«Ліон» у найкрутішому піке за 73 роки свого існування – скандальні причини і несподіваний рятівник

Футбол України 25 Грудня, 10:48 361
«Ліон» у найкрутішому піке за 73 роки свого існування – скандальні причини і несподіваний рятівник | 19-27
Ліон ще кілька років тому був частим гостем не просто єврокубків, а Ліги чемпіонів.

Останню кампанію важко забути, оскільки французи подарували кілька сенсацій і неймовірні емоції. У ковідний рік «ткачі» вибили Манчестер Сіті, Ювентус і змусили фанів повірити у французький фінал, якому, зрештою, не судилося статись.

Сезон 2022/23 був не найкращим для Ліона, вони фінішували на сьомому місці й не потрапили до єврокубків. Утім, в одинадцяти останніх матчах сезону «ткачі» при Лорані Блані програли лише в чотирьох, а інші – виграли. Кінцівка змусила фанатів вірити, що в кампанії 2023/24 все піде, як по маслу, а команда знову боротиметься за найвищі місця в чемпіонаті. Вкотре надії вболівальників були вщент розбиті. «Леви» у чинному сезоні видали найгірший старт у своїй історії. Взагалі у всій!

Новий бос, сумнівні трансфери та внутрішні розбірки...

Влітку Ліон повністю перейшов до нового власника. Джон Текстор, американський бізнесмен, який має долю в Крістал Пелас, викупив Ліон у легендарного Жана-Мішеля Ола. В останнього залишився невеликий відсоток акцій.


Текстор обіцяв Ліону нову епоху, не менш яскраву, ніж та, яка була з колишнім власником. Американець мав вкласти гроші, які поліпшать фінансове становище команди й дадуть змогу посилитися перед новим сезоном. Обіцянки, як ми знаємо, цяцянки.

Ліон для бізнесмена став одним із клубів у його власності. Крім французів, Текстор володіє бразильським Ботафого, бельгійським Моленбеком і вже згадуваним Крістал Пелас (40%). Навіть це стало причиною, чому вболівальники недолюблюють нового власника. Ліон для них – центр всесвіту і всі це мають розділяти...

З грошима туго. Саме через це клуб перейшов у власність Текстора не за планом у 2022-му, а лише через пів року. Американцю довелося шукати кошти, щоб віддати все Ола. Варто зауважити, що Жан-Мішель мав залишитися в клубі, але через розбіжності відмовився.

На трансфери новий бос повинен був виділити близько 80 мільйонів євро. Якщо для ПСЖ ця сума – дрібниці, то для інших клубів Ліги 1 – неймовірне вливання. Взимку 2023 року Текстор виділив Ліону 23 мільйони, а літня трансферна кампанія перетворилася на Цирк дю Солей...

По-перше, Текстор обіцяв гроші, яких по факту в нього не знайшлося. На це звернула увагу дирекція з контролю за фінансами (або просто DNCG). Усі клуби проходять перевірку організації та отримують дозвіл на участь у змаганнях. DNCG перевірила рахунки й не знайшла гарантованих 60 мільйонів євро в бюджеті. Ліон подав апеляцію і з тріском провалився. На арену вийшов Ола, який сказав, що ніколи не мав проблеми з DNCG. У підсумку «ткачі» зіткнулися з жорстким контролем: стеля із зарплатні та нагляд за трансферами. Зазвичай в таких умовах у команд дуже важко проходить трансферне вікно. Але те, що робилося влітку в Ліоні – ще гірше. Лоран Блан хотів посилити команду, а замість цього йому дали те, що не потрібно: «На тобі небоже, що мені не гоже»...

По-друге, Ліону довелося продати своїх найкращих гравців, щоб хоч якось вирівняти рахунки. Бредлі Барколя за 45 мільйонів пішов в ПСЖ, Кастелло Лукаба перейшов у Лейпциг за 30 мільйонів, Ромен Февр за 15 мільйонів – у Борнмут. Останній – не так важливо. А ось те, що Текстор відпустив вихованців, сприйняли критично. Тим паче, що один із них посилив французький клуб, а сам власник запевняв, що відпустить лише одного. Втім, фінансові труднощі зіграли свою роль.

Накупив Ліон влітку навіть за мірками Ліги 1 якихось ноунеймів: Поля Акуоку, Джека Обраєна. А історія з переходом Ернеста Нуами – взагалі дика. Вінгер виступав за Нордшелланд, оформив 12+4 за сезон і перейшов за 25 мільйонів у Моленбек (так, клуб Текстора), а вже звідти в оренду у Ліон. Красива схема, щоб зменшити фінансові проблеми. Добре, що порушень перевірка не виявила. «Ткачі» витратили на літні трансфери 19,34 мільйона євро.



