Капітан збірної України Андрій Ярмоленко отримав серйозну травму. За повідомленням прес-служби Динамо, один із лідерів київської команди вибув на 4 місяці.
У Ярмоленка проблеми з коліном. Йому зробили операцію в Барселоні. У першій частині сезону Андрій вже не зіграє. Повернення варто чекати, у кращому випадку, на початку лютого. Спортивний лікар і ризикує пропустити залишок сезону, адже трабли з коліном у нього хронічні.
Травматичність Ярмоленка не стала несподіванкою. Виступаючи в Німеччині та Англії, він лише в одному сезоні (останньому) не мав проблем зі здоров'ям. Тільки якесь фізичне перенавантаження, як відразу травма. Велика інтенсивність не йде на користь досвідченому гравцеві.
Дуже важко щось говорити за Німеччину, бо Андрій там перебував тільки сезон (травма спини). В Англії у наставника Вест Хема Девіда Мойєса не вийшло зробити українця гравцем основного складу. Знову ж таки, через його травматичність. Ярмоленко просто не витримував інтенсивності. В останньому сезоні за ВХЮ наш легіонер діяв як гравець ротації. Завдяки цьому зміг провести весь сезон без серйозних травм.
Від Ярмоленка були величезні сподівання після повернення у Динамо. Андрій мав стати тим гравцем, навколо якого об'єднається команда у бажанні повернути чемпіонство до Києва. Дійсно, позитивний вплив на гру Динамо був. Досвід та індивідуальна майстерність вкупі з лідерськими якостями допомогли киянами набрати очки. Без нього буде набагато важче. Матч проти Полісся ця яскраво підтвердив.
Варто було Андрію зіграти двічі на тиждень (Аріс і Чорноморець), як відразу потрапив до лазарету. Потім знову двічі на тиждень зіграв проти Оболоні та Олександрії, після чого вибув надовго. Невже досвідчений та мудрий Луческу не розуміє, що Ярмоленко фізично не здатен грати двічі за сім днів? Я скажу більше – йому така інтенсивність просто заборонена. Зрозуміло, що хочеться грати, повернути чемпіонський кубок до Києва, але ж потрібно зважати на власний вік і медичну картку. Інколи краще піти з поля після години гри навіть якщо вистачає сил, щоб потім вийти на наступний матч. Це мали розуміти як Ярмоленко, так і Луческу. Досвід Вест Хема – очевидний. Тільки тепер Андрій став ще старшим. У такому віці дрібниць не буває. Особливо після сезону на Близькому Сході, де здоров’я також не покращується.
Свого часу я не міг зрозуміти рішення Шовковського завершити кар'єру у збірній, але продовжити виступи за клуб. Інколи так буває, що потрібно обирати одне з двох. Якщо ти не відмовишся від чогось, то можеш втратити взагалі усе. Кожен гравець після 30 років має розуміти стан свого організму. Чи здатен він витримувати додаткові навантаження. Ярмоленко був справжнім лідером збірної України на Євро-2020, але тоді він фактично не грав за Вест Хем, заліковуючи свою травму. Власне, завдяки цьому так вдало провів єврофорум.
Якщо ти реально хочеш постійно грати за Динамо, то можливо варто відмовлятися від збірної? Не перенавантажувати організм, а дати додаткові можливості для відновлення. Це дуже важке і зовсім непопулярне рішення, яке б гірко сприйнялося вболівальниками. Але, схоже, воно було єдиним правильним влітку 2023-го. Тим паче, перспективи поїхати на Євро-2024 зараз виглядають дещо туманно.
Мене дивує рішення Динамо будувати чемпіонську команду навколо 34-річного гравця, який не завжди здоровий. У Андрія мала бути якась альтернатива, заміна, ротація. Щоб його відсутність не ставала серйозною проблемою. Для мене незрозуміле рішення попрощатися із Кахімом Перрісом, який поїхав до Азербайджану. Весною ямаєць місцями показував, що вміє грати у футбол.
Уся ця ситуація дуже серйозно може відбитися на чемпіонських амбіціях Динамо. Попереду у киян дуже важкий відрізок матчів в УПЛ. А у Луческу не так багато варіантів для заміни провідного гравця.
Караваєв забив чудовий гол у ворота Північної Македонії. Але він вже давно стабільно не грає на позиції півзахисника. Таке відбувається тільки за гострої потреби. У матчі проти Полісся Сашко отримав пряму червону. Крім того, Тимчик схильний до травм і потребує ротації. Та й потреба Караваєва на правому фланзі оборони нікуди не поділася.
У U-19 на правому фланзі грав Назар Волошин. Зараз цей досвід можна згадати. На лівому фланзі, де його використовує Луческу, є мінімум два гравці – Кабаєв і Діалло. Тому зміна флангу Волошина може бути хоч якимось реальним варіантом. Нічого кращого я не бачу.
Чудово на рівні юнацької збірної України проявив себе 18-річний Дмитро Кремчанін. Зараз міг міг би отримати шанс. Але нещодавно потрапив у гучний скандал із порушенням комендантської години. Якось буде не дуже правильно давати йому можливість пробувати свої сили у першій команді.
Ще один вінгер юнацької команди Андрій Маткевич зазнав травми у матчі проти Полісся та вибув на місяць. З 2006 року народження є Кирило Пашко та Владислав Калин. Але вони не основні навіть на рівні U-19. Тому сенсу говорити про якусь перспективу просто немає.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
