацьку команду Рибак замахнутися не може.

Конкурент – оборонець Шахтаря Микита Шелекета. Уже грає за команду U-19 на постійній основ. Також на його рахунку досвід виступів у Юнацькій Лізі УЄФА. Думаю, що шанси «гірника» тут трохи більші, бо статус його команди вищий.

На протилежному фланзі ніякої інтриги та конкуренції – Кирило Дігтяр з Металіста буде основним гравцем на цій позиції. Викликався ще у 2006 рік, хоча народився у самому кінці 2007-го. Один із головних талантів, який почав тренуватися з першою командою Металіста ще в зовсім юному віці. За потреби Кирило може зіграти в центрі оборони. Але на фланзі його рідна позиція. У 15 років має 7 матчів на рівні Першої ліги. До Дігтяря є інтерес з боку інших клубів. Одним із головних претендентів називають Шахтар.

На лівому фланзі вибір міг бути за легіонерами. Думав, що основним буде захисник Баварії Дмитро Стрільчук. Однак похвалитися ігровою практикою в Німеччині він поки не дуже може. В Україні Стрільчук виступав за Шахтар. Після початку війни поїхав до Німеччини. Його конкурентом був новачок юнацької команди Аталанти Іван Лихоліт. В Україні до війни він захищав кольори Кременя. Потім опинився у Німеччині, де грав за клуб Дойц 05. Минулого літа переїхав до Аталанти, але клуб із Бергамо не заявив його на сезон. Без ігрової практики на збірну розраховувати не реально. За потреби Лихоліт може грати латераля та вінгера.

Центр захисту – найбільше проблемна позиція для Єзерського. Зіркових гравців чи представників статусних європейських клубів тут немає. Конкуренція не така висока. Усі шанси основними мають стати оборонці Динамо Дем’ян Третяк та Даніель Дехтяр. Вони добре зіграні на клубному рівні. Стабільно грають за Динамо U-17. Третяк минулого року був у Динамо Загреб, але не зміг закріпитися у столиці Хорватії.

Конкуренцію їм складуть Єгор Данковський з Шахтаря та Євген Рябоконь з чеського клубу Словацко. Обоє – фактурні силові хлопці. Рябоконь до війни виступав в Україні за Колос. Зараз стабільно грає за команду U-17 в Чехії.

Глибина складу на цій позиції не дуже велика. Загубився в Австрії колишній гравець Динамо Дмитро Варивода. У Німеччині за Дойц 05 грає вихованець Шахтаря Ілля Мартюк. В Олімпіакосі є інший вихованець Динамо Савелій Коссе. Данило Добреля з португальської Візели може зіграти в центрі оборони, на фланзі чи в опорній зоні.

Півзахисники

Я думаю, що це найсильніша ланка. Вибір гравців тут дійсно дуже великий. Не всі можуть поміститися. Конкуренція ще нікому не завадила.

Всі шанси стати основним опорником – у півзахисника юнацької команди Гента Олександра Сороки. Цей футболіст має дуже хороші від природи якості для гри в опорній зоні. Уродженець Тернополя до війни виступав за Шахтар, а потім перебрався до Бельгії. В останньому матчі Юнацької Ліги УЄФА проти Базеля Сорока вийшов у стартовому складі чемпіона Бельгії U-19.

Конкурентом для нього буде динамівець Володимир Озимай. Один із головних талантів академії Динамо. Має хороші антропометричні якості. Десь за манерою гри схожий на колишнього капітана Динамо Сергія Сидорчука. Зараз Озимай вже робить перші кроки в юнацькій команді киян під керівництвом Ігоря Костюка.

На позиції атакувальних півзахисників великий вибір – Артур Ухань із Гента, Олександр Драган (Аталанта), а Богдан Оличенко представляє Баварію. Потенційна зірка Динамо Павло Люсін. Ухань до війни грав за Шахтар. Потім пробував свої сили в Аталанті, але опинився в Генті.

Драган подавав великі сподівання в Динамо. Його батьки мають трьох дітей, тому змогли виїхати до Італії, де вдалося укласти угоду з Аталантою. Не так давно Олександр підписав професійний контракт із колишньою командою Руслана Маліновського. Отже, в Бергамо на цього гравця сподіваються. Поки він грає за команду 17-річних.

