Вже менш як за місяць у більшості чемпіонатів європейського континенту знову відкриється трансферне вікно. Взимку клуби вважають за краще проводити менш вартісні угоди, фокусуючи увагу виключно на проблемних позиціях, або ж на гравцях, підписання яких вигідне з точки зору «тут і зараз». З цієї причини ми навряд чи побачимо якісь рекордні трансфери, і можемо сміливо звернутися до історії, згадавши десять найдорожчих угод світового футболу, які відбулися двадцять років тому – у сезоні-2003/04.
Для наймолодших шанувальників футболу суми трансферів, які були рекордними два десятиріччя тому, з позиції сьогоднішнього дня можуть здатися смішними, але в кожного періоду в історії є свої особливості, і у 2003 чи 2004 роках ніхто й уявити не міг, що за одного гравця можна легко віддавати 100 мільйонів євро…
10. Рой Макай
Сума угоди: 19,75 мільйонів євро
Маршрут трансферу: «Депортіво» → «Баварія»
Влітку 2003 року нідерландський форвард «Депортіво» Рой Макай, який у 2000-му разом із командою з Ла-Коруньї зумів сенсаційно стати чемпіоном Іспанії, а в сезоні-2002/03 наколотив 9 м'ячів у 11 поєдинках Ліги чемпіонів, завдяки чому опинився на третьому рядку у списку найкращих бомбардирів того розіграшу турніру, перебрався з іспанської Ла Ліги до німецької Бундесліги. Майже 20 мільйонів євро за Макая виклала «Баварія», де Рой провів наступні чотири сезони, будучи одним із найкращих снайперів європейського клубного футболу.
Усього за «Баварію» Макай зіграв 183 матчі в рамках усіх турнірів, в яких забив 103 м'ячі та віддав 35 результативних передач. З мюнхенцями нідерландський форвард двічі ставав чемпіоном Німеччини, а також виграв два Кубки країни. Влітку 2007-го Макай, якому на той момент було вже 32 роки, вирішив повернутися на батьківщину. Він підписав контракт із «Феєноордом», де відіграв три сезони, а у 2010-му оголосив про завершення кар'єри футболіста.
Нині 48-річний Макай є тренером у системі молодіжних команд «Баварії», а також офіційним представником мюнхенського клубу.
8-9. Клод Макелеле
Сума угоди: 20 мільйонів євро
Маршрут трансферу: «Реал» → «Челсі»
Клоду Макелеле вдалося стати однією із зірок європейського футболу на початку «нульових», коли він перебрався із «Сельти» до «Реалу». З мадридським клубом французький опорник виграв Лігу чемпіонів, двічі ставав чемпіоном Іспанії, а також піднімав над головою Суперкубок УЄФА, але влітку 2003 року наважився залишити стан «бланкос», так і не зумівши домовитися з керівництвом про підвищення заробітної плати. Ситуацією скористався «Челсі», який запропонував 20 мільйонів євро й отримав у свої лави футболіста дуже високого рівня.
У «Челсі» Макелеле швидко перетворився на одного з лідерів команди. За «синіх» Клод провів 217 матчів в рамках усіх турнірів (2 голи, 6 асистів), й допоміг лондонцям двічі здобути титул чемпіона Англії, який до цього не підкорявся «Челсі» протягом 50 років – із сезону-1954/55. Влітку 2008 року Макелеле на правах вільного агента пішов у «Парі Сен-Жермен», де провів три сезони перед завершенням кар'єри, але так і не став чемпіоном Франції – то були часи, коли в Лізі 1 вже перестав домінувати «Ліон», але ще не встигли встановити гегемонію парижани
Після завершення кар'єри Макелеле встиг попрацювати на різних посадах у футболі. Був як асистентом головного тренера, так і головним тренером, а також обіймав посаду технічного директора. З серпня 2019-го по вересень 2023-го Макелеле, якому нині вже 50 років, був відповідальним у «Челсі» за гравців, котрі віддаються в оренду.
