Що потрібно знати про збірну України, яка вийшла на Євро U-17

Збірна України 13 Березня, 16:29 644
Що потрібно знати про збірну України, яка вийшла на Євро U-17 | 19-27
Сергій Тищенко розповідає про юнацьку збірну України.

Збірна України вийшла на юнацький чемпіонат Європи U-17. Команда Юрія Мороза виграла свою групу в еліт-раунді. Українці здолали команди Словаччини та Швейцарії – 3:0, а також перемогли греків – 2:0.

Дуже сильне покоління гравців

2007 рік народження – дуже сильне покоління гравців в українському футболі. Максимально збалансований склад, де на кожну позицію є вибір гравців. У наставника є конкуренція. Далеко не всі потрапили до заявки на еліт-раунд.

Воротарі «Баєра» та «Рала» між собою конкурують за місце у старті. Олександр Петренко у 16 років стабільно грає на рівні юнацької команди «фармацевтів». Ілля Волошин не так давно став новачком мадридського гранда. Інтерес до Іллі проявляли ряд європейських грандів.

На флангах захисту – Олексій Рибак та Микита Шекелета можуть грати однаково на правому та лівому фланзі оборони. Обоє вже доросли до рівня юнацьких команд «Динамо» та «Шахтаря».

Лідером захисту є Дем'ян Третяк. Оборонець юнацької команди має прекрасні фізичні дані від природи. Швидкий, мобільний. Нічого не програє внизу та вгорі. Недарма після турніру око на нього поклали скаути «Манчестер Юнайтед».

Капітан команди Кирило Дігтяр дебютував за першу команду «Металіста» у 15 років 158 днів, ставши наймолодшим в історії гравцем УПЛ. Дігтяра стабільно викликали у збірну 2006 року, де він був основним. Може грати зліва, або в центрі оборони.

Мають великі перспективи інші динамівці – Павло Люсін, Богдан Редушко та Володимир Озимай. Останній з осені грає за юнацьку команду «Динамо». Редушко видав взагалі топ-турнір у Греції. Люсін 2008 року народження, на рік молодший за партнерів.

Хороше враження залишили представники «Руха» Іван Денисов та Назар Бондар. Швидкі, технічні, мобільні. Дуже висока ймовірність того, що вже скоро вони матимуть свої шанси у першій команді львів'ян.

Українці у Європі прогресують. У 16 років Дмитро Богданов уже близький до першої команди «Динамо» Дрезден. Артем Степанов багато забиває за юнацькі команди «Баєра». Олександр Драган підписав професійний контракт із «Аталантою». Думаю, що скоро ми його побачимо в прімавері «бергамасків». Вищезгаданий Стрільчук грає разом із Богданом Оліченком в «Баварії».

Ще є Олександр Сорока, який вже грав за «Гент» у Юнацькій Лізі УЄФА. Представник «Бенфіки» Андре Вакулюк та «МЮ» Захар Бауманн. Форвард «Емполі» Богдан Попов.

Потрібно віддати належне попередньому наставнику збірної України 2007 року Володимиру Єзерському. Зараз нових футболістів у збірній не було. Всі викликалися на першу кваліфікацію або два селекційні збори.

Такої плеяди талановитих футболістів одного року народження я не пам'ятаю. Можливо, це можна порівняти із 1990 роком, коли українці виграли домашній юнацький ЧЄ.

З покоління гравців 2007 року 4-5 футболістів мають реальні шанси на національну команду через пару років. В першу чергу – Богданов, Третяк, Петренко, Дігтяр, Степанов, можливо, Рибак, Редушко, Волошин, Озимай.

Юрій Мороз тривалий час перебуває у юнацькому футболі. Під його керівництвом «Динамо» в Юнацькій Лізі чемпіонів сезону 2016/17 наробило шереху. Тоді українські вболівальники дізналися про Дениса Попова, Віталія Миколенка, Владислава Дубінчака, Миколу Шапаренка, Богдана Лєднєва, Сергія Булецу, Назарія Русина.

Юрій Леонтійович розуміє, як працювати із молодими футболістами, як потрібно вибудовувати стосунки із гравцями. Мороз вміє знаходити підхід до різношерстих футболістів. У нього навіть успішно грав Русин зі своїм непростим характером.

Дуже важливо, що Мороз за останній час отримав великий досвід роботи саме в структурі збірних. Він не вивів збірну 2006 року на Євро U-17 минулого року. Я думаю, що над своїми помилками він добре попрацював та зробив правильні висновки.

Мороз активно допомагав Олегу Кузнецову із 2005 роком восени. Він їздив із командою у Корею на товариський турнір та першу кваліфікацію на Мальту. Все це допомогло правильно побудувати процес підготовки та правильно розподілити сили на турнір.

Мороз не просто їхав на багажу попередника чи використовував клубні напрацювання, а побудував щось своє. Якщо захист та атака не зазнали змін кадрово, то середина поля суттєво змінилася. Не отримав виклик провідний хавбек «Гента» Олександр Сорока, який був основним гравцем восени. Дуже здорово зіграв Редушко, якого восени не було у збірній взагалі. Важливим гравцем став інший динамівець Озимай. Змінився загалом стиль команди.

Зміна ставлення УАФ до юнацького футболу та допомога від ФІФА

Мороз мав 6 днів повноцінної підготовки до матчів. Не так, як раніше, що збірна із літака відразу починала грати, маючи день чи два на підготовку до турніру. Зараз вдалося зібрати команду раніше. Була можливість краще познайомитися із гравцями, побачити їхній потенціал, награти певні комбінації. Через матчі у клубах трохи пізніше приїхали наші німецькі легіонери.

В України не було жодних проблем з адаптацією, розподіленням сил на всі три матчі. Фізично витримали три матчі за шість днів. Тренер провів грамотну ротацію, давши пограти майже всім. Без практики залишився тільки третій воротар Олександр Харечко із «Руха».

Дуже важливо, що не було майже ніяких проблем із травмами. Дуже неприємно втрачати основного воротаря Петренка. Але на цій позиції конкуренція шалена. Дуже добре турнір відіграли представник «Дніпра-1» Назар Макаренко та Ілля Волошин із «Реала». З польових гравців не міг грати тільки захисник «Динамо» Даніель Дехтяр. Його не було через травму також під час першої кваліфікації восени. Пара Третяк - Дігтяр була основною під час обох кваліфікацій. Жодних запитань по грі воротаря або центральних захисників немає.

На руку Україні також було рішення ФІФА про проведення еліт-раунду не в офіційні дати міжнародних матчів. Інші групи гратимуть у 20-х числах березня. Ми зіграли раніше майже на два тижні.

Без офіційних дат клуби не зобов'язані відпускати гравців до своїх збірних. У нас таким виявився тільки один футболіст – Андре Вакулюк із «Бенфіки». Португальський гранд отримав запрошення, але вирішив не відпускати гравця у збірну України.

Греки, швейцарці залишилися без левової частини своїх легіонерів з провідних чемпіонатів Європи. Їх просто не відпустили клуби. Потрібно було спиратися на футболістів із національних чемпіонатів. Звідси втрата класу та незіграність.

Потрібно також визнати, що у нас був хороший жереб. Перша кваліфікація зі збірними Німеччини та Фінляндії виглядала сильніше. Греки ніколи не хапали зірочок на рівні юнацького футболу. Швейцарія – явно не Англія, Іспанія чи Німеччина.

Але це глобально не має значення. Головне - дивитися за свою грою. Збірна України довела на практиці, що гідна путівки на юнацький чемпіонат Європи.