- Що награло «Динамо» з Ярмоленком та без нього
- Як Андрій Ярмоленко вплинув на прогресивний футбол Тимчика
Навколо Бражка за ці два сезони наросло чимало міфів та легенд, тож давайте розбиратися: що сталося після повернення в Динамо?
Радар дозволяє побачити, що профіль гри в захисті в порівнянні з Зорею змінився радикально!
Інші загальні вимоги до позиції, інші завдання. Бражко не впорався та постійно отримував критику від діда. А от за Шовковського показники знову поповзли догори. Так, не до рівня Зорі, але вже ближче. Вимоги стали «більш звичними», відповідно й ККД зріс.
Знаю, що ви не любите багато читати, тому одразу дві неймовірно прості тези:
- в Зорі Бражко був тим, хто виносить нічні горщики за Чурком та Булецою, що атакувальні за своєю природою гравці, вони могли створювати тиск, але не повертати мʼячі у великій кількості
- в Динамо просто виносити горщики мало, потрібно більше з мʼячем працювати, тут у Володимира і виникли проблеми, саме у фазі переходу від атаки до захисту, організація цього процесу на рівні команди загалом була ще більш жахливою
А тепер давайте трішки задротства для тих, хто продовжує читати:
- в порівняння із Зорею Патріка Вова в Динамо втратив в кількості 35.8% захисних дій
- втратив 38.2% в кількості дуелей в захисті
- втратив 26.7% в кількості спроб індивідуального пресингу (та 15.8% на чужій половині)
Різниця у володінні між минулорічною Зорею та нинішнім Динамо складає 4.5%. Не настільки радикально для таких втрат індивідуальних.
Зоря Патріка не концентрувалася на розіграшах. Грали за принципами будь-якої вертикальної команди (індекс прямолінійності на 33% вищий за динамівський нинішній), це автоматично множило втрати та вимагало швидкого повернення мʼяча, щоб знову будувати вертикальну атаку без затяжного розіграшу.
А втрат було овердох: вертикальна т.з. «гостра і сексуальна Зоря на яку купився сам Ахмєтов» виконувала 29.5 передач на один удар, а нинішнє Динамо…25.7 (конкретно Динамо Шовковського 25.2). Це і вказує на постійну потребу повертати мʼяч. За цих умов Бражко в Зорі «лишався в позиції», це множилося на загалом досить злагоджений пресинг команди, та дозволяло демонструвати звичні за Ю19 якості.
Про більш злагоджений пресинг, раз вже згадав:
- Бражко в Зорі захищався на тій же дистанції від власних воріт, що й зараз в Динамо (різниця 0.4 м), проте в Зорі ця відстань була на 0.8 метри ВИЩЕ командної, а в Динамо на 2.08 метри НИЖЧЕ за командну
- і при такому компаунді Володимир видавав потужні захисні обсяги, а в Динамо навіть правила порушувати не встигав (менше фолу за 90 хвилин проти майже двох в Зорі)
Видається, що дійсно дід втратив звʼязок з командою, бо ніхто (окрім декількох гравців) ніхера не розумів. Якщо Сидорчук за рахунок феноменальної працездатності та досвіду ще якось тримав усе купи (а там Ярмоленко, Буя і Ванат забивали), то з вересня команда попливла.
Шовковський зайшов на контрасті: не вимагав від команди «хочу», як дід, а дав змогу демонструвати «можу». За цих умов Бражко став одним з тих, хто прямо від цього виграв.
Бражко vs Сидорчук
Сидорчук завжди був одним з найбільш недооцінених гравців Динамо. «Колективна Безугла», що живе всередині переважної більшості вболівальників киян, заважала визнавати його історичний прогрес. Якщо порівнювати молодого Сидорчука часів Блохіна та вже зрілого останніх місяців в Динамо, то можна побачити довжелезний шлях самовдосконалення та розвитку. З середньостатистичного гравця УПЛ, що відбирає та віддає ближньому, Сергій перетворився на мультифункціональний комбайн, роль якого більшості і не збагнути ніколи…через ту саму «колективну Безуглу».