8-9. Хосе Антоніо Реєс
Сума угоди: 20 мільйонів євро
Маршрут трансферу: «Севілья» → «Арсенал»
Хосе Антоніо Реєс, який діяв на позиції вінгера, дуже яскраво показав себе у лавах рідної «Севільї», а також у складі юнацької збірної Іспанії, з якою у 2002 році став чемпіоном Європи U-19. У січні 2004 року Реєса за 20 мільйонів євро підписав «Арсенал», який за кілька місяців до цього встиг оформити перехід Сеска Фабрегаса та дуже прискіпливо моніторив іспанський ринок, де тоді з'являлося дуже багато талантів за доступними для англійців цінами.
В «Арсеналі» Реєс відіграв два із половиною роки, ставши чемпіоном Англії та володарем Кубка країни, але потім висловив бажання повернутися до Іспанії. У стані «канонірів» якийсь час почекали, як розвиватимуться події, але коли Арсен Венгер зрозумів, що переконати Хосе Антоніо йому не вдасться, то дав згоду на відхід іспанця – спочатку той провів рік у оренді в «Реалі», а потім за 12 мільйонів євро був проданий у «Атлетіко».
З січня 2019 року Реєс виступав в Іспанії за «Естремадуру», а 1 червня того ж року загинув у ДТП. Хосе Антоніо назавжди залишиться 35…
7. Себастьян Фрей
Сума угоди: 21 мільйон євро
Маршрут трансферу: «Інтер» → «Парма»
Наприкінці «дев'яностих» Себастьяна Фрея називали одним із найперспективніших молодих воротарів європейського футболу. Не дивно, що влітку 1998 року він перебрався до зіркового міланського «Інтера», але через п'ять років «нерадзуррі» вирішили продати француза в «Парму, яка до цього взяла Фрея на два роки у оренду, побачивши в цьому голкіпері наступника для проданого в «Ювентус» за нечувані на ті часи гроші Джанлуїджі Буффона.
Стати таким самим легендарним воротарем, як і його попередник у «Пармі», Фрею так і не поталанило. Вже за два роки Себастьян на правах оренди пішов у «Фіорентину», а потім й зовсім був проданий «фіалкам» трохи менше ніж за 6 мільйонів євро, коли у «Пармі» почалися катастрофічні проблеми із фінансуванням. Згодом Фрей пограв в Італії ще й за «Дженоа», а завершив кар'єру в 2015 році у турецькому «Бурсаспорі».
Наразі Фрею 43 роки, і він не продовжує працювати у футболі.
6. Хуан Себастьян Верон
Сума угоди: 21,8 мільйон євро
Маршрут трансферу: «Манчестер Юнайтед» → «Челсі»
Хуан Себастьян Верон зробив собі ім'я в італійській Серії А, де був безумовною зіркою «Парми» та «Лаціо». Однак трансфер влітку 2001 року у «Манчестер Юнайтед», який на той момент став рекордним для британського ринку, виявився для аргентинця катастрофічним. У таборі «червоних дияволів» Верон так і не зміг знайти себе, а легендарний наставник МЮ тих років Алекс Фергюсон згодом зізнавався, що так і не зумів знайти для Хуана Себастьяна оптимальну позицію у тій чудовій команді. В результаті влітку 2003-го «Манчестер Юнайтед» погодився продати Верона у «Челсі» за 21,8 мільйон євро, що було майже вдвічі менше, аніж «червоні дияволи» витратили на покупку хавбека в «Лаціо».
Але й у «Челсі» Верон абсолютно провалився. За «синіх» аргентинець відіграв лишень 14 матчів, і вже через рік був відправлений у оренду в «Інтер», а в 2006-му за 2,2 мільйони євро – проданий до аргентинського «Естудіантесу», який є рідним клубом для Хуана Себастьяна. Власне, у цій команді в 2012 році Верон остаточно й попрощався із кар'єрою професійного футболіста.
Наразі 48-річний Верон є віце-президентом «Естудіантеса», а термін його повноважень спливає 31 грудня.
