Літнє трансферне вікно завжди нам дарує багато цікавих топових трансферів. Це період, коли клуби намагаються посилити свої склади для виконання поставлених задач на наступний сезон.
Цього літа ми стали свідками таких грандіозних переходів як Джуд Беллінгем з дортмундської Боруссії у мадридський Реал чи Гаррі Кейн з Тоттенгема в Баварію та багато інших вдалих прикладів. Але є й такі переходи, які поки що повністю не виправдовують інвестицій та очікуваннь, покладених на ці трансфери. Саме про них редакція football.ua хоче з Вами поговорити.
Мойсес Кайседо (Брайтон – Челсі, 116 млн євро)
Відкриває наш рейтинг близьких до провалу трансферів — перехід еквадорця Мойсеса Кайседо з Брайтона до Челсі.
22-річний еквадорець, який до переїзду на Стамфорд Брідж провів лише один хороший сезон на найвищому рівні, ніяк не може коштувати тих грошей, які за нього заплатили «аристократи». Аристократ не є синонімом слову «марнотратник», але Тодд Боулі мабуть дотримується іншої думки. Щоб коштувати таких грошей, футболіст повинен демонструвати рівень умовного Каземіро часів мадридського Реалу. Не через сезон або два, а тут і зараз.
Від гри опорника Челсі ми цього не бачимо і близько. Навіть навпаки. Згадайте дебютну гру новачка лондонців проти Вест Гема, де він декілька разів сходив на «ринок Привіз». Відеонарізки провальних дій Кайседо з того матчу, квінтесенцією яких став привезений на рівному місці пенальті у власні ворота, облетіли весь футбольний світ. В подальшому були ігри проти Ноттінгем Форест, де його результативна помилка призвела до єдиного голу у матчі та посередні, як для 116 мільйоного футболіста виступи проти Астон Вілли і Брентфорда. Пригадаємо також нещодавний матч проти Манчестер Сіті, в якому «містяни» епізодами «гуляли» в центрі поля, ніби закохана пара по Андріївському узвозу до повномасштабного вторгення тварин.
За 19 матчів у складі «синіх», Мойсес не відзначився жодною результативною дією. Для його позиції на полі — це звичайна статистика, але, якщо подивитися на його гру в цілому, то можна зробити один невтішний висновок — новачок Челсі поки що не зовсім затишно почуває себе в тактичних побудовах Маурісіо Почеттіно.
Підписання Мойсеса Кайседо є певною мірою уособленням всієї максимально хаотичної та бездумно марнотратної трансферної кампанії за часів нового власника лондонського Челсі Тодда Боулі.
Сандро Тоналі (Мілан — Ньюкасл, 64 + 16 млн євро)
Перейшовши під час літнього трансферного вікна з Мілану до Ньюкасла, Сандро Тоналі встановив відразу три рекорди. Він став найдорожчим продажем Мілана, найдорожчою покупкою Ньюкасла та найдорожчим італійським футболістом в історії. На початку все складалося дуже добре, як для півзахисника, так й для його нового клубу. «Сороки» отримали топового гравця рівня збірної Італії у розквіті сил, з функціоналом, що ідеально вписується в ігрову модель команди Едді Гау. Натомість, італієць, знайшов можливість зробити крок вперед у своєму розвитку, граючи у найсильніший лізі світу за дуже амбітний клуб.
«Сорок» хвалили за цей трансфер, британська преса позитивно відгукувалась про виступи Сандро за нову команду. Але раптом, трапився скандал, який сколихнув весь футбольний світ. 23-річного італійця звинувачують у заборонених ставках на футбольні події, в тому числі на матчі Мілана, в яких він брав участь. Дуже несподіваний поворот.
Згодом, Сандро Тоналі визнає свою провину, йде на співпрацю зі слідством та отримує дискваліфікацію до 27-го серпня 2024 року, тим самим ставлячи під удар свій новий клуб, якому посеред розпалу сезону доведеться грати без дороговартісного основного центрального півзахисника. Ба більше, цілком ймовірно, що через цей, м'яко кажучи, немприємний інцидент, «сорокам» доведеться позапланово взимку виходити на трансферний ринок та витрачати гроші. В контексті безглуздої дискваліфікації Тоналі — трансфер італійця можна сміливо назвати головним «фейлом» року.
