У стартовому складі «жовто-синіх» вийшов лише один представник «Динамо» - півзахисник Володимир Бражко дебютував за головну команду країни. Також із перших хвилин на полі зʼявилися вихованці «біло-синіх» Віталій Миколенко та Ілля Забарний, які наразі виступають в АПЛ.
Щодо самої гри, то обидві команди в першу чергу приділяли увагу захисту власних воріт. У підсумку, перший тайм завершився «сухою» нічиєю. Після перерви малюнок гри не змінився, от тільки господарі знайшли свій момент - під час однієї з атак Дедіч увійшов до штрафного майданчика, виконав простріл, і Микола Матвієнко зрізав мʼяч у свої ворота.
До кінця матчу залишалося ще достатньо часу, однак уболівальникам «жовто-синіх» довелося понервувати до останніх хвилин. А там на 85-й та 88-й влучні удари вихованця «Динамо» Романа Яремчука та Артема Довбика принесли Україні таку бажану перемогу.
Тож 2:1 - Україна здобуває вольову перемогу й тепер зіграє 26 березня у Вроцлаві з Ісландією, яка у своєму півфіналі розгромила Ізраїль (4:1). Переможець майбутнього поєдинку й вийде до фінальної частини Євро-2024.
Більш детально гру по таймах розібрав футбольний блогер та аналітик Михайло Смоловий:
Стисло після першого тайму:
- початок кондовий, тиск наших пригнічує, в перші 5 хвилин пройшов лише один лонгбол на Довбика, але в продовженні брак
- Мудрик впахує (!) в захист
- швидко стала зрозумілою необхідність низької позиції для розіграшу Судакова, тиск боснійців лишає переважно вертикальні рішення з акцентом на якості Довбика в боротьбі
- Матвієнко схоже знову матч догравати не збирається, а Конопля, навпаки рухається із розумінням справи в нечисленних атаках, підлаштовуючись під Зубкова (інколи заходить в центр, або займає широку та високу позицію, щоб урізноманітнити протидію пʼятірці в захисті Боснії)
- але якось дивно Георгій поводить себе попереду, пасує на Мудрика та відходить назад, лишаючи Михайла одного проти трьох, дивний мув
- дуже тяжко, на флангах більшість створити не вдається, центр забитий тілами, тож і моментів немає, бо жодна зона Боснії не є прохідним двором; команди мордують одна одну стандартами
- середина тайму нагадує матч Колос - Полісся, а на полі найкращі гравці нашої країни…
- найчастіше пробують виходити через лівий фланг Миколенка, де частіше розташовується Джеко, від якого легко втекти
- ротації Зінченка та Судакова ніхера не допомагають
- Бражко розпочав в гарячкового фолу, але пізніше заспокоївся та все досить спокійно, без видатних провалів
Стисло після другого тайму:
- печальний біль, зазвичай Динамо такі голи пропускає, але цього разу обійшлися без гравців киян; не день Матвієнка..знову (0:1)
- схоже до проблем організації підтягується ще й менталочка, доводиться грати не лише проти суперника, а й проти себе
- Бражко почав сідати третім, щоб долучитися до пасовоі гри, але воно щось ніхуя не змінює
- цікаво чи збіг, але збірна зараз вже нагадує типовий Шахтар Йові, Патріка чи Пушича в УПЛ, знову звичний метушливий Зубков (з 0 ККД) та Судаков, що не складає враження на €150 млн.
- Зубков вчергове провалився за межами УПЛ, але Гуцуляк в такий момент - це п*зда, а не вирішення проблеми; на нього ніхто не розраховував до травми Циганкова, а тут прям роль рятівника нації віддали
- Ребров замість тонких налаштувань наприкінці вже почав юзати брутфорс: дві башти, мінімум інтелекту та плеймейкінгу, бігунки на флангах; але спрацювало ж, а Конопля - Лев основного часу Матчу (1:1)
- охохохохохохо, дійсно дежавю з Шахтарем, коли структура та план А йдуть на*уй (матч проти Колоса), то відбувається щось анархічне внаслідок ризикованих змін (перерва в матчі з Колосом); у вертикальний та стрімкий футбол вони грати вміють (1:2)
- трішки відскочили, але пох
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
