Щодо Коноплянки все дуже просто – у Європі він нікому не потрібен навіть задарма. Успіхи у Дніпрі, Севільї, збірній України – вже давно у минулому. У реальності – тільки одні провали. Після всіх «успіхів» у Польщі та Румунії перспектив отримати хоча б якийсь контракт немає. Хіба варіанти рівня Грузії, Вірменії, Молдови, Казахстану, балтійських країн. При цьому можна розраховувати лише на мінімальні умови. Сам футболіст опиняється в ролі такої собі реклами чи афіші, де головне – не його футбольні звитяги та рівень, а ім'я. Я не думаю, що сам Коноплянка готовий грати десь у холодній Естонії, чи, наприклад, комфортно почуватиметься в Казахстані.
Найбільш реальний варіант – повернення в Україну. Але за умови, що сам футболіст готовий жити в реаліях війни. Чи погодиться його родина в такий час повертатися? До хорошого звикаєш швидко. Усе залежить від самого Жені. Ось Андрій Ярмоленко вирішив повернутися.
Вважаю, головна проблема Коно у Європі – чужий менталітет. Йому потрібно мати емоційний статус, спілкування зрозумілою мовою, схожу ментальність. Усього цього за кордоном Євген так і не отримав. Камбек додому може повернути йому психологічну впевненість, відкрити нове дихання.
Після переходу Мілевського у Минай та виступів Селезньова за той же Минай та Колос, до зіркових ветеранів ставляться насторожено. Можна отримати хайп на кілька днів після трансферу, але потім реальність виявиться трохи іншою. Зірка перебуває під мікроскопом, усі її витівки відразу просочуються у ЗМІ. Існує ризик великих репутаційних втрат, як це було у випадку конфліктів Мілевський – Кобін, Селезньов – Костишин. Тепер клуби ретельніше обдумуватимуть кожне таке підписання.
І все ж я виділю кілька команд, які можуть розраховувати на трансфер Коноплянки.
СК Дніпро-1
Травмувався Богдан Лєднєв. Його не буде до квітня, тож навряд чи він встигне набрати форму у другій частині сезону. Навколо Гуцуляка багато розмов – Полісся, Карпати, Динамо. Він у будь-який момент може змінити прописку. Максим Третьяков – після важкої травми. Бразильці Білл та Пірес особливо не вражають і взимку покинуть команду.
Ще один вінгер дуже потрібен, але грошей на посилення немає. Місто Дніпро розташоване близько до лінії фронту, тому прильоти – регулярні. Навіть другосортні легіонери у такій ситуації подумають двічі перед тим, як їхати в Україну. А місцевий ринок зовсім обмежений. У молодіжній команді є талановитий Рамік Гаджиєв, але незрозуміло, чи готовий він до дорослого футболу.
Коноплянка не коштуватиме ніяких грошей. Щодо зарплати теж не буде проблем. Рідне місто, рідна база, рідний стадіон. Все це може додати йому таких потрібних емоцій.
Не менш важливо, що Юрій Максимов уміє працювати з так званими «збитими льотчиками». Он Олександр Філіппов, після всіх проблем у Бельгії та Латвії, вже забив 6 голів. У Лєднєва нічого не виходило ні в Динамо, ні в Угорщині, а от у СК Дніпро-1 він заграв. Юрій Вільйович створює атмосферу всередині команди, вибудовує відносини з гравцями, мотивує їх. Ось така щирість та емоційність головного тренера дуже і дуже потрібна Коноплянці. При належному підході він зможе швидко повернути свої якості. Чи хоча б їхню частину.
У суто футбольному плані Максимов і Коноплянка створені один для одного. Вільйович дає повну свободу на флангах. Усе, що так подобається Коноплянці.
ЛНЗ
Клуб із Черкащини має величезні амбіції. Йому дуже важливі статусні трансфери. Переходи, які привернуть увагу до команди в Україні. Була інформація про інтерес до Івана Петряка. Він родом зі Сміли, тож це, окрім суто футбольного посилення, стало б гарним маркетинговим ходом.
Якщо інформація про інтерес до Петряка підтвердилася, отже Дулуб шукає підкріплення на фланги. Олег Анатолійович – мудра та тонка людина. Це грамотний спеціаліст, який може знайти підхід до різних футболістів. Потенційно він би міг впоратися з таким непростим хлопцем, як Коноплянка.
ЛНЗ бракує ментального лідера. Людини, яка об'єднає команду із середини. За якою потягнуться молоді футболісти. Ця роль чудово підходить під Євгена, а Дулуб грає у футбол другим номером. Тут багато простору. Така система побудови гри максимально близька для Коно.
Олександрія
Не великий секрет, що Ротань та Коноплянка – куми. Вони багато років грали у Дніпрі і в національній команді. Дуже добре розуміють один одного не тільки на футбольному полі.
В Олександрії Коноплянка матимете довіру, підтримку. Все те, чого йому бракувало в інших командах. Ротань знає можливості свого кума. Тому розуміє, як їх можна використовувати.
Влітку Олександрія втратила багато статусних гравців. Зараз грає більше молоді, почали з'являтися латиноамериканці. Реального лідера команді бракує. У Кирила Ковальця – травми. Владислав Калітвінцев також не завжди здоровий. Досвідчений виконавець явно не був би зайвим.
Головна проблема – на лівому фланзі є Артем Шулянський. Це наразі головний актив клубу. Ні Коноплянка, ні Шулянський особливо не грали на інших позиціях чи правому фланзі. Поєднувати їх буде дуже непросто.
Карпати
Маркевич з нуля вибудовує Карпати. Мирон Богданович прекрасно знає спроможності Коноплянки, вони разом працювали у Дніпрі, коли команда доходила до фіналу ЛЄ. Досвідчений тренер зможе реанімувати кар‘єру Коно та знайти до нього підхід.
Дуже важливо, що Карпати готові платити за гравців, надавати хороші особисті умови. Умовно кажучи, повторити зарплату, яка була в Румунії чи Польщі, вони зможуть.
Львів розташований далеко у тилу. Тому питання безпеки для Коноплянки і його родини теж не буде проблемним. Він зможе повернутися до України разом зі своєю сім'єю.
У місті Лева набирає обертів Рух. Там багато молодих цікавих футболістів, з'явилася вже певна якість гри. Карпатам, щоб боротися за вболівальників, потрібні гучні переходи статусних гравців. Коноплянка у репутаційному плані буде дуже вдалим трансфером.
А ось в ігровому плані все виглядає не так перспективно. Є Ян Костенко, Єгор Картушов. Доведеться вигравати конкуренцію. Я не знаю, як у Євгена з вольовими якостями. Важлива довіра тренера. Якщо вона буде – Костенко та Картушов навряд чи зможуть конкурувати із ветераном.
Металіст 1925
Клуб із Харкова змінив власника. З'явилися амбіції. На хорошу зарплату запросили Віктора Скрипника. Зараз йдуть розмови про Владлена Юрченка.
Сьогодні Металіст 1925 за складом – це команда, яка боротиметься, щоб уникнути зони стикових матчів. Склад – один із найслабших у лізі. Скрипник не гратиме раціонально і не паркуватиме «автобус». Для нього важливо мати якість гри. Відповідно і якість виконавців неймовірно важлива. Коноплянка є тут реальною можливістю посилити склад.
Металіст 1925 представляє Харків, але базується в столиці. Грає на стадіоні Лівий берег (на Осокорках). Тренується на базі у Щасливому. Повернення Коно до Києва не повинно стати проблемним у плані безпеки для родини.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