Гонсалу Рамуш (Бенфіка — ПСЖ, 65+15 млн євро)
Португальська молода зірочка Бенфіки Гонсалу Рамуш в літнє трансферне вікно нарешті перебрався до топ-клубу. Перебрався, щоб прогресувати та, як мінімум забивати не менше ніж у складі «орлів». Поки, що з цим у 22-річного нападника виходить не дуже.
У Парижі Рамуш конкурує з іншим новачком команди Рандалом Коло-Муані, на даний момент повністю програючи боротьбу за місце ведучого центрфорварда команди. Наразі, у португальця три голи у 18-ти матчах за ПСЖ. В минулому сезоні за такий же відрізок, Гонсалу забив 14 м'ячів виступаючи у складі Бенфіки, в тому числі п'ять у Лізі чемпіонів. Контраст відчутний.
Загалом, у грі Рамуша проглядається невпевненість та зайва поспішність в прийнятті рішень на футбольному полі. Зрозуміло, що футболіст перейшов на зовсім інший рівень відповідальності, через, що може відчувати певний дискомфорт. Але, якщо справа йде про гравця вартістю 80 млн євро, чекаєш від нього більш солідної та впливової гри.
Кай Гаверц (Челсі – Арсенал, 75 млн євро)
Свого часу Кай Гаверц виступаючи у складі леверкузенського Баєра, вважався ледь не найталановитішим молодим гравцем у світовому футболі. Його перехід у Челсі влітку 2020 року розглядався, як чудовий вклад в майбутнє лондонського клубу. У першому ж сезоні німець виграє Лігу чемпіонів з «аристократами», забивши єдиний гол у тому «ковідному» фіналі проти Манчестер Сіті. Здавалося, що подальша кар'єра Кая буде йти тільки по висхідній. Але сталося не так, як гадалося.
Зміна тренерів, власника клубу зіграла злий жарт з усією командою, враховуючи і німця. Влітку 2023 року Гаверц вирішив перезапустити свою кар'єру, перейшовши до лондонського Арсеналу. Під керівництвом головного тренера «канонірів» Мікеля Артети очікувався прогрес у грі футболіста та вихід на новий рівень, але поки що всім, чим може похизуватися 24-річний гравець — п'ять забитих м'ячів у 26-ти матчах за нову команду. Явно не те, на, що розраховуєш коли виписуєш чек на 75 мільйонів євро за атакувального півзахисника/нападника.
Дивлячись на гру Гаверца, складається враження, що він просто не встигає за командною швидкістю Арсеналу. У Кая дійсно багато сильних якостей, які можуть вивести і «канонірів», і його самого на новий рівень. Але якась стислість, невпевненість в діях на футбольному полі, заважають йому розкритися на повну. Відчувається, якась ментальна складова у цьому питанні. Хоча, треба зауважити той факт, що Гаверц зі своїх п'ятьох голів, чотири забив в останніх шести зустрічах. Можливо у «арсеналівському» етапі німця намітився прогрес?
Чим нам всім запам'ятався інший мегаталановитий німець Маріо Гьотце? Звісно, переможним голом в фіналі чемпіонату світу-2014. Сподіваємося, Кай Гаверц закарбується у пам'яті не тільки переможним м'ячем у фіналі Ліги чемпіонів. Але поки що коштовний перехід до Арсеналу не виправдовує очікувань.
Расмус Гойлунд (Аталанта — Манчестер Юнайтед, 75 млн. євро)
У сезоні-2022/23 Расмус Гойлунд забив десять м'ячів у 34-х матчах за італійську Аталанту. Цього виявилось достатньо для того, щоб Манчестер Юнайтед виклав за данця 75 мільйонів у євровалюті. Дуже серйозна сума, як для 20-річного гравця, максимум якого — 12 голів за сезон у складі австрійського Штурма.
