- Від перемог враження завжди позитивні. У турнірній таблиці ми зараз перебуваємо не у тому становищі, щоб звертати увагу на якість гри, головне для нас – здобувати очки. Перемоги мають додавати нам позитиву, наснаги та підштовхувати розвиватися, як команді, адже «Динамо» - це обличчя футбольної України. Як я вже сказав, такі успіхи спонукають нас рухатися уперед.
- «Динамо» та «Рух» перебували поруч у турнірній таблиці, чи відчувалася особлива принциповість поєдинку?
- Ні, ми просто знали, що «Рух» дуже добре почав чемпіонат, у їхньому складі є багато молодих хлопців, у яких, можливо, не так багато досвіду, але є вогонь в очах. Звісно, ми розуміли, що гра буде важкою, але налаштовувалися, як завжди. На будь-яку гру «Динамо» має виходити, як чемпіон та відповідно грати. Не завжди це вдається, але нам вже нікуди відступати.
- Здалося, після першого забитого м’яча «Динамо» віддало ініціативу супернику, який більше володів м’ячем. Чи свідомо це зробили?
- Мабуть, так відбувається більше на підсвідомості: якщо перемагаєш, починаєш грати за рахунком. Ми забили, розуміли, що «Рух» бігтиме вперед, а нам не можна було розкриватися і дозволити їм зрівняти рахунок. Потихеньку робили свою справу, у нас були чудові контратаки, після яких ми ще у першому таймі могли «закрити» гру, забивши значно більше, ніж два м’ячі. Ми всі вже дорослі футболісти, можемо між собою говорити на полі та коригувати свої дії.
- Минулого сезону «Динамо» на виїзді зіграло унічию з «Рухом», сьогодні віддали борг?
- Можна й так сказати, чесно кажучи, я не пам’ятаю, як ми тоді зіграли, адже у минулому сезоні розгубили дуже багато очок, не лише у матчах з «Рухом». Незалежно від імені суперника, зараз ми маємо вигравати кожен матч.
- Обидва м’ячі сьогодні були забиті схожим чином – після пресингу суперника, що змусило львів’ян помилятися. Ви відчули, що така тактика працює?
- Не те, щоб працює… Ми дивилися і розбирали «Рух» дуже довго і багато. Одним із наших завдань було тиснути, коли їхній воротар починав атаки. Ми знали, хто кого мав пресингувати, і це два рази спрацювало. Значить, установку тренера виконали, хоча дещо і не вдалося.
- Які емоції відчуваєте з приводу власного забитого м’яча?
- Я фланговий нападник, давно не забивав, отримував багато критики. Я дуже чекав на цей гол, поставив перед собою завдання більше бити по воротах, але у перші хвилини не міг влучити у сітку. Гадаю, цей м’яч має підштовхнути мене та команду до наступних голів та перемог у майбутньому.
- «Динамо» потроху підіймається у турнірній таблиці, чи це додає позитивних емоцій?
- Звісно. Віримо у те, що результати ставатимуть все кращими. Ми почали рух угору, але у цьому потрібна стабільність.
Треба віддати належне Луческу, але зараз прийшов новий тренер. Можливо, стало спокійніше. Я не скажу, що все кардинально змінилося за Шовковського, але якісь настанови та дрібниці у нас з’явилися. Стало просто спокійніше та трохи більше позитивних емоцій. Ми стали розкутішими. Не знаю, чи це видно по нашій грі, але команда це відчуває.
- Відсутність мовного бар’єра допомогла?
- У кожного тренера свій підхід. Я не скажу, що це була якась проблема. Якщо Луческу потрібно було, то він перемикався на мову, щоб з нами поговорити. Шовковський молодший. У мене з ним більше діалогу. Для мене це плюс. Якісь футбольні дрібниці змінилися.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
