В квітні у тодішнього наставника киян Мірчі Луческу виникли проблеми зі здоров'ям, і на час його лікування команду довірили саме легендарному екс-голкіперу. Він провів в новому статусі заключні вісім матчів сезону, в яких здобув шість перемог. Однак зі старту наступної кампанії керувати біло-синіми продовжив Луческу.
Румунський фахівець напевно хотів закінчити тренерську кар'єру виграним чемпіонством, але не склалося. Після вильоту з кваліфікації Ліги конференцій, Кубка України і десяти матчів УПЛ, за які Динамо за втраченими очками відстало від Шахтаря на п'ять балів, Луческу подав у відставку, і команду знову очолив Шовковський.
Здавалося, колишній воротар заслужив свій шанс досить успішною роботою в кінці минулого сезону, і керівництво клуба в нього повірило. Однак приставка в.о. все ж говорить про те, що повної впевненості в СаШо поки немає, і боси Динамо залишають собі простір для маневру.
І ось, через сім місяців з'явився привід дістати цей матеріал з архіву, і внісши деякі зміни і доповнення презентувати його ще раз.Відповідаючи на питання про можливу заміну Мірчі Луческу на посаді головного тренера київського Динамо в жовтні минулого року, президент клуба Ігор Суркіс категорично заявив, що так званих динамівських сердець, тобто колишніх легендарних футболістів команди, біля керма біло-синіх ми більше не побачимо.
Можу сказати точно, що на сьогоднішній день запросити в Динамо тренера рівня Луческу мені не вдасться. Все інше – це будуть експерименти. З динамівськими серцями ми закінчили, – заявляв власник киян.
Однак після п'ятничної поразки від Шахтаря в Динамо оголосили про призначення виконуючим обов'язки головного тренера легенду і багаторічного капітана команди Олександра Шовковського.
І якщо вже це не класичне динамівське серце, тоді я не знаю, що в цьому світі може бути більш динамівським, ніж фантастичний СаШо, якого обожнювали і поважали не тільки вболівальники столичного клубу, але і всі любителі українського футболу. Вже в найближчу неділю Шовковський проведе свій перший матч після другого пришестя на пост. На цей раз завдання буде набагато складніше, адже якщо в квітні Шовковський дебютував грою проти потопаючого Металіста (3:1) то зараз його команді належить на виїзді зустрітися з лідером чемпіонату Кривбасом.
Історія динамівських сердець в Динамо
Термін динамівське серце, який існує в українському футболі вже багато років, з одного боку, здається досить штучним і придуманим для червоного слівця, адже точного визначення, хто такі ці серця і за що вони отримують подібний статус, звичайно ж, немає. Навіть сам Ігор Суркіс, який зараз не соромиться оперувати цим терміном, колись говорив, що не розуміє його значення.
З іншого боку, ці два слова максимально ємко і точно передають всю суть кадрової політики Динамо в питаннях призначення тренерів, та й не тільки їх. У найпростішому розумінні динамівське серце – це гравець, який залишив певний слід в історії київської команди. І саме на таких колишніх гравців найчастіше орієнтувалося керівництво клуба, призначаючи їх головними тренерами одного за іншим.
З 17 наставників, які працювали з біло-синіми за час незалежності України, лише чотири – не колишні гравці Динамо: Микола Павлов, росіяни Юрій Сьомін і Валерій Газаєв, а також Мірча Луческу. Але навіщо ж ходити так далеко, давайте просто візьмемо стартовий склад легендарного Динамо кінця 90-х на перший півфінальний матч ЛЧ проти Баварії (3:3). Відразу чотири футболісти з цієї 11-ки з часом попрацювали в клубі в якості тренера: Олег Лужний, Сергій Ребров, Олександр Хацкевич і Олександр Шовковський. Так що фішка призначати своїх колишніх легенд у менеджменту столичного клубу дійсно є, і позбутися цієї звички, як бачимо, поки не вдається.
Шовковський – святиня для фанатів Динамо. Його не будуть хейтити незважаючи на будь-які результати
Про легендарність Олександра Шовковського, його роль і місце в історії всього українського футболу можна написати не один десяток сторінок. Він і є частина цієї історії, яку будуть пам'ятати ще багато років після закінчення кар'єри самого голкіпера. Гравець, який віддав клубу 23 роки життя, класичний оne club man, все життя захищав біло-сині кольори, футболіст, який пережив з цією командою все: від півфіналу ЛЧ в 1999 до четвертого місця УПЛ в 2014, і на чиїй грі росли і формувалися різні покоління вболівальників Динамо. Людина з залізним характером і нервами, у всякому разі на полі, людина-надійність і бог пенальті. Його сейви в післяматчевій серії чвертьфіналу ЧС-2006 проти Швейцарії (0:0, пен. 3:0) досі стоять перед очима тих, кому пощастило побачити це в режимі реального часу, а його рекорд з сухою серією 11-метрових на ЧС тримався до минулої зими, коли в 1/8 фіналу ЧС-2022 його повторив голкіпер Марокко Ясін Бону.
