— Арбітраж після кожного туру підштовхує нас до радикальних дій! Такої кількості результативних помилок я не пригадую в історії наших чемпіонатів. І «Минай» страждає найбільше. Найприкріше, що у клубів УПЛ немає жодного важеля впливу на те, щоб отримати якісне суддівство. Наприклад, нам досі не зрозуміло, як карають арбітрів за грубі помилки.
— Але ж була нещодавно зустріч представників клубів із керівниками суддівського корпусу. Чому ви прямо не запитали про це Лучі або Ріццолі?
— Ми якраз запитували про це. Говорили про конкретний випадок, коли в шостому турі арбітр Бондаренко грубо помилився, це визнав Комітет і нібито покарав його. Лучі став стверджувати, що на місяць забанив арбітра і сказав, що для судді робота відеоасистентом рефері — це покарання! Тому що головним у полі він отримує гонорар 39 тисяч гривень, а ВАР — 6 тисяч. Що маємо по факту: Лучі цинічно нас зробив клоунами. Усіх присутніх на зустрічі.
По-перше, Бондаренко дійсно не судив місяць, але за цей час у вересні відбулося тільки два тури, на яких він працював ВАР, а далі знову був головним у полі на матчі «Кривбас» — «Рух». Ну і по-друге, ми підняли документи, подивилися суму, яку клуб оплачує конкретно за послуги персоналу фургона ВАР, і виявили цифру 55 тисяч гривень. Тобто, якщо навіть п’ятеро людей отримують по 6 тисяч, ніяк не виходить у сумі 55. Очевидно, що відеоасистент отримує гідний гонорар. Нікому не ліземо в кишеню, але це дуже низько — брехати на такому рівні, сеньйоре Лучі.
— Що далі? Що ви маєте на увазі, коли говорите про радикальні дії?
— З кожним туром після чергового «перформансу» суддів виникає питання: кому потрібний такий футбол? Уболівальникам — ні, футболістам, яких «вбивають» на полі, — ні, власникам клубів — ні. То чи варто в нього інвестувати? Сподіваємося, президенти клубів на колективних зустрічах знайдуть якесь рішення цих проблем. Інакше наш футбол продовжить котитися в прірву...
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
