«Металіст 1925» в одне вікно підписав Юрченка та Гармаша. Це дуже цікаво

Футбол України 31 Січня, 11:11 186
«Металіст 1925» в одне вікно підписав Юрченка та Гармаша. Це дуже цікаво | 19-27
Віктор Скрипник не зможе більше виправдатись тим, що його кадрові побажання не реалізували.

Нинішньої зими «Металіст 1925» пішов на фактично революційні зміни. Насамперед, харківська команда отримала нового головного тренера – Віктора Скрипника, який з такої нагоди домовився про дострокове розірвання свого контракту із «Ворсклою». А вже той, ознайомившись із можливостями та потенціалом свого нового, так би мовити, кадрового резерву, ухвалив низку ключових рішень, які безпосередньо вплинуть на те, яким буде «Металіст 1925» навесні.

Наразі найбільш фундаментальні зміни відбулися у центральній лінії харківської команди. Тут Скрипник вирішив позбутися двох суперветеранів – 36-річного Андрія Ткачука та 34-річного Ярослава Мартинюка. Обидва були досить важливими виконавцями для першої команди «Металіста 1925» в осінній частині сезону, проте не поїхали із харків'янами на зимовий збір до Іспанії й, вочевидь, не мають майбутнього у колективі під керівництвом Скрипника.

Водночас керівництво «Металіста 1925» задовольнило запит нового головного тренера на запрошення до команди двох інших ветеранів, але набагато більш відомих та маститих за мірками української Прем'єр-ліги – 30-річного Владлена Юрченка та 33-річного Дениса Гармаша. Перехід останнього був оформлений буквально напередодні та презентований вельми оригінальним роликом, за що відповідні служби «Металіста 1925» можна лише похвалити.

І якщо в ситуації із Юрченком все виглядає більш-менш зрозуміло, адже останніми роками цей хавбек буквально асоціюється з командами Віктора Скрипника, встигнувши пограти під керівництвом цього наставника спершу у «Зорі», а потім і у «Ворсклі», то ось повернення Гармаша у вітчизняну Прем'єр-лігу виглядає особливо інтригуючим.

З УПЛ Денис поїхав на початку вересня минулого року, коли виявився непотрібним «Динамо» і на правах вільного агента відбув до «Осієка». Тоді багато хто сприймав це рішення для Гармаша, як ще один шанс перед завершенням кар'єри продемонструвати якісний рівень виступів в цілому у непоганій команді та чемпіонаті. Однак пригоди досвідченого хавбека за кордоном завершилися вкрай швидко, і на те є ряд обставин, як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру.

Насамперед, варто зазначати, що до «Осієка» Гармаш їхав на запрошення тодішнього головного тренера цієї команди Степана Томаша та спортивного директора хорватського клубу Івіци Кулушевича. Вони обидва були чудово знайомі з можливостями українського хавбека та розраховували, що той допоможе їм розвинути проект, над яким Томаш та Кулушевич спільно працювали. До речі, Степан Томаш до призначення головним тренером «Осієка», яке відбулося у квітні минулого року, багато часу відпрацював у турецькому футболі – зокрема в «Різеспорі», де Гармаш грав на правах оренди з «Динамо» у першій половині 2020 року. Щоправда, Томаш прийшов до клубу одразу після відходу українця, проте не помітити його наставник просто не міг, адже знав турецький чемпіонат практично як свої п'ять пальців.

Однак Томаш та Кулушевич протрималися в «Осієку» лишень до початку жовтня, після чого клуб оголосив про пошук «нових шляхів розвитку філософії» та відставку обох фахівців. Зоран Зекич, який прийшов на посаду головного тренера «біло-блакитних», практично одразу ж дав зрозуміти, що на Гармаша не розраховує. Формально все було обставлено так, що команда змінює тактичну схему, фактично ж глобальних змін, які могли б перешкодити подальшому перебуванню екс-хавбека «Динамо» в «Осієку», окрім небажання нового коуча бачити українця, просто не було.

У елітарному дивізіоні хорватського футболу Гармаш встиг зіграти тільки три матчі – усі під керівництвом Томаша. В них українському хавбеку не вдалося відзначитись результативними діями, проте загалом за низкою статистичних показників Денис виглядав на вельми пристойному рівні. Зокрема, варто звернути увагу, що в перерахунку на 90 хвилин на рахунку Гармаша було майже по 80 дій на полі з успішністю у 53%.

Цей показник неймовірно резонує зі словами Зорана Зекича, котрий наприкінці грудня минулого року спробував пояснити, чому Гармаш із його появою в команді випав зі складу та так і не зміг туди повернутись.

«Я із великою повагою ставлюся до кар'єри Гармаша. Але коли він прийшов у футбольний клуб «Осієк», то виявився фізично не готовим грати у чемпіонаті Хорватії», – наголосив Зекич.

