Пристрасті за «Парк де Пренс». Чому ПСЖ задумався про новий стадіон

Світовий футбол 25 Лютого, 11:18 163
Пристрасті за «Парк де Пренс». Чому ПСЖ задумався про новий стадіон | 19-27
Вболівальники парижан аж ніяк не у захваті від планів керівництва клубу.

Легендарний паризький стадіон «Парк де Пренс», збудований у 1897 році, є абсолютно культовою футбольною ареною не лише для шанувальників «Парі Сен-Жермен», який нині проводить тут свої домашні поєдинки, а й для багатьох французьких фанатів зі стажем. До 1998 року, коли ввели в експлуатацію «Стад де Франс», «Парк де Пренс» був основним стадіоном для національної збірної Франції. На цій арені проходили фінали чемпіонатів Європи 1960 та 1984 років, а також фінали Кубка європейських чемпіонів у 1956, 1975 та 1981 роках.

Однак зараз події починають складатися таким чином, що незабаром «Парк де Пренс» може опинитися спершу на узбіччі світового та французького футболу, а згодом – і просто на межі забуття. Власники та керівники «Парі Сен-Жермен» всерйоз задумалися про те, щоб змінити домашній стадіон й зосередилися на пошуку місця для будівництва ультрасучасної нової арени.

Проблема «Парк де Пренс» полягає зовсім не в тому, що цей стадіон здається керівництву «Парі Сен-Жермен» аж надто старим або зношеним, а в тому, що боси паризького клубу просто не знайшли спільної мови із місцевою владою щодо зміни власника культової арени.

Зараз ПСЖ грає на «Парк де Пренс» за договором оренди, який укладено між клубом та Паризькою міською радою, котра наразі є власником спортивної споруди. Однак останніми роками боси «Парі Сен-Жермен» неодноразово давали зрозуміти, що готові до повноцінного викупу стадіону у Парижа із метою проведення на арені модернізації, а також збільшення її місткості з нинішніх 48000 до 60000.

Втім, на нещодавній сесії Паризька рада підтвердила, що «Парк де Пренс» є «спадщиною міської громади», і це рішення буквально вивело із себе президента ПСЖ Нассера Аль-Хелаїфі. 49-річний катарець днями заявив, що клуб більше не збирається інвестувати кошти в інфраструктуру «Парк де Пренс», і скликав з цього приводу спеціальну нараду з командою фахівців, які відповідають за стадіон. Крім того, Аль-Хелаїфі підкреслив, що терпець босів ПСЖ урвався, і клуб твердо вирішив з'їхати з «Парк де Пренс» та почати реалізовувати проект з будівництва власної арени.

«Надто легко зараз сказати, що стадіон більше не продається. Ми знаємо, чого хочемо, ми витратили роки, намагаючись купити «Парк де Пренс». Тепер усе скінчено, ми хочемо піти звідси. Ми не хотіли їхати, але нас змусили. Голосування мерії внесло ясність», – заявив Аль-Хелаїфі.

Мер Парижа Анн Ідальго, яка обіймає свою посаду з квітня 2014 року, не підтримує ідею про продаж «Парк де Пренс» інвесторам, які володіють «Парі Сен-Жермен», проте нині чиновниця ризикує опинитися під колосальним тиском з боку активних фанатів чинного чемпіона Франції. Шанувальники «червоно-синіх» у соціальних мережах вже висловилися проти того, аби ПСЖ залишав «Парк де Пренс», проте загалом вони виступили не так проти самої ідеї Нассера Аль-Хелаїфі щодо будівництва нової арени та переїзду на неї, скільки саме проти позицій Анн Ідальго та Паризької міської ради.

«ПСЖ – це «Парк де Пренс», а «Парк де Пренс» – це ПСЖ. Ми не думаємо, що станемо поколінням уболівальників, які побачать, як клуб залишив своє одвічне лігво. Ми не допустимо, аби наш клуб та його стадіон були принесені у жертву заради того, щоб пані Ідальго змогла зберегти контроль над Паризькою радою», – йдеться у заяві, розміщеній у соцмережах від імені колективу ультрас Парижа (CUP).

