В поточному сезоні у четвірці найсильніших чемпіонатів Європи з футболу (Англія, Німеччина, Іспанія, Італія) найбільше дивує леверкузенський Баєр. «Фармацевтам» вдається досі обходитися без поразок, маючи на своєму рахунку 22 перемоги та 4 нічиї у 26 зіграних турах Бундесліги. Саме 26-матчова безпрограшна серія леверкузенців наразі є найбільш тривалою із поточних для решти команд топ-4 футбольних ліг Європи (минулий чемпіонат Німеччини Баєр завершив поразкою від Бохума із рахунком 0:3, тому серія без поразок «фармацевтів» бере свій початок саме з першого туру поточного розіграшу Бундесліги).
Але чи може Баєр замахнутися на рекорд, навіть якщо завершить увесь нинішній сезон в чемпіонаті непереможеним? Давайте оцінимо п'ять історично найдовших серій без поразок, які були встановлені командами з топ-4 футбольних ліг Європи…
5. Ліверпуль – 44 матчі без поразок
Рекордна серія Ліверпуля в англійській Прем'єр-лізі складає 44 матчі без поразок. Вона тривала один рік один місяць та 27 днів. Рівно стільки пройшло між поразкою від Манчестер Сіті та сенсаційним фіаско «червоних» у матчі проти Вотфорда, яка підвела межу під тривалим успішним виступом команди Юргена Клоппа.
3 січня 2019 року Ліверпуль на виїзді поступився Манчестер Сіті із рахунком 1:2, після чого видав 17-матчову серію без поразок до кінця чемпіонату-2018/19, чого втім виявилося замало, аби виграти чемпіонський титул у непростій боротьбі з «містянами». Команда Жузепа Гвардіоли у підсумковій турнірній таблиці АПЛ-2018/19 випередила Ліверпуль лишень на одне очко – 98 набраних пунктів проти 97.
Сезон-2019/20 Ліверпуль розпочав просто феноменально, а якщо точніше, то із 27 поєдинків без поразок. До цієї серії увійшли 26 перемог тільки за однієї (!) нічиєї. Чи варто говорити, наскільки приголомшливо сенсаційною виявилася гостьова невдача, яка сталася із «червоними» 29 лютого 2020 року в поєдинку проти Вотфорда. Саме тоді у переможному механізмі Ліверпуля сталася якась глобальна поломка, і команда Юргена Клоппа не лише сенсаційно програла, а й зробила це із розгромним рахунком – 0:3.
До кінця того сезону Ліверпуль в АПЛ програв ще двічі (0:4 – Манчестер Сіті та 1:2 – Арсеналу), проте це не завадило «червоним» заслужено виграти свій перший в історії титул чемпіона Прем'єр-ліги та дев'ятнадцяте за увесь час чемпіонство в Англії, причому із фантастичним показником набраних очок – 99.
3-4. Ювентус – 49 матчів без поразок
За підсумками розіграшу сезону-2005/06 в італійській Серії А Ювентус став чемпіоном, однак в результаті масштабного корупційного скандалу туринську команду не лише позбавили «золотих» нагород, а й відправили до Серії В. «Старій сеньйорі» знадобилося лишень шість сезонів, щоб не просто повернутися до еліти, а й знову стати найкращою командою країни.
Сезон-2011/12 у домашньому чемпіонаті Ювентус провів без поразок. У 38 поєдинках команда, керувати якою саме прийшов Антоніо Конте, здобула 23 перемоги, а ще у 15 випадках звела матчі з суперниками внічию. 84 набраних очок Ювентусу цілком вистачило, щоб обійти в підсумковій турнірній таблиці Мілан аж на чотири пункти, і повернути в Турин національне «золото».
Щоправда, формально 49-матчова безпрограшна серія Ювентуса у національному чемпіонаті взяла свій початок ще в останньому поєдинку сезону-2010/11. Тоді команда, якою ще керував Луїджі Дельнері, зіграла на власному полі внічию із Наполі (2:2), після чого видала цілий сезон-2011/12 без поразок, а першу серйозну осічку допустила тільки у розпал чемпіонату-2012/13.
Зупинити Ювентус вдалося Інтеру в 11-му турі Серії А-2012/13. Матч відбувся 3 листопада 2012 року в Турині та завершився досить несподіваним фіаско «Старої сеньйори» із рахунком 1:3, незважаючи на те, що Ювентусу пощастило відкрити рахунок у грі вже на першій хвилині. На той момент на тренерській лаві туринців опинився Анджело Алессіо, котрий підміняв Антоніо Конте, покараного чотиримісячною дискваліфікацією за недоносіння про договірні матчі по ходу сезону-2010/11.
Зазначимо, що сезон-2012/13 у Серії А знову завершився чемпіонством Ювентуса, котрий на фініші обійшов Наполі, який виявився другим, на дев'ять очок.
3-4. Арсенал – 49 матчів без поразок
Сезон-2003/04 виявився унікальним в історії англійської Прем'єр-ліги. Справа в тому, що Арсеналу, який за підсумками цього розіграшу завоював чемпіонський титул, вдалося провести усі 38 матчів першості без поразок, а подібне раніше в історії АПЛ не вдавалося зробити нікому. Більше того, за всю історію в елітарному дивізіоні англійського футболу до «канонірів» була лише одна команда, якій вдавалося стати чемпіоном, провівши сезон без поразки – це Престон, котрий у сезоні-1888/89 в 22 матчах не знав гіркоти поразок від старту й до фінішу (18 перемог та 4 нічиї).