Талант Шовковського у відбитті пенальті не зник і з роками. Чого тільки варта божевільна серія в фіналі Кубка України-2015 проти Шахтаря, де для того, щоб залишатися в грі, потрібно було обов'язково відбивати четвертий і п'ятий удари гірників. У підсумку в той неймовірний вечір Шовковський парирував два 11-метрових, і дозволив своїй команді виграти трофей.
Можливо, статус Шовковського і його авторитет стали одним з факторів, що посприяли його призначенню на пост наставника киян. Адже як би не грала команда, агресивно критикувати «вічно першого» фанати не будуть до останнього.
Перспективи Шовковського-тренера в Динамо
Будемо відверті, необхідність заміни Мірчі Луческу на тренерській лаві Динамо назрівала давно. Жахливі результати команди говорили куди гучніше будь-яких аргументів на користь румуна. Навіть якби він не пішов зараз, з великою ймовірністю Луческу міг покинути клуб після закінчення сезону.
В контексті заміни румунського фахівця саме на Шовковського я б не став завчасно кричати про динамівські серця, адже цілком можливо, що це призначення – лише тимчасовий захід. Він може просто доопрацювати до зимової паузи, а навесні команду очолить новий, постійний наставник. Але тоді виникає питання: чому Динамо досі не знайшло такого тренера? Адже відставка Луческу вже назрівала досить давно, і зовсім не віриться, що менеджмент столичного клубу цього не помічав.
Навіть якщо Луческу дійсно вирішив піти за власним бажанням, і це стало сюрпризом для керівництва, то з урахуванням останніх результатів команди до такого рішення варто було готуватися – тобто придивлятися до кандидатів на місце румунського фахівця. Але ніяких ознак активного пошуку, що знаходиться на фінальній стадії, немає. Коли подібні процеси відбуваються, обов'язково з'являється купа інсайдів, припущень і конкретних прізвищ. Всього цього не спостерігається, так значить в Динамо вірять в Шовковського?
Але вірять, очевидно, не до кінця, адже якби сумнівів в такому призначенні не було, він би приступав до роботи без приставки в.о. Однак призначення Олександра Шовковського в статусі виконуючого обов'язки ще можна легко зрозуміти і пояснити. Схоже, восьми матчів в минулому сезоні босам Динамо не вистачило для того, щоб визначитися, чи можна розраховувати на цього тренера на постійній основі. На фінальному відрізку тієї кампанії на Динамо вже нічого не тиснуло: у команди практично не було шансів зрушити з четвертого місце ні вниз, ні вгору. Тому цікаво подивитися, чи буде робота екс-голкіпера такою ж успішною в умовах, коли його підопічним є що втрачати.
Загадка трохи в іншому. Якщо подивитися на штаб СаШо в Динамо, то в ньому залишилися всі ті ж люди, які були там за Мірчі Луческу. Та й сам Шовковський, після довгого часу роботи з румунським фахівцем, теж став свого роду носієм його тренерських ідей і філософії. У біло-синіх величезні проблеми з грою, і для виправлення ситуації потрібні будуть кардинальні зміни. Чи достатньо буде для цього прибрати тільки головного тренера? Чи є у Шовковського нові, свіжі ідеї, які він може дати команді? Чи готовий він до дійсно самостійної роботи, а не просто тимчасової підміні Луческу, як це було минулого разу? Всі ці питання поки залишаються відкритими, і відповіді на них дасть тільки час.
Так чи інакше, в новітній історії Динамо був прецедент, коли динамівське серце привело клуб до успіху. Мова, звичайно, про Сергія Реброва, який виграв з командою два чемпіонства, два кубка і суперкубок. Тоді він виявився в схожій ситуації: після звільнення Олега Блохіна на пост тренера був екстрено призначений його молодий помічник. І у цього помічника, несподівано, вийшло. Чи може вийти у Шовковського? Теоретично – може, але тут багато чого буде залежати від самого Олександра. Адже тренерський талант Реброва з'явився не на порожньому місці. За всіма успіхами Сергія Станіславовича стоїть величезна і постійна робота, саморозвиток і самовдосконалення. І якщо Шовковський теж до цього готовий – то чому б і ні?
Михайло Цирук
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
