Київська команда сміливо може претендувати на звання «Порушник спокою» в Першій лізі. Відновивши виступи в ПФЛ після півторарічної перерви, «Лівий берег» на одному подиху пройшов дистанцію осінньої частини сезону й опинився на видноті в Чемпіонській групі.
В розмові з кореспондентом Sport.ua головний тренер «Лівого берега» Віталій Первак розповів, як у нього виник варіант зі столичним клубом, дав оцінку підопічним за зіграний перший етап, поділився планами на майбутнє:
– Після того, як позаторік тренерський штаб «Олександрії» на чолі з Володимиром Шараном пішов у відставку, я довго без роботи не залишався: був помічником Андрія Купцова в тернопільській «Ниві». Якось зателефонував президент ФК «Лівий берег» Микола Лавренко, запропонував зустрітися й після доволі тривалого обміну думками запитав, чи готовий я очолити київську команду, яка збирається відновити виступи в ПФЛ? Миколу Миколайовича знав добре, адже свого часу він очолював ФК «Олександрія», де я тренував, відчував, що такі пропозиції трапляються дуже рідко й дав згоду. Бо все в житті рано чи пізно трапляється вперше та й скільки ще бути на других ролях?
– Ви більше восьми років були асистентом Володимира Шарана в «Олександрії», й що з його, так би мовити, творчої лабораторії, взяли б собі на озброєнні, опинившись біля керма?
- Володимир Богданович, передусім, сильний мотиватор, любить порядок, як на футбольному полі, так і в побуті. В нього не було улюбленців, не терпить фальші.
– А коли б Шаран став біля керма іменитої команди й запропонував знову стати його помічником, то залишили б «Лівий берег»?
– Ні, бо я не з тих, хто не доводить розпочату справу до кінця.
– Тоді уточніть, яке поставив перед Вами завдання Микола Лавренко, коли ви поступово комплектували команду?
– До речі, це була доволі складна справа, адже доводилося розраховувати переважно на вільних агентів – минулий сезон був у розпалі. Допомагало те, що в мене була надійна підтримка: Андрій Запорожан тривалий час грав під моєю опікою за «Олександрію», з тренером з фізпідготовки Віталієм Захарченком також разом працювали в цій команді Кіровоградщини, а з тренером воротарів Олегом Дібровою наші шляхи перетиналися в тернопільській «Ниві». Ще один тренер – Андрій Ущаповський працював в «Лівому березі» раніше, ще коли він тільки пробивався до Першої ліги. Завжди був готовий підставити плече й віце-президент ФК «Лівий берег» Ігор Матаков, з яким ми також старі знайомі по «Олександрії».
– Справжній олександрійський десант в столиці.
– Якщо врахувати, що адміністратор «Лівого берега» Олександр Дробот раніше також був зв'язаний з «Олександрією», то коментарі, справді, зайві. І на чолі цього колективу Микола Миколайович Лавренко, якого я вважаю найбільш професійним президентом футбольного клубу. Бо ще коли він очолював «Олександрію», то подбав не тільки про створення боєздатної команди, а й про те, щоб місцевий клуб мав сучасну інфраструктуру. Залишився Лавренко вірний собі, коли очолив «Лівий берег». До наших послуг – відмінна спортивна база зі стадіоном з ідеальним газоном, комплексом запасних полів, реабілітаційним центром. А невдовзі станемо господарями манежу з футбольним полем стандартних розмірів. Повірте, дуже кортить, щоб футболісти «Лівого берега» за класом відповідав рівню клубної інфраструктури. Що ж до відповіді на ваше питання про завдання, які поставив Лавренко перед командою, то, пригадується, він сказав, що треба налаштовуватись на перемогу в кожному поєдинку, а вже під час зимової перерви конкретизуємо мету.
– І така розмова вже відбулася?
– Ні, думаю все детально проаналізуємо в другій половині січня, коли команда розпочне підготовку до весняних випробовувань. Поки що «Лівий берег» реально претендує на участь у стикових матчах за підвищення в класі, втім, шанси на пряму путівку до УПЛ також ще не втрачені.
– Як би Ви оцінили гру своїх підопічних минулої осені за п'ятибальною системою?
– На тверду четвірку вони награли. Були тільки два матчі, де я залишився незадоволений своїми хлопцями: вдома з «Полтавою» та в гостях з «Інгульцем».
– Спостерігаючи за календарними поєдинками «Лівого берега», помітно, що дії киян нагадують гру «Олександрії» під керівництвом Шарана.
– Мабуть, це тому, що в нас також на озброєнні тактична схема 4-2-3-1 з опорними півзахисниками, які заточені не тільки на руйнівну роботу в середині поля, а й агресивність при наступі.
– Чи можна сказати, що в «Лівого берега» довга лава запасних?
– Ті 18 гравців, яких я найчастіше випускав на поле, практично рівні за класом, кожен з них заслуговує на місці в старті. Хоча, звісно, треба намагатися, аби конкуренція була ще більш гострою. Ось чому слід підсилитися ще 2-3 новачками.
– Це з урахуванням першого зимового новобранця – бразильця Сіднея?
– Ні, маю на увазі тих футболістів, з якими ми ще ведемо перемовини. А Сідней нам допоможе, він може зіграти, як на лівому фланзі оборони, так і лівим центральним захисником, до речі, володіє української мовою. Дається взнаки, що раніше впродовж двох років виступав за львівський «Рух».
– Кого можна назвати лідерами «Лівого берега»?
– Андрія Співакова, Руслана Дедуха, Ернеста Астахова. Хоча, на мою думку, «Лівий берег» був сильний командою.
– І все ж, якщо Лавренко через місяць поставить перед командою завдання пробитися до Прем'єр-ліги?
– Те, що з мотивацією проблем не буде – гарантую. Футболісти «Лівого берега» голодні до великих перемог й намагатимуться в кожному матчі демонструвати все, що вміють. А вже на фініші побачимо, що з цього вийде.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
