Шостого листопада головний тренер збірної України Сергій Ребров в одному зі своїх інтерв'ю зазначив, що напередодні матчу проти збірної Італії «спаринг не потрібен, але УЄФА каже нам, що ми маємо провести цю контрольну гру».
Проти кого – Сергій Станіславович ні тоді, ні після не уточнив. І питання «повисло в повітрі», обростаючи домислами.
Цікаво, що вперше про можливість проведення контрольного матчу збірної України напередодні офіційної гри проти «Скуадри адзурри» (нагадаю, що на відміну від італійців, українці пропускають найближчий тур відбору на Євро-2024) оголосило не офіційне джерело УАФ, а журналіст Віктор Вацко. За його словами, УЄФА з подачі італійської асоціації «схиляв» нашу збірну до спарингу проти команди Лаосу, але Ребров був дуже проти.
І щоб не грати проти Лаосу, але все-таки задовольнити запити Європейського футбольного Союзу, і було прийнято компромісне рішення - зіграти у Гданську, де базується наша збірна, проти тамтешньої «Лехії».
Трохи пізніше виявилося, що «примус» від УЄФА – не просто примха чи бажання йти на поводу у чинного чемпіона континенту. Наполегливо рекомендуючи Україні провести товариський поєдинок, футбольні чиновники у такий спосіб скоріше «дотримувалися букви закону», ніж її порушували.
З'ясувалося, що всі асоціації, які входять до УЄФА, мають провести за календарний рік щонайменше десять поєдинків. Це потрібно для того, щоб виконати умови колективного договору про співпрацю, що передбачає відповідальність перед спонсорами, і, як наслідок, є підставою для фінансових виплат усім національним асоціаціям.
З урахуванням матчу проти Італії, реєстр поєдинків збірної України цього року налічуватиме дев'ять ігор. Отже, недобір. І ось щоб хоч якось вийти із ситуації, і було організовано спаринг проти «Лехії».
Однак, з іншого боку, чи буде цей контрольний матч враховано як «заліковий» в анналах УЄФА? А ось це навряд. Тому що його буде проведено за «зачиненими дверима» (але не це навіть головне), і в ньому можна буде проводити кожній із команд по десять замін.
Якщо ви пам'ятаєте, аналогічний двобій навесні «синьо-жовті» провели проти англійського «Брентфорда». І він, якщо вірити джерелам, до заліку УЄФА не ввійшов. Отже, і гра проти «Лехії» туди теж не увійде.
Виникає цілком логічне питання: а як тоді бути, щоб вийшло десять матчів на рік? Проводити ще один товариський поєдинок після матчу з Італією? А якщо не проводити, то УАФ отримає від УЄФА платежі солідарності?
На жаль, ці та інші питання поки що залишаються без відповідей. УАФ із цього приводу зберігає аж ніяк не горду мовчанку. Та що там казати, якщо першу підтверджену інформацію про спаринг проти «Лехії» вдалося почути/прочитати від польської сторони. А потім її, цю інформацію, продублював в режимі «між іншим» офіційний сайт УАФ.
Мовляв, «продовженням тренувального процесу стане спаринг із гданською «Лехією», що відбудеться на міській арені. Ця зустріч має суто підготовчий характер, тому відбудеться за зачиненими дверима».
Ну, і на цьому спасибі. Хоча, якщо чесно, вся ця метушня навколо звичайного спарингу збірної пахне відверто погано. Якби спочатку була чітка офіційна інформація щодо цього, не було б необхідності будувати конспірологічні версії, не було б необхідності шукати в темній кімнаті чорну кішку. Та просто не було б потреби метати камінь у город нашої федерації.
Що ж стосується безпосередньо «товарняку» проти польського клубу, то в даному випадку дозволю собі лише одну ремарку. Ребров сто разів має рацію – ця гра його команді не потрібна. Але оскільки ця гра все одно відбудеться, її потрібно провести в максимальному економ режимі. І на мінімальних оборотах. Не використовуючи взагалі гравців основи (тих, хто точно вийде проти Італії у старті), давши можливість «прогулятися полем» гравцям запасу та ротації.
Головне у спарингу проти «Лехії» – його провести. І закінчити без травм та пошкоджень, щоб без втрат та у хорошому тонусі підійти до вирішального поєдинку року.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