Данця купували для ролі основного страйкера МЮ — це очевидно, враховуючи скільки ігрового часу отримує футболіст. Тож і вимоги з нього відповідні, особливо у такій команді, як Манчестер Юнайтед. Гойлунд, як головний герой роману Роберта Стівенсона «Дивна історія доктора Джекіла та містера Гайда», має в собі дві особистості. Расмус в Лізі чемпіонів — шість матчів — п'ять забитих голів та лідируюча позиція в списку бомбардирів ЛЧ, і Расмус в інших турнірах у складі «червоних дияволів» — 15 матчів — нуль голів. Цікаво, що в кожній грі, в якій забивав данець, «манкуніанці» неодмінно програвали.
У Гойлунда в кожному матчі є моменти і це дуже добре для форварда. З іншого боку, те, з яким марнотрацтвом цими гольовими шансами розпоряджається нападник, може тільки розчаровувати вболівальників Юнайтед. Загалом, п'ять голів у 21-му матчі для основного страйкера такої амбітної команди — дуже посередній показник, особливо в контексті вартості гравця. Як буде далі, ніхто не знає, навіть Гойлунд та тен Гаг, але наразі переїзд 20-річного футболіста на Олд Траффорд виглядає досить сумнівно.
Мейсон Маунт (Челсі — Манчестер Юнайтед, 65 млн євро)
Ще один трансфер між представниками АПЛ, який на даний момент можна сміливо записувати в сумнівні. Якщо у сезоні 2020/21 в гру Мейсона Маунта закохався кожен вболівальник Челсі, то у наступній кампанії він приголомшив не тільки Англію, а й усю Європу. 13+16 по системі гол+пас — безперечно потужний показник. Але у сезоні 2022/23 англійця чекав повний провал, в принципі, як й увесь клуб.
Влітку 2023-го футболіст, у якого через рік закінчувався контракт з лондонським клубом, вирішує відгукнутися на щедру пропозицію Манчестер Юнайтед, підписавши п'ятирічний контракт з «червоними дияволами». У Челсі сильно заперечувати не стали і тут вже питання до МЮ. Навіщо викладати 65 млн. євро за футболіста після невдалого сезону з чинним контрактом, який спливає наступного року? Риторичне питання.
Насправді, цей перехід виглядав досить перспективно зі спортивної точки зору для обох сторін. Здавалося, що сильний молодий гравець приходить в амбітну команду, щоб вдало перезапустити кар'єру та підсилити і без того потужну середню лінію «манкуніанців». Але поки що все виглядає не досить райдужно. А якщо бути відвертим, не виглядає взагалі.
Невиразна гра у стартових двох матчах за нову команду, потім травма та місяць без футболу. Після повернення з лазарету, англієць продовжує дивувати своїми слабкими виступами. За весь цей час Маунт зіграв 12 матчів, відзначившись двома статистичними діями на полі. Віддав одну гольову передачу та заробив у свій пасив жовту картку. І це рівень виконавця за 65 млн. євро, у якого за рік закінчувався контракт.
Мейсону не вистачає гостроти у фінальній третині, нестандартних рішень, безперервності та й загалом, не вистачає того Маунта, якого всі ми бачили в багатьох матчах у футболці Челсі. Навіть останній сезон у складі «аристократів» він провів на більш високому рівні. В футболі все може змінитися дуже швидко, сер Варді не дасть збрехати, і у другій частині сезону ми можемо побачити зовсім іншого Мейсона Маунта, як і зовсім інший Манчестер Юнайтед. Але поки що цей перехід точно є провалом літньої трансферної кампанії МЮ.
Ромео Лавія (Саутгемптон-Челсі, 62 млн євро)
Знову Челсі і знову сумнівний трансфер. Наприкінці літа «аристократи» виграють боротьбу у Ліверпуля за право підписати опорного півзахисника Саутгемптона Ромео Лавія. Після першого ж сезону у дорослому футболі за 19-річного бельгійця сплачують більше 60 мільйонів євро.
Так, Лавія безперечно дуже талановитий гравець, який виділявся на фоні інших виконавців «святих». З іншого боку, він виділявся у команді, яка майже весь сезон бовталася у зоні вильоту практично без шансів на порятунок.
На момент переходу футболіста, у Челсі на цій позиції вже були Кайседо та Угочукву. За необхідністю опорника може зіграти Коннор Галлахер та Енцо Фернандес. Виходячи з цього, виникає досить логічне питання до керівництва лондонського клубу: навіщо купувати гравця на позицію де в тебе є чотири опції, ігноруючи дефіцит виконавців на вістрі атаки?