Як бачимо, цифри, як куди більш об'єктивний показник, аніж слова Зекича, говорять про зворотне – рівень чемпіонату Хорватії виявився більш ніж адекватним для того, аби Гармаш йому відповідав, навіть у свої 33 роки. Крім того, варто додатково сфокусувати увагу на тому, що Денис до свого розриву контракту з «Осієком» займав шосту сходинку в елітарній лізі хорватського футболу за середньоматчовим показником виконаних передач у фінальну третину (9,1), а також – третє місце за обведеннями у перерахунку на 90 хвилин (8,5).

І нехай футбол Гармаша в Хорватії справді складно було охарактеризувати як феєричний – він чимало помилявся, не був готовий вести команду за собою і в цілому не показав чогось екстраординарного на полі, – проте й відверто провальним він, як намагався піднести ситуацію Зекич, не був. Більше того, в «Осієку» Гармаш був одним із небагатьох, хто намагався боротися за долю ледве не кожного епізоду (зверніть увагу на показник єдиноборств), а також не боявся брати ініціативу на себе, щоб загострити ситуацію в атакувальних діях своєї команди. Банально, але Денису не дали тієї кількості ігрового часу, за якою можна було б об'єктивно «списувати його з рахунків» з огляду на ігрові показники.

Але залишимо той «Осієк» із його викрутасами в спокої й повернемося до «Металіста 1925». В осінній частині сезону харківській команді гостро не вистачало саме того, про що ми говорили трохи вище в аспекті виступів Гармаша у Хорватії – прагнення боротися за кожен м'яч, винахідливості та наполегливості. «Металіст 1925» на даний момент є передостанньою командою чемпіонату за таким статистичним компонентом, як дотики до м'яча у штрафному майданчику суперника, займає лише одинадцяте місце за обведеннями… Прихід Гармаша здатний допомогти харків'янам наростити ці показники, що у певній мірі повинно позначиться і на підсумкових результатах команди.

Зв'язка Юрченко – Гармаш у центрі поля в «Металіста 1925» взагалі виглядає дуже цікаво. Обидва ці гравці відносяться до категорії креативних, не даремно на початку кар'єри і Владлен, і Денис номінально вважалися центральними атакувальними півзахисниками. У той же час Юрченко, як і Гармаш, є вельми універсальним виконавцем, і здатний зіграти як в опорній зоні, так і під нападником, а Денис й зовсім був час, коли грав центрфорварда, причому демонстрував на цій позиції вражаючі результати (7 голів у 17 матчах УПЛ-2021/22).

Важливо й те, що теоретично Гармаш може доповнювати Юрченка, а той, в свою чергу, здатний забезпечувати партнера якісними передачами та наданням можливостей «вирішувати епізоди». Владлен значно менше намагається йти в обведення, рідше опиняється у штрафному майданчику суперника й загалом бореться за м'яч (показник єдиноборств Юрченка у поточному сезоні УПЛ – 10,7 в перерахунку на 90 хвилин при ефективності у 48%). Натомість він вкрай ефективний у загальнокомандних побудовах в Скрипника і є свого роду диспетчером чи навіть диригентом, який керує багатьма процесами під час переходу із оборони в атаку та навпаки.

Для Юрченка вкрай важливо мати в команді партнера, який не лише допомагатиме йому з білд-апом, а й виступатиме чи то сполучною ланкою з лінією нападу, чи то повноцінним наконечником атак команди. У «Зорі» таким для Владлена став Владислав Кочергін, в меншій мірі – Артем Громов. А от у «Ворсклі» відповідного кадрового рішення Скрипник на дистанції так і не знайшов, через що Юрченко загалом виглядав як демо-версія самого себе найкращих часів.

Зараз, у «Металісті 1925», як мінімум «на папері» Скрипник отримує дуже солідне підсилення у вигляді зв'язки Юрченко – Гармаш. Свого часу у «Ворсклу» наставник підписував Дениса Олійника – футболіста, котрий, як часто висловлюються самі тренери, «не боїться м'яча», а ще схильний брати ініціативу на себе та шукати шляхи для логічного завершення атак. Але з Олійником спрацюватись у довгу не вдалося, і наразі в якості топ-партнера для свого улюбленця Юрченка Скрипник підібрав ще куди більш маститого Дениса Гармаша – гравця, на рахунку якого 31 матч за національну збірну України.

Чого коштувало для «Металіста 1925» запросити спершу Юрченка, а потім ще й Гармаша, залишається тільки здогадуватися, проте тепер у Скрипника, на випадок невдач, точно не буде можливості для виправдання на кшталт того, що клуб не зміг виконати його ключові кадрові побажання. З іншого боку, вкрай цікаво подивитися, як новий коуч харків'ян зуміє інтегрувати в команду обох зіркових ветеранів, і наскільки вдасться об'єднати їх між собою заради виконання спільного завдання. Мабуть, це один із ключових проявів амбіцій Скрипника та власників «Металіста 1925» на даний момент. А ще – це одна із очевидних причин для шанувальників УПЛ звернути пильну увагу на харківську команду після завершення зимової паузи у нашому чемпіонаті.