Думки після матчу «Динамо» - «Металіст 1925»

Зустріч завершилася з рахунком 4:2 на користь киян.

Металіст 1925 грав у меншості з 41-ї хвилини, після вилучення Костянтина Бичека.

Свої думки з приводу цього матчу публікує футбольний блогер та аналітик Михайло Смоловий:

• чергова гра за підхід до якої можна Шовковського хвалити (паралельно забиваючи ногами Іщенка до втрати ним свідомості керувати Академією далі), бо Динамо не закривало 25-х в рівних складах в їх третині; то одні потримають, то інші, але без сильних перекосів, внаслідок чого утворюється глибина та значна кількість перехідних фаз
• атакувати глибину в Динамо і навчають з дитинства; за діда, скоріш за все, обступили би штрафний та водили б хороводи (без ударів) навкруги нього, приблизно так, як наприкінці матчу
• тож ще раз, ВО ГТ не має нічого проти, щоб його команда мала зручні ігрові умови, якими вона вміє користуватися, тож зараз Шовковський справляється, як антикризовий менеджер на рівні Максимова в Дніпрі-1, а от про розвиток говорити передчасно
• Буяльський вже грає суттєво ближче до власних воріт, але і там його видає статус футболіста (якого не має більшість його партнерів), навіть в центрі поля виконує розкішні муви - асист на Волошина, що вивів того віч-на-віч
• от тільки з поверненням Шапи часто утворюється ху*ня-муйня в центрі поля зразка часів збірної Шевченка, бо Микола звик грати ЛЦП все життя, і Віталій звик грати ЛЦП, коли бігав там в Реброва; тому часто ця зона була перевантажена; плюс Дубінчак інколи звалюється ближче до центру; то епізодами Кабаєва витискали з лівого флангу свої ж бозна куди
• як подивишся сторіз-відоси з Назаром, то Зая без варіантів; подивишся такий матч, як цей, то Зая вже дрібʼязково, треба молодим Волошином звати
• гол Дмитренка (2:1), то вирок позиційній дисципліні, тут би напхав найбільше Шапі, що якось випав із загальнокомандного контексту, перекриваючи повітря, а не закидання від Габелка; наступним би напхав Волошину, бо очевидно що Дуба грав з «Ярою», то ж Дмитренко лишався на Волошині
• Ременяк (3:2) продемонстрував наочно, чому нинішньому Динамо протипоказано грати з великими відсотками володіння, просто утворюється такий бардак, що без сліз дивитися неможливо
• вже бачив заголовки «Динамо без проблем здобуває та бла-бла-бла», але, людоньки, не вірте, вам пиз*ять, бо рахунок 3:2, йде 86ʼ хвилина, а мʼяч стрибає поблизу…штрафного киян (це не серйозний підхід до гри, за це треба лаяти)
• не в останню чергу маємо відзначати причину - потрійну заміну, бо вона послабила командну гру, суттєво впав середній IQ, тому укатати суперника в меншості ніяк не виходило, доки стандарт знову не допоміг
• в дуелі сексистів переміг Ванат, бо забив, а Пердак в центрі захисту пропустив 4 голи (2 зі стандартів), тож тут впевнена перемога
• свіжоприставлений член клубу сексистів (чекаємо на вердикт Органів) спостерігав наживо в шапці Оболоні за дуеллю більш досвідчених жінконенависників, які вже мають ходки в бан; хоча незрозуміло нахіба то воно йому, бо Динамо скоріш за все знову підлаштується під його команду