«Коли я дивлюся на футбол у виконанні нашої національної збірної, у мене виникає враження, що головним її тренером є Сергій Ребров, а десь поруч, так непомітно для широкого загалу, цю команду також тренує Кирило Буданов (очільник ГУР – прим. «Футбол 24»).
От після установки на гру Сергія Станіславовича легке алаверди від Кирила Олексійовича. «Значить, так. Чули, що тренер сказав? Зрозуміли? Але спочатку вводимо всіх в оману, шифруємося, прикидаємося мертвими. Всім своїм виглядом показуємо, що футбол – це, в принципі, не наше, що м'яч ми побачили вперше в житті, напередодні матчу.
Нехай вони з нас сміються, забивають нам гол, занижують оцінку нашого рівня. А тоді, як молодий Сильвестр Сталлоне у фільмі «Рембо», ми раз, і вистрибуємо з болота з ножем у зубах і пов'язкою на голові. Застаємо всіх зненацька, забиваємо два голи, суперник в ах*ї, всі нам плескають в долоні, а вся Україна тішиться».
Дивлюся на матчі з Боснією та Ісландією. Таке враження, що суперник нас боїться, але ми самі себе боїмося ще більше, ніж нас боїться наш суперник. Я розумію, фінал, відповідальність, тиск, ціна помилки і таке інше. Розумію – гіркий досвід. Але мене вперто не покидає думка, що наша збірна наче за якимось кіношним сценарієм грає. Початок історії – виникнення проблеми – боротьба з цією проблемою – хеппі-енд.
Глобально кажучи, це ж був черговий матч збірної України,в якому наша команда витиснула максимум із мінімуму створеного. Крім двох реалізованих моментів що у нас було? По факту, три моменти – два голи. Але краще так перемагати 2:1, ніж не забити 100 моментів і програти 0:1. Повірте, цю гру ми забудемо вже через півроку. А результат – вихід на Євро – на табло», – заявив Віктор Вацко в ефірі Вацко on air.
Нагадаємо, збірна України вчетверте поспіль вийшла у фінальну стадію чемпіонату Європи. У груповому турнірі Євро-2024 команда Сергія Реброва зіграє з Бельгією, Словаччиною і Румунією.
Хочеш допомогти ЗСУ 🇺🇦?
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
