Україні нарешті пощастило з жеребом, але пакувати валізи до Німеччини ще зарано
Збірна України24 Листопада, 11:37 514
Аналізуємо результати жеребкування плей-оф відбору Євро-2024 та знайомимося ближче із суперниками
У швейцарському Ньоні відбулося жеребкування плей-оф відбору Євро-2024, за результатами якого збірна України дізналася своїх суперників на шляху до фінальної частини континентальної першості. Нашій команді дістався один із найкращих можливих варіантів: з трійки Україна/Фінляндія/Ісландія на шлях Ліги А жеребом було піднято фінську команду. Таким чином синьо-жовті вирушили на шлях В, де у півфіналі на виїзді зустрінуться з Боснією та Герцеговиною, і у разі успіху там зіграють вирішальний, номінально домашній матч за вихід на чемпіонат Європи проти переможця пари Ізраїль - Ісландія.
Пропонуємо поглянути, як кожна з команд нашої сітки провела кваліфікацію Євро, оцінити шанси підопічних Сергія Реброва на успіх та згадати історію стосунків збірної України із цими суперниками.
Ми маємо виходити на Євро
І це, мабуть, головний підсумок жеребкування. Жоден з наших сусідів на шляху В, на сьогоднішній день, не сильніший за збірну України, і навряд чи ця ситуація якось зміниться за чотири місяці. З урахуванням якості гри та останніх результатів синьо-жовтих, ми маємо всі підстави розраховувати на те, що 26 березня 2024-го стане святковим днем, в який Україна вчетверте в історії вийде на чемпіонат Європи (або ж утретє, якщо рахувати саме успішні відбори). Але давайте все ж таки не радіти раніше часу: ми вже пораділи, коли дізналися імена суперників з плей-оф відбору ЧС-2022, а тодішній головний тренер Олександр Петраков, побачивши результати жеребкування, потирав руки від щастя. Чим усе закінчилося – краще не нагадувати, так що ніякої передчасної ейфорії та шапкозакидання. Наші гравці ще мають зробити непросту і відповідальну роботу, а недооцінка когось із суперників може коштувати занадто дорого.
Боснія та Герцеговина: міцний балканський горішок, який ми вже розколювали у вирішальний момент
Збірна Боснії та Герцеговини, з якою наша команда зіграє 21 березня, намагалася відібратися на Євро-2024 із групи J, де її суперниками були команди Португалії, Словаччини, Люксембургу, Ісландії та Ліхтенштейну. Кваліфікація склалася для майбутнього суперника України максимально невдало: він і близько не зміг нав'язати боротьбу за друге місце словакам та люксембуржцям.Боснія посіла передостанню, п'яту позицію у групі, набравши в десяти матчах дев'ять очок завдяки двом перемогам над Ліхтенштейном (2:1 вдома та 2:0 на виїзді) та розгрому Ісландії (3:0). На цьому список успіхів боснійців у відборі закінчується, а ось провалів було більш ніж достатньо: дві розгромні поразки від Португалії (0:3 у гостях та 0:5 удома), абсолютна безнадія у протистояннях з Люксембургом (0:2 вдома та 1:4 на виїзді), поразка на останніх хвилинах від Ісландії (0:1), два фіаско у протистояннях зі Словаччиною (0:2 вдома та 1:2 на виїзді).Результати Боснії буквально кричать про те, що вона має великі проблеми. Що ж сталося з командою, яка ще на ЧС-2022 до останнього виборювала вихід у плей-оф кваліфікації? Одна з причин невдач, можливо, полягає в тому, що найкращі часи сильного зіркового покоління боснійських футболістів уже залишилися в минулому. Едіну Джеко 37, і йому важко приносити команді стільки ж користі, як буквально кілька років тому, Сеаду Колашинацу – 30, Міралему П'яничу – 33, Раді Крунічу – 30, і з усієї цієї компанії він єдиний, хто досі виступає на найвищому, топовому рівні, захищаючи кольори Мілану. Інші футболісти такого рівня у Боснії відсутні, і в цьому полягає перевага України. Ми свою зміну поколінь пережили кілька років тому, ми маємо Миколенка, Забарного, Зінченка, Судакова, Циганкова, Мудрика, Довбика. У суперників виконавців подібного класу і близько немає, і це головна причина, через яку синьо-жовті мають обіграти таку команду.
Місце у плей-оф Боснія забезпечила успішним виступом у Лізі націй, де зуміла виграти групу з Фінляндією, Чорногорією та Румунією, набравши у шести матчах 11 очок.
У своїй історії збірна України перетиналася з Боснією лише двічі, і це було зовсім недавно – у відборі на ЧС-2022. У домашньому поєдинку шостого туру команда Олександра Петракова втратила мінімальну перевагу наприкінці та зіграла внічию 1:1, а ось у заключному матчі групового етапу, де для потрапляння до плей-оф нам потрібна була лише перемога, синьо-жовті здобули її завдяки голам Зінченка та Довбика у другому таймі (2:0). Сподіваємося, що традиції перемагати боснійців у вирішальний момент буде дотримано і цього разу.