Втім, серія Арсеналу без поразок вийшла далеко за межі одного сезону. Все почалося ще у 38-му турі АПЛ-2002/03, коли «каноніри» в гостях розбили Сандерленд (4:0), а ось завершилося, мабуть, саме так, як і могло (повинно було?) завершитися – не випадковою та абсолютно незрозумілою поразкою від Вотфорда, як у випадку з Ліверпулем, а фіаско у матчі проти головного опонента в боротьбі за «золото» тих років – Манчестер Юнайтед.
24 жовтня 2004 року Арсенал, який мав на своєму рахунку 49-матчову серію без поразок у національному чемпіонаті, приїхав на Олд Траффорд, де розраховував вкотре втерти носа «червоним дияволам». Але підопічні Алекса Фергюсона наприкінці гри змогли обернути хід матчу на свою користь – на 73-й хвилині з пенальті відзначився Руд ван Ністелрой, а на 90-й крапку поставив молодий Вейн Руні, котрий зробив рахунок 2:0 на користь манкуніанців.
Цікаво, що відстояти чемпіонський титул Арсеналу за підсумками сезону-2004/05 в англійській Прем'єр-лізі не вдалося. І завадив «канонірам» зовсім не Манчестер Юнайтед, а Челсі, що став найкращою командою країни у першому сезоні за Жозе Моуріньо в статусі головного тренера. Причому «сині» тоді вибороли лишень другий у власній історії титул чемпіона, а також перший за п'ятдесят років (до цього Челсі тріумфував тільки у чемпіонаті Англії-1954/55).
2. Баварія – 53 матчі без поразок
Найбільш вражаюча серія в рамках домашнього чемпіонату для Баварії розтягнулася на більш ніж два роки, й торкнулася періоду керівництва командою двома різними тренерами. У підсумку все зупинилося на цифрі «53», причому поразку мюнхенцям сенсаційно завдав зовсім не хтось із грандів, а команда, від якої на подібне абсолютно не очікували…
Все починалося 3 листопада 2012 року, коли Баварія після поразки у попередньому турі від Баєра (1:2) змогла у гостях впевнено розібратися з Гамбургом (3:0). На той момент головним тренером мюнхенців був ветеран наставницького цеху Юпп Хайнкес, котрий довів сезон до кінця, вигравши із Баварією черговий чемпіонський титул, а потім вирішив піти на відпочинок, поступившись місцем молодшому і на той момент дуже амбітному Жузепу Гвардіолі.
Під керівництвом Гвардіоли Баварія без проблем змогла відстояти чемпіонський титул у сезоні-2013/14, проте завершити його без поразок німецькому гранду все ж таки не поталанило. Втім, програвати мюнхенці почали лишень тоді, коли стало зрозуміло, що їхнім чемпіонським амбіціям ніщо та ніхто не загрожує, адже у стартових 28 матчах чемпіонату Баварія не програла нікому, вигравши 25 поєдинків та у трьох зіграла внічию.
Крапку у тривалій безпрограшній серії Баварії несподівано поставив Аугсбург. 5 квітня 2014 року мюнхенці у гостях програли цій команді з рахунком 0:1, після чого одразу ж поступилися ще й дортмундській Боруссії (0:3), а потім зуміли взяти себе в руки і до закінчення чемпіонату видали чотириматчову переможну серію.
1. Мілан – 58 матчів без поразок
Найнепереможнішим із усіх непереможних на просторах топ-4 європейських футбольних ліг залишається Мілан. Ця команда була абсолютно неперевершеною на початку 90-х років минулого сторіччя, а італійська Серія А у той період, очевидно, була найсильнішим національним футбольним дивізіоном на планеті.
Незважаючи на серйозну конкуренцію, Мілану вдалося встановити неймовірне досягнення – провести 58 матчів поспіль без поразок в рамках чемпіонату Італії. Почалося все для «росонері» у 34-му турі чемпіонату-1990/91, коли команда під керівництвом Арріго Саккі зіграла внічию з Пармою (0:0), наставником якої тоді був Невіо Скала, котрий відомий в Україні по роботі із Шахтарем та виграв для «гірників» перший чемпіонський титул в історії.
Влітку 1991 року Саккі на посту коуча Мілана змінив Фабіо Капелло, під керівництвом якого «россонері» не лише виграли Серію А-1991/92, а й провели в тому турнірі усі 34 тури без поразок! На рахунку команди, кольори якої захищали наразі вже абсолютно легендарні Франко Барезі, Паоло Мальдіні, Франк Райкард, Руд Гулліт, Алессандро Костакурта, Карло Анчелотті та Марко ван Бастен, виявилися 22 перемоги та 12 нічиїх.
Чемпіонат-1992/93 також завершився для Мілана завоюванням чемпіонського титулу, і того сезону «россонері» програли лише двічі. Крапку у безпрограшній серії підопічних Капелло поставила Парма – колектив, з якого все й починалося. У 24-му турі в рамках домашнього матчу Мілан поступився пармезанцям із рахунком 0:1, потім тричі зіграв унічию, перш ніж програти ще й Ювентусу (1:3). У шести турах, що залишилися до кінця чемпіонату, «россонері» здобули всього лишень одну перемогу та п'ять разів поділили з суперниками очки, але цього більш ніж вистачило, аби здобути «золото» – тринадцяте в історії Мілана.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