5. Адріано
Сума угоди: 23,4 мільйони євро
Маршрут трансферу: «Парма» → «Інтер»
До Європи Адріано перебрався ще влітку 2001 року, коли його підписав «Інтер». Але в міланській команді з ходу стати основним форвардом бразильцю не вдалося, і він виступав у оренді за «Фіорентину», а також за «Парму», яка встановила спільне володіння на гравця разом із «нерадзуррі». У сезоні-2002/03 Адріано забив 15 м'ячів у 28 поєдинках Серії А за «жовто-синіх», а в першій частині сезону-2003/04 відзначився 8 голами у 9 матчах за цю команду в чемпіонаті, що спонукало керівництво «Інтера» у січні 2004-го здійснити повноцінний викуп усіх трансферних прав на Адріано в «Парми» за 23,4 мільйони євро.
В «Інтері» Адріано провів кілька чудових сезонів, чотири рази ставав чемпіоном Італії та двічі – володарем Кубка країни. Однак потім у бразильця почалися проблеми з алкоголем, що призвело до втрати місця в стані «нерадзуррі», а потім і до відходу з клубу на правах вільного агента у травні 2009 року, коли Адріано перебрався до «Фламенго». Загалом за «Інтер» Адріано, якого називали не інакше як «Імператором», провів 177 матчів, у яких забив 74 м'ячі та відзначився 29 результативними передачами.
Кар'єру професійного футболіста Адріано завершив у 2016 році в американському клубі «Маямі Юнайтед». Нині бразильцю 41 рік і про нього практично нічого не чути – хіба що наприкінці минулого року ЗМІ повідомляли, що Адріано розлучився зі своєю дружиною після всього 24 днів шлюбу.
4. Дем'єн Дафф
Сума угоди: 24,5 мільйони євро
Маршрут трансферу: «Блекберн» → «Челсі»
Влітку 2003 року власником «Челсі» став російський олігарх Роман Абрамович, який одразу ж почав «смітити грошима» на трансферному ринку, намагаючись миттєво зробити «синіх» однією з найкращих та найсильніших команд англійської Прем'єр-ліги. Під це завдання, серед інших, за 24,5 мільйони євро із «Блекберна» був підписаний правий ірландський хавбек Дем'єн Дафф.
Даффу вдалося відіграти на «Стемфорд Брідж» три сезони, де він двічі ставав чемпіоном Англії. Згодом ірландець програв конкуренцію у складі «синіх» нідерландському хавбеку Ар'єну Роббену, й влітку 2006 року за 15,5 мільйонів євро пішов у «Ньюкасл», а ще через три сезони вже перейшов за ще скромніші 4 мільйони євро у «Фулхем».
Кар'єру футболіста Дафф завершив у «Шемрок Роверс» в 2016 році. Наразі 44-річний ірландець працює тренером на батьківщині, очолюючи «Шелбурн».
3. Ернан Креспо
Сума угоди: 26 мільйонів євро
Маршрут трансферу: «Інтер» → «Челсі»
Ернан Креспо, як і його співвітчизник Хуан Себастьян Верон, зарекомендував себе чудовим футболістом у італійській Серії А в лавах «Парми» та «Лаціо». Влітку 2002 року аргентинець перейшов до «Інтеру», але через травму не зміг проявити себе з найкращого боку, і вже через рік був проданий у «Челсі» за 26 мільйонів євро.
У лондонському клубі Креспо так і не вдалося продемонструвати усі свої найкращі якості. Аргентинець відіграв сезон-2003/04 під керівництвом Клаудіо Раньєрі (10 голів у 19 матчах АПЛ), але після приходу на тренерський місток «синіх» Жозе Моуріньо був відданий у оренду «Мілану». Через рік Ернан повернувся, але знову провів лише один сезон, а потім був засланий в оренду до Італії – цього разу до «Інтеру». Остаточно залишив «Челсі» Креспо влітку 2008 року у статусі вільного агента, встигнувши один раз стати чемпіоном Англії та виграти Суперкубок країни.
У січні 2010 року Креспо повернувся до «Парми», де через два роки й повісив бутси на цвях. Наразі 48-річний аргентинець працює головним тренером еміратського клубу «Аль-Айн», який з 2021 по 2023 роки очолював українець Сергій Ребров.