Показуй Ромео гідну гру у футболці Челсі, ніяких питань не виникало б. Але ж дороговартісний тінейджер до сих пір не дебютував у складі команди Маурісіо Почеттіно. Безсумнівно, треба враховувати травму бельгійця, отриману у вересні, через яку він пропустив півтора місяці. Тим не менш, ні до, ні після травми Лавія не провів жодної хвилини за свій новий клуб.
Шукаючи фотографію Лавії для цієї статті, я знайшов тільки одне фото футболіста пов'язане з лондонським Челсі, де бельгієць знаходиться у VIP-ложі поруч з власником клубу Тоддом Боулі. Ця світлина в повній мірі характеризує «вдалі» виступи гравця у складі «аристократів» на футбольному полі.
Тож враховуючи вартість транферу та КПД футболіста на даний момент, цей перехід можна впевнено внести до списку невдалих. Поки що...
Самуель Чуквезе (Вільярреал — Мілан, 20 млн євро)
Влітку 2023 року Самуель Чуквезе переходив до Мілана в статусі найочікуванішого трансферу «россонері». Багато років міланському клубу не вистачало яскравого правого вінгера, здатного творити на футбольному полі. 24-річний нігерієць переїзжав на Сан-Сіро в якості зірки іспанського Вільярреалу, з яким він вигравав Лігу Європи та доходив до півфіналу Ліги чемпіонів, відіграючи одну з ключових ролей у цих досягненнях.
Класний дріблер, нестандартні рішення, швидкість, дуже сильна ліва нога.
В попередньому сезоні, 13 забитих голів та 11 результативних передач — чудовий показник. Здавалося, що Мілан виграв джекпот, підписавши Чуквезе. Але те, що ми бачимо від нігерійця у червоно-чорній футболці, важко зрозуміти та порівняти, з тим, що було у «жовтій субмарині».
Дитячя метушня в роботі з м'ячем, незрозумілі рішення на футбольному полі. Самуель виглядає максимально чужорідно у ігровій структурі Мілана. Всього два голи та один асист у 16-ти матчах сезону тільки підтверджують дуже слабку гру 24-річного нігерійця. Ціна футболіста не повинна вводити в оману. 20 млн євро для нинішнього Мілану — великі гроші. І не забуваємо, що цей перехід є найдорожчим літнім трансфером «россонері», який на даний момент взагалі себе не виправдовує.
Роман Яремчук (Брюгге-Валенсія, оренда до кінця сезону 2023/24)
Ось ми і добралися до найболючішого трансферу з цього списку. Які надії були у українських вболівальників на Романа Яремчука після успішного Євро-2020 (2021) та переходу до лісабонської Бенфіки. Кузня талантів «орлів» відома на весь світ, тож не дарма вся футбольна Україна очікувала від Романа серйозного прогресу та суттевих звершень, як в командному, так і в індивідуальному плані.
З моменту переїзду футболіста у столицю Португалії багато чого змінилося. Не тільки у Яремчука, а й в принципі у нашій країні. За півроку у складі лісабонського клубу, український нападник зробив 14 результативних дій. Після початку широкомасштабної агресії свиноруса проти нашої Держави і до сьогодні, Роман Яремчук, який за цей час встиг вже змінити два клуби, відзначився лише 11 результативними діями на полі. Ми не знаємо точно, що саме причинило такий регрес у розвитку 28-річного гравця, але статистика натякає нам на ментальну складову у розгляді цього питання.
Оренда до Валенсії розглядалася, як ковток свіжого повітря. Українцю надавався реальний шанс перезаватажити свою кар'єру не десь там, на задвірках європейського футболу, а на полях одного з найкращих чемпіонатів Старого світу. У клубі, з великими традиціями та історією. Тим паче, силовий футбол, як для Іспанії, практикований «кажанами» під керівництвом Рубена Барахи, ідеально підходив стилістично для функціоналу Романа Яремчука.