Оличенко разом зі Стрільчуком після початку війни опинилися в Баварії. Статус клубу дуже високий. Хоча Богдан не є основним гравцем. Якщо Стрільчук має 6 хвилин ігрового часу за сезон, то в Оличенка справи набагато кращі. У нього в активі 7 поєдинків та навіть один асист, але трохи більше 200 хвилин ігрового часу.

Люсін – 2008 року народження. На рік молодший за партнерів. Але потенціал цього гравця Динамо – очевидний. Дуже креативний футболіст, який може на рівному місті створити момент.

Не забуваймо про Андре Вакалюка. Це півзахисник Бенфіки, який народився в родині українських емігрантів. Зараз вже грає за Бенфіку U-17. Тут проблема з набуттям українського громадянства. Потрібен час, щоб отримати паспорт.

Вінгери

Тут теж без особливих зірок та не все так очевидно. Я не знаходжу, щоб хтось мав стовідсоткове місце в складі. Радше буде конкуренція за місце в складі та кожен матиме свої шанси.

Євген Гармаш вже грає за юнацьку команду Шахтаря та має досвід Юнацької Ліги УЄФА.

Дуже хороші швидкісні якості в рухівця Назара Бондаря. Гравець сучасного типу флангового нападника. Креативний футболіст з хорошими швидкісними якостями.

Я думаю, що на цій позиції використовуватимуть Дмитра Богданова із Динамо Дрезден. Нещодавно колишній вихованець академії київського Динамо підписав професійний контракт із Динамо Дрезден. У Німеччині хлопець Дмитро успішно будує свою кар'єру. В разі чого, Богданов може також зіграти форварда.

Не отримав виклику вінгер Динамо Богдан Редушко. Також поза заявкою опинився його одноклубник Олександр Ільченко. Думаю, що за потенціалом в майбутньому ці хлопці зможуть дорости до юнацької збірної. Ільченко був у Герті, але потім повернувся до столиці України.

Форварди

Безперечно, основним буде Артем Степанов із Байєра. Там він вдало грав за команду U-17 та багато забивав, ставши найкращим бомбардиром серед юних леверкузенців, що посідають 2 місце. Поки повноцінного переходу в команду старшого віку не відбулося. Я так думаю, що причина у травмі. Степанов сам із Луцька, був в академії Шахтаря до війни. Має прекрасну антропометрію для нападника. У товариському матчі дебютував за першу команду «фармацевтів».

Альтернативою йому буде рухівець Іван Денисов. Він вже виходив у Юнацькій Лізі УЄФА проти ФК Сараєво. У Денисова добре розвинуті швидкісні якості. Тому він може за потреби зіграти на фланзі.

Свої шанси в майбутньому могли б бути в нападника Динамо Максима Калінкіна. Він зараз грає за команду U-17. Можливо, краще зможе себе проявити нападник Карпат Пилипчук.

У мене виходить десь такий склад: Петренко – Рибак/Шелекета, Дехтяр, Третяк/Рябоконь, Дігтяр – Сорока – Гармаш/Бондар, Драган/Ухань, Оличенко/Люсін, Богданов/Денисов – Степанов/Денисов.

Зі сподіваннями на друге місце

Дуже важко говорити про якісь перспективи команди Єзерського у першому раунді кваліфікації Євро U-17. Насамперед тому, що збірна так і не збиралася жодного разу в повному складі. Весною був селекційний збір для легіонерів, а восени більше для гравців з України. Ні про яку зіграність мова вестись не може, бо команда повноцінно не готувалася. Перед початком кваліфікації буде тільки передігрове тренування.

Є цікаві гравці. Є представники зі статусних клубів. Але навряд чи тренерський штаб до кінця розуміє їх потенціал. Усьому потрібно буде вчитися вже під час офіційних матчів.

На противагу цьому Німеччина та Фінляндія мали повноцінну підготовку. Фіни тільки в цьому році провели понад 10 товариських поєдинків. У Німеччині селекція у збірні ведуть вже із 14 років. До U-17 це вже сформована та зіграна команда. Тому німці – головні фаворити нашої групи. Українцям потрібно буде боротися із фінами за другу сходинку. Зараз у Європі футбол вирівнявся. Нікого не потрібно закидати шапками. Скандинавські країни приділяють велику увагу та вкладають гроші саме у футбол. Найталановитіші гравці з юних років можуть їхати в академії зі всієї Європи. У Фінляндії вистачає легіонерів з Італії.