2. Роналдіньо
Сума угоди: 32,25 мільйони євро
Маршрут трансферу: «Парі Сен-Жермен» → «Барселона»
«Чаклун з Порту-Алегрі», як нерідко називали Роналдіньо в пресі за його магічні фінти, удари та передачі, влітку 2003 року перейшов з «Парі Сен-Жермен» до «Барселони». За цей трансфер каталонський клуб заплатив 32,25 мільйони євро, і угода виявилася, мабуть, однією з найуспішніших для «блаугранас» в нинішньому сторіччі. За п'ять років, які бразилець провів у «Барселоні» під керівництвом нідерландського фахівця Франка Райкарда, йому вдалося провести 207 матчів у всіх турнірах, відзначившись 94 голами та 70 асистами.
Цікаво, що влітку 2008-го «Барселону» залишили і Райкард, і Роналдіньо, причому останнього в крайньому сезоні за каталонців почали відверто цькувати в пресі, та й уболівальники на «Камп Ноу» часом дозволяли собі свист на адресу колишнього кумира. На «Камп Ноу» на той момент вже почала сходити зірка Ліонеля Мессі, а тому відхід Роналдіньо здавався шанувальникам «блаугранас» не такою вже й суттєвою втратою. Як би там не було, а у лавах «Барселони» бразилець виграв Лігу чемпіонів, двічі ставав чемпіоном Іспанії, а 2005 році отримав «Золотий м'яч».
Після «Барселони» Роналдіньо у Європі пограв лише за «Мілан», а потім повернувся на батьківщину, де його останньою командою став «Флуміненсе». У 2015 році «Чаклун з Порту-Алегрі» залишив стан «триколірних», але про завершення кар'єри оголосив тільки через три роки. Зараз Роналдіньо вже 43, він не працює у футболі, однак у пресі згадки про нього зустрічаються досить регулярно, причому як позитивні, так і негативні.
1. Девід Бекхем
Сума угоди: 37,5 мільйонів євро
Маршрут трансферу: «Манчестер Юнайтед» → «Реал»
Найдорожчим трансфером сезону-2003/04 став перехід півзахисника «Манчестер Юнайтед» Девіда Бекхема до «Реалу», який обійшовся скарбниці мадридського клубу у 37,5 мільйонів євро. На той момент «бланкос» із Флорентіно Пересом у ролі президента відчайдушно вели свою знамениту кадрову політику, яка отримала назву «галактікос», коли кожного сезону до Мадриду приїжджала щонайменше одна зірка світової величини.
Переїзд до «Реалу» став для Бекхема логічним етапом у кар'єрі, бо стосунки хавбека з тодішнім менеджером «Манчестер Юнайтед» Алексом Фергюсоном були досить напруженими, та й сам Девід хотів навколо себе бачити більше гламуру та пафосу, що було не так вже й просто отримати у промисловому Манчестері. У «Реалі» англієць відіграв чотири сезони, але виграв за цей період тільки два трофеї – чемпіонство та Суперкубок країни. Влітку 2007 року, одразу після завоювання єдиного чемпіонського титулу у лавах «бланкос», Бекхем вирішив залишити Мадрид і на правах вільного агента поїхав підкорювати MLS. Згодом повертався до Європи, аби пограти на правах короткострокових оренд за «Мілан», а також у сезоні-2012/13, коли став повноцінним гравцем «Парі Сен-Жермен», але вже влітку 2013-го оголосив про завершення виступів.
Наразі 48-річний Бекхем залишається помітною фігурою у футболі. Він є президентом та співвласником клубу MLS «Інтер Маямі», який влітку нинішнього року зумів залучити до своїх лав Ліонеля Мессі, а трохи раніше підписав українця Сергія Кривцова. Також Бекхем разом із іншими легендами «Манчестер Юнайтед» Гарі та Філом Невілламі, Полом Скоулзом, Раяном Гіггзом і Нікі Баттом є співвласником клубу англійської Ліги 2 (четвертий дивізіон тамтешнього професійного футболу) «Солфорд Сіті», ключова частина акцій якого (40%) належить сінгапурському бізнесмену Пітеру Ліму.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
