– Розкажіть, з чого почався і як розвивався інцидент із фанатами клубу.
– У нас було заплановано тренування на 10 ранку, ми вийшли на поле на базі, почали працювати. А на початку 11-го з'явилися фанати, чоловік 20. Вони попрямували через поле до гравців, які проводили попередній матч. Колектив на тренуванні було розбито на дві групи: ті, хто грав, та ті, хто не виходив на поле. Так ось, повторюся, фанати пішли до тих, хто грав. Олександр Миколайович, тренери, я побачили це і також пішли до футболістів. Ну, а далі почалася заварушка, фанати щось кричали. Потім кілька людей, найактивніших, підскочили до головного тренера і намагалися завдати ударів. Удар одного Миколайович заблокував, але другий ззаду тишком-нишком ударив рукою. Намагалися ще й ногами якось зачепити, вдарити.
– Що кричали фанати?
– На підвищених тонах висловлювали невдоволення результатом останнього матчу. Але ж ми готові були поговорити, ніхто обличчя не ховав, від розмови не відмовлявся. Але ні, дехто пішов у бійку. При цьому фанати були із закритими обличчями, у масках, навіть не визначити, якого віку.
– Поле ніяк не огороджено, фанати пройшли спокійно?
– Паркан є, але люди все одно пройшли. Ми вже висловили претензії клубу, що не було забезпечено заходів безпеки.
– Охорона не прибігала?
– Вже після того, як фанати поїхали, ми залишились на полі, провели тренування. Потім хтось викликав поліцію, але ми відмовилися написати заяву. Чому? Вирішили, що нам треба бути вищим за це, 20 сільських фанатів нас не залякають.
– Хацкевичу взагалі сильно дісталося?
– Я можу сказати так: люди, які бачили війну в Україні, революцію у Білорусі, не злякаються 20 фанів. Але, повторюся, реально били руками, причому деякі нишком, ззаду, ногами хотіли зачепити. Але команда заступилася за тренера, локалізувала ситуацію. Ніхто осторонь не залишався.
– Хацкевич якось намагався відповісти фанатам ударом на удар?
– Уподібнюватися до них, ставати хуліганами і перетворювати все це на вуличну бійку – це як мінімум несолідно.
– Скільки взагалі ця бійка тривала?
– Загалом десь хвилин 20. Потім лідери фанатів, тренерський штаб, провідні гравці залишилися на полі та спокійно поговорили про результати, про справи команди. Потім фанати розійшлися, а ми продовжили тренування. Інцидент ніяк не вплинув на бажання гравців працювати далі. Плюс поки ми, тренери та функціонери, у клубі, виконуватимемо свої контрактні зобов'язання максимально професійно. Скажу відверто: ми об'єднані усі, ми маємо єдиний колектив, ми йдемо до спільної мети. І після тренування розпланували роботу на завтра.
– При цьому з'явилася інформація, що Хацкевича може бути звільнено.
– Розвиток подій, звичайно, може бути різним, але в нас ні з президентом клубу, ні з кимось із керівництва контактів не було після інциденту. Минуло вже кілька годин, а ніхто не зателефонував, не поцікавився здоров'ям. Таке відчуття, що гравці та тренери самі собі, а керівники – самі собі. Я намагався зустрітися з президентом клубу, поговорити про інцидент, прояснити моменти, чому не забезпечили безпеку, які є претензії до тренерського штабу. Але мені сказали, що президент у мера міста, тож жодного контакту не було.
– А після програного матчу також не було розмов?
– Загалом ніяких. Ні повідомлень, ні дзвінків – нічого.
– При цьому вже навіть називають наступника Хацкевича.
– Ми теж читаємо та дивимося новини, але нічого прокоментувати з цього приводу не можу.
– Як взагалі у головного тренера складаються взаємини з гравцями?
– На нашу думку, хороші, і цей інцидент підтвердив, що у колективі всі один за одного, ми єдині. Гравці заступилися за тренера. Попри те, що результати матчів розчаровують, сьогодні Хацкевич подякував спортсменам за ставлення до справи, бійцівські якості. В останньому матчі червона картка надломила, але, в принципі, глобальних претензій, тим більше по самовіддачі, ні до кого немає.
– Хацкевича у команді як тренера слухають, поважають?
– Безперечно. До нього ставляться з високою повагою.
– А що це за експеримент із вибором тактики гравцями?
– У пресі неправильно інтерпретували ситуацію. Команда була підготовлена, на гру було два тактичні плани. Перед матчем на три-чотири хвилини колектив був залишений у роздягальні, щоб гравці самі налаштувалися, подивилися один одному в очі і з двох підготовлених планів вибрали один, на їхню думку, найбільш оптимальний і підходящий. У принципі навіть у великих командах так робиться. Коли головний тренер довіряє гравцям, вірить у них, це нормальна практика. Але в пресі представили все так, ніби Миколайович взагалі ніякої настанови не готував, що все це робили футболісти.
А якщо згадати матч, то в першому таймі гра йшла на рівних, а от вилучення дуже вплинуло на перебіг зустрічі. При цьому команда навіть у меншості намагалася грати, бігла вперед, заробила пенальті. Так, не забили, але це футбол.
– Яка реакція гравців на новини про можливе звільнення Хацкевича?
– Ми всі разом після тренування у роздягальні дивилися ці новини, посміхалися та готувалися до завтрашньої роботи. Якщо ми всі з посмішкою сприймаємо такі новини, то справді єдині. Але що буде завтра – сказати важко.
– Загалом, яка атмосфера в клубі, коли є великий тиск через результат?
– Працювати під тиском, чесно кажучи, навіть із задоволенням. Поставлені завдання дуже мотивують. Але ось що стосується управління клубом, адміністрації... Умови для роботи в плані інфраструктури на високому рівні, але решта залишає бажати кращого. ФК перебуває у державному управлінні, а ми входили до клубу, коли він готувався до переходу до приватних рук. Запрошували нас на роботу не мер міста, не державна влада, а ті, хто мав прийняти клуб у приватне володіння. І ми приймали всі умови, всі завдання, хотіли допомогти команді залишитись у першій лізі. Ми працюємо сумлінно, але з боку клубу, точніше, нинішніх керівників (а ФК поки що не в приватних руках) нічого не виконується. І чи зміниться власник зрештою – велика загадка, – пояснив Залевський в коментарі by.Tribuna.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
