— «Динамо» завжди славилося своїм захистом. Що зараз відбувається з обороною киян?
— Це індивідуальні якості. Хлопці погано підготовлені. Відбір м’яча, гра на другому поверсі, перший пас. Особливо у відборі. Погано забирають м’ячі.
Колись Михайло Коман у дублі працював над цими якостями. Без цього не може бути хороший гравець, особливо захисник. Потрібно працювати в дитячому футболі, потім у дорослому. Це якість гри, яка вдосконалюється.
— У «Динамо» завжди були великі традиції форвардів. Коли з’явиться наступний сильний нападник?
— Чому немає форвардів? Усе залежить від школи, хто працює з дітьми. На сьогодні Владислав Ванат не може вирішити цю проблему. Форвард має обігрувати, вриватися, шукати простір, а він усе спиною до воріт суперника.
— Успішне «Динамо», яке буде спиратися на вихованців власної школи, можливе?
— Це запитання потрібно ставити динамівській школі та її директору. Тільки він може точно відповісти. У нього все у руках стільки років. Справи не покращуються. Тому він має відповісти, де результат?
— Іспанська система підготовки гравців, яка була впроваджена за час роботи Реброва, себе виправдала?
— А де ж вона? Якщо немає успіху, немає результату, немає перспективних гравців? Вона пропрацювала кілька років. Потім змінили на других, потім на третіх. Потім довірили одній людині.
Що вони залишили після себе у школі «Динамо»? Сьогоднішній результат? Чи він був хорошим, а його хтось зіпсував? Потрібно це питання проаналізувати, щоб дати відповідь.
— Наскільки важко виховати якісного футболіста?
— Дуже важко. Для того, щоб виховати хорошого гравця, потрібно мати хороших тренерів. Які бачать перспективу у хлопцеві на майбутнє. У нас по країні перевага віддається тим дітям, батьки яких можуть спонсорувати тренера. Зараз більшість наставників залежить від батьків. Коли людина матеріально залежить від когось, то якісної роботи вимагати важко. Тренери стають залежними від платоспроможності батьків. Це проблема не сьогоднішнього дня, вона накопичилася за тривалий час.
— На які якості в першу чергу потрібно звертати увагу при дитячій селекції?
У першу чергу — на швидкість. Ми бачимо Михайла Мудрика. Він ще не якісний гравець. Йому не вистачає школи. Прийому м’яча, обіграшу. Він залежний від простору. Михайло не може розібратися на п’ятачку, як раніше говорили. Якщо йому дають простір, тоді проявляє себе. У нього є дуже хороша якість для майбутнього розвитку — швидкість.
Я пропрацював 40 років тренером у школі. П’ять років був гравцем. Загальний досвід футболу — 45 років у «Динамо». Приходили до мене дуже технічні, підготовлені хлопці. Але проявити себе не могли, бо не могли втекти, витримати силове єдиноборство. Фізику чи техніку можна надолужити завдяки тренуванням та якості тренерів. Швидкість — від природи.
— Чому так мало киян у складі «Динамо»?
— У Києві два клуби вважаються не платні — «Шахтар» та «Динамо». Всі за традицією намагаються потрапити сюди. Батьки багатшими не стали за цей час. Безкоштовне харчування, проживання, турніри, амуніція, умови. Звідси — непоганий результат. З кожної частини країни хочуть потрапити до них.
— Наскільки важлива антропометрія для юнацького футболу?
— Якість футболіста можна визначити тільки під час випуску. Коли відбувався набір, завжди було тестування. Там рекомендували, кого можна брати в школу. На зріст чи вагу особливо не звертали увагу. Бралася до уваги швидкість.
— Приклад Артема Довбика показує, що міць допомагає. У «Манчестер Сіті» Ерлінгу Голанду антропометрія теж сприяє.
— Спиратися тільки на ці якості неможливо. Ми знаємо багато гравців, які не мають значних фізичних якостей, але проявляють себе з найкращого боку. Бо вони мають ігровий інтелект. Швидкість ігрового мислення компенсує інші недоліки. Якщо це є, то у гравця непогане майбутнє.
— У юнацькому футболі результат важливий?
— Без результату не буде росту гравців. Результат важливий, але не будь-якою ціною. Не в шкоду тренувальному процесу.
— Чому такий важкий перехід із молодіжного у дорослий футбол?
— Неякісно до кінця працюють в юнацькому футболі. Те, чого вистачало на молодіжному рівні, вже не вистачає у дорослому. Якщо гравець фізично розвинутий, то на перше місце виходить техніко-тактична підготовка. Як він обробляє м’яч, скільки часу витрачає на роботу з м’ячем. Це стає на заваді багатьом гравцям, які думають, що серед юнаків змогли досягнути всього, тож тепер зможуть грати на будь-якому рівні. У деяких компонентах вони програють європейським гравцям — у надійності, школі підготовки.
— Як ви бачите розвиток українського футболу?
— Без сильного чемпіонату важко буде готувати якісних гравців для успішних трансферів у Європу. Без одного не буде іншого. Без техніки не буде тактики. Якщо гравець не може дати передачу, то м’яч не доставиться своєчасно.
Якщо у дитячому футболі у нас огріхи, потрібно готувати гравців всезагально розвинених у футбольному плані. Не завжди вистачає терпіння. Навчити техніці — це дуже важка праця тренера і гравця. Молодого футболіста потрібно змусити повторювати одне і те ж. А діти люблять грати. Не кожен тренер терплячий, не кожен гравець має витримку. Лише спільні зусилля можуть призвести до хорошого результату.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
