Захисник «Полісся» Лукас Тейлор дав перше інтерв'ю, як гравець житомирського клубу
– Лукасе, вітаємо тебе у футбольному клубі «Полісся». Розкажи про свій футбольний шлях та досвід, адже він охоплює в тому числі український чемпіонат.
– Хочу в першу чергу підкреслити — я радий, що наші шляхи зійшлись: мій шлях і шлях такого амбітного проєкту, як «Полісся». Що стосується мого досвіду в Україні — то він абсолютно позитивний. У мене були тільки приємні емоції, приємні враження. Були матчі відмінної якості, але найголовніше, що зараз мені пощастило бути частиною такого амбітного проєкту.
– Ти прекрасно знайомий з особливостями українського футболу: як би ти схарактеризував український чемпіонат — у якому стилі грають команди, чи можна порівняти Українську Прем'єр-Лігу з якимось іншим чемпіонатом і якщо так, то з яким і за якими критеріями?
– Насправді не важливо з яким чемпіонатом Європи чи світу порівнювати, але УПЛ відрізнялась і відрізняється інтенсивністю, фізичною підготовкою та зусиллями, які гравці докладають на полі. Важливо, відзначити що кожен віддає себе на полі, щоб виграти гру. І тільки такі команди в УПЛ, які віддають самих себе на полі, вони мають перевагу.
– Розкажи про свої виступи за «Дніпро-1» та «Шахтар», який досвід ти здобув виступаючи за ці команди?
– Я не думаю, що відкрию комусь велику таємницю і не тільки я так вважаю: ці дві команди — це гранди українського футболу і в тій та іншій команді я мав щасливі періоди в кар’єрі. Я вдячний «Шахтарю», з яким я вигравав чемпіонат, також я дуже вдячний «Дніпру-1», який відкрив мені шлях до Європи.
– Якщо говорити про загальне враження від України: чим тобі сподобалась країна, можливо, чимось здивувала?
– Мені подобається теплота та душевність людей тут. Мені та моїй дружині теж дуже сподобалось тут. Поки вона, на жаль, не в Україні, але я сподіваюсь, що скоро вона зможе приїхати. Ми були приємно здивовані, бо нас завжди приймали з винятковою гостинністю. Таке ставлення дуже приємне. Тут я та моя родина відчували себе по-справжньому, як вдома.
– Чим саме тебе зацікавило «Полісся» і чому ти вирішив продовжити кар’єру саме в житомирському клубі?
– Я ще трохи раніше відзначав — коли я отримав пропозицію і побачив коротку презентацію, вже тоді я зрозумів, що плани з розвитку проєкту є дуже масштабними. Мене вразила інфраструктура клубу, яку я можу назвати кращою в Україні. Думаю, що при належній самовіддачі, усі ті цілі, які ставить клуб, а саме участь в єврокубках — їх цілком можна досягнути.
– Чи ставиш ти перед собою якісь особисті футбольні цілі на період у клубі?
– На це питання можна відповісти насправді дуже коротко: я хочу стати кращим гравцем ліги на своїй позиції крайнього правого захисника, хочу разом із командою виграти титул та вдало виступати в єврокубках.
– Як ти оцінюєш перспективи команди в нинішньому сезоні, наскільки реальними є можливості «Полісся» поборотись за високі місця в турнірній таблиці?
– Якщо повернутись до перспектив команди, то, абсолютно без будь-яких жартів, я можу впевнено сказати: ми здатні боротись за самі високі місця та титул. Адже лакмусовим папірцем може служити гра з «Динамо». Це команда, яку складно обіграти, в якому стані і на якій сходинці в таблиці вона б не знаходилась. Ми ясно дали зрозуміти, якщо ми можемо обіграти «Динамо», то чом би не обігрувати інших, адже явних лідерів у чемпіонаті немає.
– Чи можеш ти описати стиль гри «Полісся», якими є сильні та слабкі сторони команди, з твоєї точки зору?
– Це команда, яка любить володіти м’ячем. Ми граємо на високій командній швидкості, усі переходи з оборони в атаку та з атаки в оборону відбуваються на високій швидкості. Команда достатньо збалансована, але також може втягнути суперника в таку гру, яка може дозволити використати сильний козир «Полісся» — контратаки, особливо через лівий фланг.
– Певний час ти вже перебуваєш в розташуванні команди та тренуєшся з гравцями, хто справив на тебе найбільше враження?
– Було б дивно, якби склалось інакше, але наразі ми проживаємо поруч в кімнатах з Аріелсоном. Крім того, ми багато спілкуємось з нашими легіонерами: з Кінгслі, з Мозесом, Бені. Але я не можу сказати, що спілкуюсь лише з ними, а з іншими — ні. Мені володіння мовою дозволяє спілкуватись з усіма іншими хлопцями. Також ми грали разом з Олександром Назаренком. Це дуже харизматична людина, з якою дуже цікаво спілкуватись.
– Оціни, будь ласка, рівень інфраструктури «Полісся». Наскільки тренувальний центр клубу відрізняється від того, що ти зустрічав у своїй кар’єрі?
– Ми говорили про мій досвід: я грав у Бразилії, в Європі та українських клубах. Мені є з чим порівняти. Я бачу тут тренувальний центр основної команди, роботу академії, я бачу як ведеться підготовка молодих гравців і як вона пов’язана з роботою основної команди. Все вибудовується за сучасним ланцюжком та алгоритмом. Сподіваюсь, що успіхи на полі та трофеї не змусять себе чекати.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
