— Коли було найбільше страшно під час війни? Чи був такий момент?
— Звісно! В перші дні, коли все почалося. Я тоді з родиною сидів, ще був після операції. Я не міг нормально ходити, був на милицях. Не знали що тоді робити. І в цілому я сидів у себе вдома весь цей час. А біля дому недалеко Ірпінь, Буча, Гостомель. 10 кілометрів від мене. Можна сказати, що бачив тоді все, що там коїлося.
— Що тоді відчував?
— Та і досі це відчуваю. Досі страшно за сім’ю. Більше не що з тобою буде, а саме з твоєю сім’єю.
— Від кого дізнався, що почалась війна і якою була реакція на це?
— Я просто в ступорі був. Там більше батьки думали, що робити. Я просто сидів і в телефоні новини дивився. І все.
— Уявити могли, що реально почнеться повномасштабне вторгнення?
— Чесно, не думав. Там багато писали про це за місяць до цього, але я до останнього не вірив в це. Просто пропускав ці новини повз себе і не міг це сприйняти всерйоз. Я ж не зразу зрозумів уночі, що там щось бахкає. Я подумав, що то двері відчиняються. На перші вибухи подумав, що це не вибухи, а двері.
— У вас є родичі в Росії. Чи підтримуєте з ними якісь контакти зараз?
— Ні, не підтримую. Навіть і до цього спілкувався дуже рідко. А коли почалася війна, то я їм нічого навіть не сказав.
— В перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну всі відомі люди з нашої країни, які мали вплив на росіян пробували якось достукатися до них. Пояснити, що тут відбувається. Мова про різних людей шоу-бізнесу чи спорту. Чи були у вас такі спроби, пояснити родичам, що Росія нагло напала на Україну? Довести, що це не видумки, не фейки, як вони тоді казали.
— Ну це більше батька була розмова. Але чесно, зразу на цьому і закінчили. Там немає шансів. Вони всі знали, що коїться, але не всьому вірили, що ми їм говоримо.
Назарій ШМІГІЛЬ
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