Володимир Бражко за своїми природними даними однозначно має набагато кращу СТАРТОВУ позицію, ніж мав Сергій після Запоріжжя! Проте, щоб затьмарити одного з найвизначніших українських гравців покоління Бражку доведеться пройти не менш тернистий шлях.
Перший і головний компонент - працездатність! Бражко має усвідомити дві речі:
- в Динамо він має в**бувати на полі та ригати кожен матч
- в Динамо він має в**бувати на полі та ригати кожен матч в ОБИДВА напрямки чого не було, ні в молодіжці Костюка та дублі Мороза (бий-біжи), ні в Патріка, де за креатив відповідали Батагов, Чурко та Булеца
Одна з причин того, чого все накрилося в УПЛ - це травма Ярмоленка. Атака більше не могла компенсувати помилки захисту! Інша з не менш вагомих причин - неспроможність Бражка сходу замінити Сидорчука. Бо знову ж, «колективна Безугла», що заважала усвідомити дійсну роль на полі колишнього капітана розповсюджується й на футболістів.
Гейтери не бачили змін в дідівському Динамо, тож просто порівняйте обсяги в захисті «старого» та «нового Сидорчука»:
- Сергій виконував на 14.6% дуелей в захисті більше та на 15.6% дій в захисті загалом
- Сергій виконував на 31.3% більше пресинг дій та на 32.9% більше пресинг дій на чужій території
А тепер нехай кожен задасть собі запитання: якщо нічого не змінилося в плюс, а деякий обсяг в захисті взагалі втрачено, то звідки узятися надійності?
Загалом Сидорчук захищався на 4.9 метри вище за Бражка зараз. До того ж середня захисна дія Сидорчука відбувалася на 2.79 метри вище за командну! Бражко зараз захищається на 2.08 метри нижче за команду!
Висновок? Сергій на досвіді в рази краще читав гру, передбачував події та майже 60% усіх своїх захисних дій здійснював за 40-метровою лінією від власних воріт. Він регулярно руйнував (допомагав руйнувати) атаки суперника ще на стадії їх розвитку. Бражку лише довелося починати цьому вчитися. Його ефективність в пресингу була нижчою за Сергія, а в підсумку він постійно не встигав назад та з опорної зони Динамо кривдили усі, в кого було чим (дальніми ударами без перешкод, наприклад). Дід щоматчу про це говорив.
Навіть не знаю чого тут більше:
- простого нерозуміння базових принципів та брак вміння співставляти ризики, оцінюючи положення партнерів та суперників
- чи банальної працездатності саме після дебютного сезону, де було молодіжне Євро з ПО, для контексту Сидорчук у минулому сезоні долав без мʼяча при володінні суперника 3.67 км, а Бражко в нинішньому - 2.23 км (навіть в нинішньому в тих матчах, що Сергій встиг зіграти він покривав 3.65 км)
З основних гравців минулорічної Зорі більшу дистанцію без мʼяча при володінні суперника (3.96 км) долали лише Шахов (4.29 км), Мишньов (4.13), Кирюханцев (4.06 км) та Чурко (4.01). Тож до навантажень функціональних він готовий із запасом. Справа за малим: дати Бражку чітко прописані функції. Володимир поки немає досвіду Сидорчука, тож віддавати саморегулювання в його руки зарано.
Бражко зараз пазл, де на кожному фрагменті є якась сильна риса чи здатність виконувати функцію. Головна мета Шовковського і клубу - допомогти йому зібрати бодай декілька таких рис та функцій одночасно. Не обовʼязково збирати усю картину, вистачить десь 40%. Тоді вже мова може йти про суми від €20 млн. та вище.
Поки скаути могли бачити окремі аспекти в окремих матчах. Якщо побачать поєднання декількох аспектів одночасно, то Динамо доведеться відкривати вакансію людини, що буде постійно заправляти факс папером…
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