Була ще одна причина, чому повноцінна трансферна кампанія провалилася. Жан-Мішель Ола мав отримати гроші від Текстора. А враховуючи, що в обох були розбіжності – все затягнулося. Ола давав поради новому власнику, як домовитися з DNCG, як краще провести трансферне вікно. Зверхність американця не дозволила йому скористатися досвідом і зв’язками Ола. Француз просто взяв і заблокував за день до закриття трансферного вікна на рахунку Ліона 14,5 мільйонів євро, що ускладнило завершення угод. Гризня двох босів під час старту чемпіонату погіршила атмосферу навколо команди.

Є світло у кінці тунелю...

Результати Ліона в перших турах схожі на помсту всесвіту за гріхи власників. «Ткачі» чекали перемогу цілих 11 турів. Лорана Блана звільнили після розгрому від ПСЖ 1:4. Текстор вирішив діяти старим методом і запросив у клуб іменитого гравця, щоб заспокоїти фанатів. У Фабіо Гроссо вийшло не краще, ніж у Блана. Ліон так і залишався в зоні вильоту, а преса вже заговорила про ліфт у Лігу 2.

Але не все за грою було так погано, як може здатися на перший погляд. Ліону в деяких матчах відверто не щастило. У вогняному матчі проти Ланса (2 грудня, 2:3) «ткачів» підвела реалізація. Подивившись на коефіцієнт очікуваних голів (xG) 3,03 проти 2,66 у Ланса, «леви» аж ніяк не заслуговували на поразку. І таких матчів у Ліона було достатньо. Навіть зараз різниця між реальними та очікуваними голами – 6,2. Тобто атака мала б забивати мінімум ще 6 м'ячів. За цим показником Ліон входить у топ-3 за найгіршою різницею. Погана реалізація плюс проблеми з обороною у підсумку призвели до того, що Ліон наразі бореться за виживання.

(дані Opta на 5 грудня)

Не можна забувати й про форму лідерів команди. Якщо до Александра Ляказетта претензій і бути не може, то його партнери провалюються. Раян Шеркі, перлина з академії, якому пророкували величезне майбутнє, більше думав про власну статистику, аніж про результати команди.

«Ми знаємо, що він талановитий гравець. Талант важливий, але він має показувати щось більше. Йому потрібно попрацювати над своїми психічними та спортивними якостями», – слова Гроссо, що підкреслюють проблеми Шеркі.

Максес Какре зовсім випадає з гри й при будь-якій схемі не може віднайти свій найкращий рівень. Півзахисник просто розчинився і помилявся в простих ситуаціях. Новачки команди теж не вражають ні ефективністю, ні стабільністю.

Гроссо не вдалося змусити Ліон стати кращим, але йому вдалося здобути важливу перемогу над Ренном (1:0). Це дало поштовх команді. Утім, Фабіо теж покинув клуб, а на його місце тимчасово прийшов директор академії П'єр Саж.

У трьох останніх матчах «ткачі» здобули перемогу. Людина із системи клубу змогла зробити те, що не вдавалося іменитим попередникам – він розбудив Ліон. Тимчасовий тренер має гарні стосунки зі своїми гравцями й, схоже, вони розуміють його. Зі Сажем «леви» дотримуються чіткої схеми з трьома захисниками, яка дала змогу розкрити футболістам свій потенціал. Ліону потрібне було щось стабільне і Саж знайшов це у системі.

«Ми розуміємо, що нам не вистачає стабільності, тому зарано говорити про одужання. Гравці мають отримувати радість і бути згуртованими. Саме це дасть нам впевненість, приведе до перемог. Стає більше усмішок на тренуваннях, що робить їх якіснішими, і статус команди змінюється. Тільки сумлінна робота нам допоможе поліпшити становище», – говорить Саж.

П'єр Саж набрав дев'ять очок у трьох матчах, тоді як Ліон застряг на рівні семи після чотирнадцяти турів. Після найкатастрофічнішої осені в історії «ткачів», вони змогли віднайти ритм. Александр Ляказетт забив чотири за три матчі, Шеркі знову став командним гравцем, а оборона – чудеса надійності, бо Ліон не пропустив жодного м’яча у свої ворота з приходом Сажа.



Надія – це не великий ризик, особливо коли ти вболіваєш за Ліон. Останні результати, примирення старого та нового босів дають віру, що команда виступить у новому році краще, ніж вони це зробили у 2023-му. Хоче досі є велика загроза, що “леви” вилетять після завершення сезону.

До поновлення Ліги 1 після зимової паузи Ліону ще доведеться вирішити, хто буде керувати командою. Серед потенційних кандидатів – Бруно Женезіо та Хорхе Сампаолі. А, можливо, керівництво ризикне і довіриться П’єру Сажу.