12 турів дистанції – це вже не жарти, а на чолі УПЛ – вчорашній середняк Кривбас і дебютант турніру Полісся. Блискуча робота Вернидуба та Калитвинцева дозволила випередити грандів і розкрити чимало футболістів. Але чи є серед них такі, на кого варто звернути увагу Сергію Реброву?
Спробуємо розібратися.
До вашої уваги – підбірка найбільш стабільних і прогресуючих гравців сенсаційних лідерів чемпіонату України з футболу сезону 2023/24.
Данило Бескоровайний
- 24 роки
- центральний захисник
- 12 матчів, 3 голи в УПЛ 23/24
Перший у нашому списку – футболіст, який не є новачком збірних. Бескоровайний ще в 2019 році під керівництвом Олександра Петракова став чемпіоном світу серед молоді. З того часу встиг пограти в кількох клубах різних чемпіонатів – словацький ДАЦ, казахстанська Астана, аж поки не здійснив символічний і красивий трансфер, опинившись у клубі рідного міста.
Кривбас за часів Вернидуба-старшого пережив кілька трансформацій оборони, і Данило був важливою частиною цих процесів. Разом із колишнім лівими оборонцем ФК Олександрія Стецьковим Бескоровайний створив наскільки добротний дует, що навіть Вернидуб-молодший зміг завершити кар’єру зі спокійним серцем.
Якості Бескоровайного – це поєднання фізичної сили з непоганим розумінням гри. Данило здорово підключається на стандарти (три голи – це не випадковість) і має задатки якісної передачі на різні дистанції. Хоча свого часу на Мундіаль у Польщу він потрапив, не в останню чергу, через задіяність у національній збірній і травму Миколенка, Бескоровайний довів, що є гравцем топового рівня.
В останні роки до нього проявляли інтерес, за інсайдерською інформацією, Селтік, Лаціо та Динамо. Втім, Кривбас прекрасно розуміє потенціал гравця та має з ним довготривалу угоду.
- Хто конкуренти? Матвієнко, Забарний, Попов, Сирота, Бондар
- Чи потрібен? Так! Матвієнко не в формі, інші травматичні. Може знадобитися, тому що явно має переваги перед потенційними конкурентами в вигляді статусу залізобетонного основного в одному з провідних клубів УПЛ.
Максим Задерака
- 29 років
- вінгер, атакувальний півзахисник
- 12 матчів, 6 голів, 1 асист в УПЛ 23/24
Задерака завжди вважався перспективним в ФК Олександрія, встиг змінити кілька клубів, але все не міг почуватися лідером своїх команд. Саме в Кривбасі він переживає свої найкращі часи. Дублі з Колосом і Металістом 1925 – однією зі своїх колишніх команд, звання Гравця місяця в УПЛ, статус співлідера бомбардирських перегонів, за індексом Wyscout Задерака – найкращий правий хав чемпіонату. Усе це змушує внести в списки Максима, але є одне «але».
- Хто конкуренти? Циганков, Зубков, Русин, Волошин, Ярмоленко
- Чи потрібен? Тільки в випадку великого збігу обставин: якщо не підуть справи в легіонерів, знову травми викосять наших досвідчених лідерів, словом – Задерака в нинішньому стані це далекий вибір. Втім, не скасовуємо саму можливість, тому що знаємо прикрий травматизм наших провідних гравців.
Олег Кожушко
- 25 років
- нападник, вінгер
- 11 матчів, 6 голів в УПЛ 23/24
Ще один гравець, який подавав надії, але виправдовувати їх почав уже в Вернидуба. Кожушко пройшов школу Дніпра, мав свій шанс у Дніпрі-1 Михайленка – навіть у часи Супряги та Баланюка. Втім, довгий час Олег змушений був пробиватися, шукати своє місце – навіть забув, що це – стати основним.
У цьому сезоні Кожушка «прорвало» ‒ із Буяльським і Задеракою він у лідерах серед найкращих бомбардирів, хоча, чесно кажучи, не є «ортодоксальним центрфорвардом». Профіль Олега – гра на просторі, з глибини чи навіть флангів. Але обставини склалися так, що він отримав шанс у Кривбасі в нападі й тепер Дебелко грає під ним з відтяжки, а не навпаки, а Кожушко забиває напрочуд важливий м’яч у ворота екс-одноклубників, розгромивши їх в обласному дербі.
- Хто конкуренти? Не Довбик – зовсім не той профіль, але Ванат, Сікан, навіть Яремчук – цілком
- Чи потрібен? Стосовно Кожушка глобальні висновки треба робити не раніше, ніж після цього повного сезону, проте на замітку його можна брати. У нас не так багато забивних гравців атаки, щоб повністю скидати з рахунку гравця, який забиває більше 0,5 м’яча за гру в сезоні.
Денис Бойко
- 35 років
- воротар
- 11 матчів, 6 «сухих» матчів, 6 пропущених м’ячів в УПЛ 23/24
Бойко «застоявся» в Динамо, це факт. А що він скучив за грою і має ще що сказати, підтверджують його виступи в Поліссі. Хоча екс-динамівця та екс-дніпрянина не чекала в Житомирі «тепла ванна» ‒ основним був вихованець Шахтаря Кудрик, цілком непоганий воротар, підписали голкіпера молодіжної збірної Нігерії Аніагбосо, Денис виграв конкуренцію та став основним – і незамінним.
Більше половини матчів УПЛ «насухо», виграна післяматчева серія на кубок із ФК Олександрія. В кожному матчі Бойко тягне по кілька складних ударів, і хоча вік є вік, та й огріхи нікуди не поділися, нас аж ніяк не здивує виклик Дениса в якості резервного воротаря. Адаптований у збірній досвідчений гравець із постійною ігровою практикою – це серйозний аргумент.