Цікаво, що на ідею Аль-Хелаїфі про необхідність збудувати новий ультрасучасний стадіон для «Парі Сен-Жермен» вже відгукнулася голова регіональної ради Іль-де-Франс Валері Пекресс. 56-річна чиновниця вже розіслала факси усім мерам міст, чиє населення перевищує 10 тисяч людей, з метою розпочати обговорення того, як «відкрити усі можливості для будівництва стадіону за межами Парижа».

«Я впевнена, що місце ПСЖ на «Парк де Пренс», але зі мною зв'язався президент клубу для оцінки інших майданчиків в Іль-де-Франс. Нам цікава ділянка землі площею у 50 гектарів поблизу доріг та громадського транспорту, на якій можна розмістити стадіон та готельну інфраструктуру. З цієї причини ми просимо мерів міст, які мають достатні земельні запаси або придатні для забудови пустирі та зацікавлені у будівництві зв'язатися з нами для обговорення деталей до 16 березня», – заявила Пекресс.

Наразі на заклик Пекресс вже відреагували деякі чиновники. Зокрема, відомо, що мер міста Мезон-Лаффіт Жак М'яр повідомив, що у його розробці вже є проект будівництва міського іподрому, а його колега з міста Сен-Жермен-ан-Ле Арно Перікар заявив, що йдеться про «дуже делікатну тему».

Знайшла заява Пекресс і явних критиків. Проти ідеї чиновниці прогнозовано виступив перший заступник мера Парижа Еммануель Грегуар, котрий публічно заявив, що ПСЖ вже має стадіон, який потребує ремонту та уваги, для чого усім зацікавленим сторонам потрібно працювати спільно, а не «стріляти в спину» владі Парижа.

Пекресс, у свою чергу, заявила про заморожування питання щодо пошуку місця для будівництва нової арени для «Парі Сен-Жермен», проте відмовилася втручатися у конфлікт клубу та Паризької міської ради, підкресливши, що «не несе відповідальності за відносини столичних чиновників із керівниками та власниками клубу».

Грегуар і тут не залишив репліки Пекресс без відповіді, заявивши наступне: «Виступати у пресі, навіть не попередивши нас із цього приводу, сумнівне досягнення... У будь-якого з нас можуть виникнути труднощі із концесіонером чи делегатом, але я не став би висловлювати якісь свої сумніви з цього приводу публічно».

Як би там не було, а чвари між чиновниками абсолютно не змінили позиції та настрої у босів ПСЖ. Погіршує ситуацію, якщо так можна сказати, і той факт, що наприкінці минулого року катарські власники «Парі Сен-Жемен» продали 12,5% акцій клубу американському інвестиційному фонду Arctos Partners LP. Вже тоді в офіційному комюніке було заявлено, що новий міноритарний власник парижан допомагатиме клубу в реалізації плану реконструкції стадіону.

Але після детального вивчення ситуації експерти Arctos Partners LP дійшли висновку, що «Парк де Пренс» більше не підходить для клубу, який прагне зростати та розвиватися, особливо із врахуванням того, що спортивна арена знаходиться у районі, де міське планування не може наражатись на істотні зміни. Звідси й пішла ідея про будівництво нового стадіону, під який спочатку треба знайти великий шмат землі неподалік столиці Франції.

Прямо зараз на розгляді в керівництва «Парі Сен-Жермен» є кілька проектів, запропонованих американським інвестиційним фондом, у яких містяться конкретні описи рішень щодо створення вигідної моделі економічної діяльності як на стадіоні, так і за його межами. Зокрема, в Arctos Partners LP зацікавлені у будівництві навколо потенційно нової арени ПСЖ готелів, ресторанів, спортивних залів, офісів, парків, фан-зони, яка функціонуватиме у дні матчів, а також торгового центру та організації масштабних сезонних заходів (наприклад, у зимову пору року – ковзанки).

Очевидно, що «Парк де Пренс» навряд чи може задовольнити усі поточні амбіції інвесторів «Парі Сен-Жермен», що разом із категоричною позицією Паризької міської ради з приводу небажання продавати арену футбольному клубу й ставить під сумнів виступи «червоно-синіх» на культовій арені у середньостроковій перспективі. З іншого боку, а як інакше може скластися цей пазл, коли одна сторона діє виключно у власних політичних інтересах, а інша – категорично націлена на можливості отримання максимальної вигоди у майбутньому? Ось і виходить, що старий добрий «Парк де Пренс» просто виявився жертвою у конфлікті інтересів, де, вочевидь, так і не знайдеться місця для компромісів…