Перед Хабі Алонсо зараз відкриті найширші можливості.
Є небезпека, що решта цього сезону перетвориться на один довгий процес рекрутингу, а не на похід до чемпіонства «Баєра», який може перервати 11-річну гегемонію мюнхенської «Баварії» в Бундеслізі.
Востаннє, коли «Баварія» не була чинним чемпіоном Бундесліги, не існувало TikTok, Тейлор Свіфт була просто успішною кантрі-співачкою, а Джуду Беллінгему було дев'ять років.
Масштаб потенційних досягнень Алонсо, якщо «Баєр» виграє чемпіонат, не можна недооцінювати, і саме тому він так затребуваний на ринку. Крім того, він домагається цього, змушуючи свою команду грати в захопливий, технічний і гнучкий футбол, а його бекгрануд як гравця означає, що його репутація «футбольної людини» не викликає сумнівів. Усе це в сукупності дозволяє йому завоювати широке схвалення серед усіх категорій футбольних людей – естетів, аналітиків і традиціоналістів.
Крім того, його цінують два суперклуби, які з різних причин перебувають у пошуках нового головного тренера.
Алонсо входить до списку претендентів на пост наступника Юргена Клоппа в «Ліверпулі». Його статус героя в «Ліверпулі» зберігся відтоді, як він п'ять років керував півзахистом команди у 2000-х роках. Крім того, він є кандидатом у той самий клуб, який йому належить перемогти в чемпіонській гонці: «Баварія» розглядає його як людину, яка розгребе наслідки невдалих експериментів Юліана Нагельсманна і Томаса Тухеля протягом останніх трьох сезонів. Але «Баварія» явно не має наміру чекати, оголосивши, що Тухель піде наприкінці сезону, за рік до закінчення його контракту.
То яким шляхом Алонсо має піти? Ось оцінка того, який із цих двох іскрометних варіантів був би кращим для найбільш затребуваного тренера у світі.
Склад
Ігровий склад «Ліверпуля», мабуть, кращий, ніж у «Баварії». Адже їхній кістяк команди – Аліссон, Вірджіл ван Дейк, Трент Александер-Арнольд, Мохамед Салах – кращий, ніж у більшості клубів світу, а не тільки в «Баварії».
У чемпіонів Німеччини, безумовно, є кілька блискучих гравців, не в останню чергу, мабуть, найкращий №9 у світі Гаррі Кейн, а також Джамал Мусіала, Йозуа Кімміх і Альфонсо Девіс, але загальна якість складу нижча, що підкреслюють їхні незадовільні результати останнім часом.
Питання про те, який склад більше підходить під стиль Алонсо, складніше.
Було відзначено, що нинішній підхід «Ліверпуля» сильно відрізняється від того, як діє «Баєр» у цьому сезоні, але багато хто з гравців, які перебувають зараз на «Енфілді», доволі адаптивні, і в них є атакувальні захисники, які могли б зіграти на позиції латераля, якби іспанський тренер захотів перейти на цю схему.
Економічні можливості
У «Баварії» є всі можливості і гроші, щоб купити в Бундеслізі кого завгодно, тож якщо Алонсо захоче взяти з собою практично всіх, хто виблискував під його керівництвом у Леверкузені, якщо він вибере «Баварію», то, ймовірно, він зможе це зробити.
Однак фінансова міць АПЛ і недавня історія «Ліверпуля» свідчать про те, що вони готові викупити гравця у більшості інших клубів, якщо він їм дійсно потрібен.
Інфраструктура
Це один із головних знаків питання, якщо йдеться про «Ліверпуль». У клубу немає спортивного директора на наступний сезон, хоча його планують призначити якомога швидше. Тож поки Алонсо не знає, з ким йому доведеться працювати, якщо він стане наступником Клоппа. Це не ідеальний варіант, але, можливо, ця проблема вирішиться найближчим часом.
Крім того, ієрархія «Ліверпуля» цілком визначена: американська компанія Fenway Sports Group, що володіє клубом, відклала плани щодо його продажу, а розширення «Енфілда» до 60 000 місць уже завершено.
Однак у «Баварії» теж є елемент перехідного періоду: спортивний директор Крістоф Фройнд і виконавчий директор Ян-Крістіан Дреесен обіймають свої посади тільки з минулого літа. Але Алонсо, принаймні, знатиме, з ким йому доведеться працювати в Мюнхені.
У «Баварії», де колишні гравці та керівники рідко соромляться ділитися своєю думкою, він, найімовірніше, зіштовхнеться з більшим тиском і «контактами» з самою верхівкою клубу, тоді як у «Ліверпулі» у нього буде більше шансів, що його залишать у спокої і він зможе працювати так, як йому подобається.
Емоційний зв'язок
Обидва клуби стверджуватимуть, що тут перевага на їхньому боці. Алонсо провів п'ять сезонів у «Ліверпулі» (2004–2009) і три в Мюнхені (2014–2017), і, очевидно, прив'язався до обох міст.
У «Баварії», однак, він був лише одним із багатьох блискучих гравців, які працювали на їхній фабриці перемог. Можливо, його більше люблять у «Ліверпулі», де він був ключовою частиною команди, яка несподівано виграла Лігу чемпіонів у 2005 році, а чотири роки по тому впритул наблизилася до «Манчестер Юнайтед» у боротьбі за титул в АПЛ.