На жаль, ми досі так й не побачили солідного перформансу у виконанні нашого форварда. 14 матчів та лише один забитий м'яч у Кубку Короля. Такою дуже скромною статистикою на Піренеях може похизуватися гравець збірної України. Ентренадор валенсійського клубу Бараха раніше казав про проблеми з ігровими кондиціями форварда — що явно не надихає прихільників українця. Нещодавно, навіть з'явилася новина, що Яремчук не може знайти спільну мову з південноамериканськими футболістами Валенсії, які утворюють кістяк команди. Роман її швидко спростував і хотілося б йому вірити, але як то кажуть «диму без вогню не буває».
На останок, ми вирішили трохи змінити концепт рейтингу і замість футболіста додати цілий футбольний клуб. На жаль цей клуб український...
Шахтар Донецьк (Літня трансферна кампанія, 12.05 млн євро)
Влітку, Шахтар вирішив суттєво підсилити свій склад. В команду прийшло відразу десять нових футболістів на суму понад 12 млн. євро. Для сучасного українського футболу — це захмарні гроші.
Спочатку все здавалося цілком логічним та виправданим в контексті трансферної політики клубу. Ще навесні був підписаний попередній контракт з талановитим 18-річним еквадорцем Денілом Кастільо, який 1-го липня приєднався до нової команди. На місце лівого вінгера, якого з часів відходу Мудрика не могли придбати, приходить Невертон та Егіналду. Відразу дві перспективні опції на цій позиції, на перший погляд виглядають дуже органічно.
Трансфери бразильців здавалося б розв'язують руки тоді ще новому головному тренеру «гірників» Патріку ван Леувену, який тепер може використовувати Дмитра Криськіва у центрі поля. Після того, як Шахтар відмовився від викупу контракту лівого захисника Богдана Міхайличенка, команда потребувала підсилення на цю позицію, тому, що номінально у донецькому клубі залишався лише один лівий латераль — Віктор Корнієнко.
І в цьому випадку здавалося, що Сергій Палкін разом з Дарійо Срною спрацювали на високому рівні. В команду, вільним агентом приходить 21-річний бразилець Педріньйо, який став чемпіоном бразильської Серії А у складі Атлетіко Мінейро, будучи гравцем основного складу. Замість травмованого Бондаря, оперативно підписують досвідченного ветерана Дмитра Чигринського. Цілком гідна заміна на час відсутності основного центрального захисника. Врешті решт підписання колишнього воротаря Динамо Київ Артура Рудька на роль другого вибору теж цілком виправдане рішення керівництва Шахтаря, в контексті відходу Трубіна до Бенфіки.
Що трапилося потім з трансферною політикою донецького клубу — для багатьох досі залишається загадкою. В команду приходить ще два лівих захисника — танзанієць Новатус Міроши та блиснувший на молодіжному євро грузин Іраклі Азарові. Через це в оренду до Ворскли віддають Корнієнка, якому фактично не був наданий шанс конкурувати за місце на полі. Навіщо Шахтарю на одній позиції три опції, нікому не зрозуміло.
В центр захисту купують ізраїльтянина Става Лемкіна. На той момент в складі «гірників» вже було п'ять центральних оборонців: Матвієнко, Ракицький, Козік, Чигринський та Бондар, який у підсумку через півтора місяці повернувся після травми. Не забуваємо і про дивний трансфер 18-річного сенегальця Ібраіма Дабо, який навіть за юнацьку команду Шахтаря взагалі не грає. В підсумку, з десяти нових футболістів, основними можна вважати лише двох — Азарові та Невертона, який тільки з приходом Маріно Пушича став отримувати ігровий час. Всі інші це дуже глибокий запас.
Розраховувати, що найближчим часом щось змінититься, не варто. Той же Міроші та Лемкін продемострували всім свій нинішній реальний рівень у першому турі Ліги чемпіонів проти Порту (1:3). Егіналду крім швидкості, поки що, нічого на поле не показує. Педріньйо, як і «славетний» танзанієць, взагалі забилися в кут і не дуже хочуть звідти вилазити. Кастільо відверто «сирий». Той же вихованець академії «гірників» Антон Глущенко виглядає, як мінімум не гірше за еквадорця.
Донецький Шахтар завжди хвалили за розумну, зважену, далекоглядну трансферну політику. Але те, що ми побачили цього літа, на даний момент часу ставить під великі сумніви доцільність такого рода трансферної кампанії клубу.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