- Хто конкуренти? Бущан, Трубін, Лунін, Різник, у перспективі – Нещерет
- Чи потрібен? По-перше, є травматизм – на жаль, від нього ніхто не застрахований. По-друге, нема певності, як складеться сезон наших легіонерів. Наприклад, Лунін у Реалі без шансів резервіст – як при Куртуа, так і при Кепі. По-третє, для формування колективу якраз у якості найдосвідченішого серед трьох воротарів може знадобитися такий гравець, як Бойко.
Борис Крушинський
- 21 рік
- центральний і лівий півзахисник і захисник
- 12 матчів, 1 гол в УПЛ 23/24
Коли Крушинського ставили на абсолютно різні позиції в ПФК Львів, багато хто вважав, що це просто «син полка», яким закривають дірки. Проте вже за Дулуба було ясно – зростає непересічний футболіст. Однаково універсальний і стабільний, з непоганим ударом, з умінням рівно зіграти в різних тактичних схемах і за різних конфігурацій своїх ліній.
У Полісся була цілком награна середня лінія, проте Крушинський зумів виграти конкуренцію в самого Огирі й часто тренерський штаб іде на певну перебудову центру поля, щоб використати одночасно його, Танковського та Кушніренка. Що може бути кращим аргументом?
- Хто конкуренти? Опорники, ліві захисники, центральні захисники
- Чи потрібен? По-перше, якісний універсал завжди потрібен – тим більше, зі стабільною ігровою практикою. По-друге, потенціал Крушинського не розкритий ще й на 75%. Йому є куди зростати, і хто знає, де ліміт його можливостей. Якщо чесно, зараз навіть не можна сказати впевнено, на якій саме позиції він найкраще розкриється, тому що вміє добротно виконати свою роботу десь на трьох точках поля. В перспективі точно може дорости до зарубіжних чемпіонатів і широкої заявки збірної.
Сергій Чоботенко
- 26 років
- центральний захисник
- 11 матчів в УПЛ 23/24
Вихованець запорізького футболу встиг побувати у Динамо та Шахтарі, а з Колосу Полісся вихопило його після тривалих спроб підписати. Чоботенко виправдав сподівання – створив хороший дует із Шабановим, і навіть досвідчений Гітченко – абсолютний лідер житомирян часів Першої ліги – опинився в запасі. Що вже казати про того ж Джарджу, який, тільки-но прибувши в Україну, виявив, що в клубі награний центр захисту.
Чоботенко – досить чіпкий і хитрий захисник. Він уміє зіграти на випередження, на прочитання ситуації. Досвід виступів за юнацькі склади грандів дає йому можливість максимально влитися в колектив збірної, а статус основного дає переваги порівняно багато з ким із талановитих, але не граючих регулярно за грандів.
- Хто конкуренти? Матвієнко, Забарний, Попов, Сирота, Бондар
- Чи потрібен? Все так, як і з Бескоровайним ‒ може знадобитися, тому що явно має переваги перед потенційними конкурентами в вигляді статусу залізобетонного основного в одному з провідних клубів УПЛ.
Пилип Будківський
- 31 рік
- нападник
- 10 матчів, 3 голи в УПЛ 23/24
Не найбільш очевидний вибір – випробуваний грандами форвард-ветеран, який ще минулого року грав у Першій лізі. Проте з Будківським ось яка історія. Якби не травма, ми навіть впевнено б говорили, що він потрібен збірній прямо зараз. Будківський – той самий «форвард-вежа», який визначає стиль Полісся. Без нього ні Аріелсон, ні Шастал не дають необхідної чіпкості в боротьбі за м’яч, постійної допомоги атаці за рахунок скидок і передач на коротко.
Та й сам Будківський – киянин, який пройшов школу Шахтаря та навіть зарубіжні чемпіонати – це є гравець, якому нічого не треба пояснювати в збірній, він уже там був і навіть моментами був корисним. Повторимо думку, якби не ця прикра травма, з якою він перегравав Динамо, зараз би розмов про Пилипа й збірну було б багато.
- Хто конкуренти? Не Довбик, Яремчук
- Чи потрібен? Звісно, ми розуміємо всю прірву між гравцями Ла-Ліги та ветераном із Полісся, проте Будківський може стати надійною підстраховкою та підміною для наших габаритних нападників. У цій якості він, напевно, єдиний такий у сучасній УПЛ. Ні Климчук, ні Філіпов, ні Степанюк – і будь-які інші несподівані варіанти не підійдуть за самою фактурою.
* * *
Звісно, на правах дисклеймера, варто зазначити – ситуативне лідерство Кривбасу та Полісся не означає, що ми аж прямо вимагаємо вигнати зі збірної всіх цих Степаненків, Караваєвих, Попових. Ми прекрасно розуміємо, які перспективи в Судакова, Бондаренка, Бражка, та навіть тих же Волошина, Нещерета або ж Ваната. Проте розбираючись у феномені нових лідерів УПЛ ми хотіли представити вам тих українських гравців, які є лідерами цих команд, а також розібратися в їхніх перспективах. Також ми свідомо не згадували Смолякова з Полісся чи Кузика з Кривбасу, які вже є в списках Мельгоси на молодіжну збірну України. Вони вже на радарах, і подальший їхній розвиток цілковито залежатиме від прогресу та стабільності, яку ці хлопці демонструватимуть у Вернидуба та Калитвинцева.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