Ізраїль: війна їм завадила, але без неї вони ні риба ні м'ясо
Судити виступ збірної Ізраїлю у кваліфікації Євро-2024 з усією суворістю було б не зовсім справедливо, адже серед цього відбіркового циклу в країні почалася війна, через яку багато футболістів команди, які виступають у внутрішньому чемпіонаті втратили ігрову практику, частина матчів переносилися, а психологічний стан команди, зрозуміло, був далеко не найкращим. Але ізраїльтяни не вражали й раніше. У не найскладнішій групі з Румунією, Швейцарією, білоруссю, Косово та Андоррою команда мала боротися за друге місце, і начебто навіть боролася, проте успішною у цій боротьбі не була.Ізраїль жодного разу не зміг обіграти Косово, розписавши мирову вдома (1:1) та програвши на виїзді (0:1), не обіграв і головного конкурента Румунію: 1:1 на виїзді та вирішальна поразка 1:2 у номінально домашньому матчі, яка остаточно позбавила збірну шансів поборотися за вихід з групи. А бити скромні білорусь та Андорру можуть усі, тож з такими результатами у лобових протистояннях розраховувати на вихід на Євро було дуже складно. Як підсумок – третє місце у групі з 15-ма очками у десяти матчах.А ось у Лізі націй ізраїльтяни виграли свою неповноцінну групу з Ісландією та Албанією (четвертою командою в ній мала бути, росія, якби не нападала на сусідні країни), і це дозволило їм забронювати собі місце у плей-оф шляхом ліги В.Загалом Ізраїль – класична сіра мишка європейського футболу, про яку особливо нема чого розповісти. У великих турнірах брали участь лише один раз в історії – на ЧС-1970, а на Євро взагалі ніколи. Зірок світового масштабу тут теж немає і не було, а серед тих, кого можна виділити із нинішнього складу – хіба що 19-річний півзахисник Зальцбурга Оскар Глух та 36-річний форвард Еран Захаві, який ще два роки тому успішно виступав за нідерландський ПСВ, а тепер – за Маккабі з Тель-Авіва.
Україна перетиналася з Ізраїлем виключно у ролі спаринг-партнера і за свою історію провела з цією командою цілих шість контрольних матчів: два виграли, один програли, ще три зіграли внічию. А ось на офіційному рівні потенційна зустріч у поєдинку за вихід на Євро-2024 може стати дебютною.
Ісландія: їхня казка була прекрасною, але вона давно в минулому
Ісландія – єдиний сусід України на шляху В, який має досвід виступів у фінальній частині Євро. Та й ще й який: на своєму першому і поки що єдиному турнірі 2016-го ці суворі хлопці з далекої країни сенсаційно дійшли до чвертьфіналу, обігравши в 1/8 саму Англію (2:1). На цій хвилі ісландці пошуміли ще й у відборі ЧС-2018, де також зуміли вийти у фінальну частину. Але потім їхня казка закінчилася, і в трьох наступних відбіркових циклах великих турнірів команда і близько не змогла повторити попередні успіхи.
У кваліфікації Євро-2024 ісландці виступали у тій самій групі, що і Боснія, і продемонстрували практично ідентичний результат: посіли четверте місце, набравши десять очок у десяти матчах. Як і боснійці, ця команда покуражилася в іграх з Ліхтенштейном, обігравши його 7:0 на виїзді і 4:0 вдома, обіграла, власне, саму Боснію (1:0) і зіграла внічию з Люксембургом (1:1).
На відміну від боснійців, якихось неймовірно великих поразок у цьому відборі з Ісландією не траплялося, проте навряд чи цей факт дуже тішить когось із представників команди.
У Лізі націй ісландці виступали у тій самій групі, що й Ізраїль, і посіли у ній друге місце. Однак завдяки тому, що деякі конкуренти з Ліги В вийшли на Євро напряму, а також непоганої позиції в рейтингу турніру, команда все ж таки змогла потрапити до плей-оф.
Історія стосунків збірної України та збірної Ісландії була непростою. Вперше команди зустрічалися ще у далекому відборі на Євро-2000, і у нашому домашньому матчі остров'яни зуміли відібрати в української команди очки, зігравши внічию 1:1. На виїзді Україна змогла здобути мінімальну перемогу 1:0, яка поки що так і залишається єдиною.
Вдруге наші шляхи перетнулися на кваліфікацію ЧС-2018. У дебютному поєдинку Андрія Шевченка на чолі збірної України ісландці на НСК Олімпійському поставили нам підніжку та зуміли відібрати очки (1:1), а на своєму полі взагалі обіграли синьо-жовтих з рахунком 2:0. Підсумок того відбору був сумним для нас: саме ісландці зрештою посіли перше місце в групі, Хорватія вирушила до плей-оф, а Україна залишилася ні з чим.
У попередній битві з цією командою Україна програла, проте це була найкраща Ісландія у її історії, а зараз ситуація зовсім інша. Що ж, якщо нам все ж таки доведеться зустрітися з нею ще раз, мотивація помститися буде просто неймовірною.