Стосунки з уболівальниками, ймовірно, будуть важливішими в «Ліверпулі»: якщо ви хочете досягти успіху як тренер на «Енфілді», вам потрібно мати якийсь зв'язок із вболівальниками, незалежно від того, чи створюєте ви його самі, чи він уже існує. У Алонсо він є, тому в нього буде більший кредит довіри, ніж у багатьох інших потенційних кандидатів.
Виклик і тиск
Однією з ключових переваг, які «Баварія», напевно, запропонує Алонсо, є можливість формувати клуб і склад відповідно до своїх міркувань, що в настільки величному і могутньому клубі пропонують не кожному. Крім того, він буде слідувати за парою невдалих тренерів (що звучить абсурдно, враховуючи, що і Нагельсманн, і Тухель виграли для клубу по чемпіонському титулу), тож його не будуть невигідно порівнювати з попередниками.
І саме в цьому криється головний недолік «Ліверпуля»: він стане наступником найулюбленішого тренера команди з часів Кенні Далгліша і, можливо, головного реформатора з часів Білла Шенклі. Бути безпосереднім наступником легенди покоління – таке рідко закінчується добре, Девід Мойєс і Унаї Емері не дадуть збрехати.
При цьому поєднання сформованих стосунків із клубом і вболівальниками, а також той факт, що в «Ліверпулі» від нього не чекають такого самого успіху, як у «Баварії», означає, що на Мерсисайді до нього ставитимуться набагато терплячіше, ніж у «Баварії».
У «Баварії» завоювання чемпіонського титулу вважається мінімумом, тоді як у «Ліверпулі» друге місце не вважається катастрофічним провалом – особливо в умовах, коли «Манчестер Сіті» забирає титули раз за разом.
Тиск все одно буде, але в «Ліверпулі» він буде не таким гнітючим.
Спосіб життя
Алонсо жив у центрі Ліверпуля, а не в одному з передмість, які зазвичай вибирають своїм домом футболісти. Він часто відвідував студентські бари, бо надавав перевагу їм над шикарними закладами, а його тодішня дівчина, а нині дружина Нагора Аранбуру також працювала в міському чотиризірковому готелі Hope Street Hotel. Їхній син Йон народився там же, у 2008 році.
Однак теоретично перебування в Німеччині може бути менш обтяжливим для його сім'ї, навіть якщо Леверкузен перебуває на іншому кінці країни (близько семи годин їзди) по відношенню до Мюнхена, де Нагорі нібито подобалося жити.
Якщо він повернеться в «Ліверпуль», йому не доведеться відвідувати Октоберфест у костюмі ледерхозена: хоча незрозуміло, чи є це позитивним чи негативним моментом з його точки зору.
Рівень суперників
Це, безсумнівно, одна з областей, де «Баварія» має перевагу. Перейшовши туди, Алонсо автоматично нейтралізує головну загрозу «Баварії» на внутрішній арені – самого себе.
Дортмундська «Боруссія» і «РБ Лейпциг» в останнє десятиліття погрожували повалити «Баварію», але так і не змогли цього зробити, в той час як один з головних недоліків життя в АПЛ полягає в тому, що вам доведеться мати справу з чудовиськом, яке мешкає на манчестерському стадіоні «Етіхад».
Щоб ефективно протистояти «Сіті», потрібно практично все зробити правильно, і навіть цього часто недостатньо.
Третій шлях
Насправді у нього є три варіанти: він може просто подякувати «Ліверпулю» і «Баварії» за інтерес, залишитися в Леверкузені і продовжити свою хорошу роботу там.
У свої 42 роки він, за чутками, не поспішає переходити до більшого клубу, що цілком розумно, з огляду на те, що, незважаючи на те, наскільки блискуче «Баєр» виступав в останні півроку, це його перший повний сезон на чолі дорослої команди. «Ліверпуль» і «Баварія» – це неймовірні можливості, які, як він може думати, не повторяться найближчим часом, але вони обидва є абсолютно величезними з різних причин.
Можливо, його відлякає повчальна історія Андре Віллаша-Боаша, для якого перший же повноцінний тренерський сезон (2010/2011 з «Порту») став тріумфальним. Того ж літа у віці 33 років португалець перейшов у «Челсі» і був звільнений через дев'ять місяців.
Сценарії різні, і в Алонсо буде більше свободи дій у «Ліверпулі» чи «Баварії», але це дуже ранній етап його тренерського життя, і розумним варіантом розвитку подій може бути проведення ще одного сезону там, де він зараз перебуває. Але, знову ж таки, дуже легко говорити про це з боку, коли за тобою не женуться два топ-клуби світового масштабу.
Ми, ймовірно, перебуваємо на території «найменшої скрипки у світі», оскільки Алонсо стикається з еквівалентом того, що йому доводиться обирати між розкішним маєтком та розкішним пентхаусом (чи комфортабельною квартирою, яку він зробив своєю домівкою за останні 14 місяців), але він має ухвалити колосальне рішення, що може стати визначальним для всієї його подальшої кар'єри.
Це привілейоване, але незавидне становище.
Нік Міллер, The Athletic
Переклад і адаптація – Олег Дідух
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
