Зараз йде війна. Ніхто не знає, що буде завтра. Куди прилетить від недоімперців. Щось планувати немає сенсу. Але ми всі віримо у краще. Ми всі віримо у ЗСУ, у наших славних воїнів. Віримо у перемогу та живемо надіями, що завтра буде ліпше, ніж сьогодні, а Україна повернеться до звичного життя. Завдяки нашим героям продовжується життя. Зокрема є можливість проводити чемпіонат України з футболу.
Мабутнє київського Динамо – очевидне та зрозуміле. Альтернативи власним вихованцям немає через ряд причин. Усі вони також на поверхні, тому всоте не розписуватиму про війну, фінансові можливості і так далі. Це єдиний правильний шлях, адже три головні активи зараз є вихованцями власної академії – Ванат, Шапаренко, Бражко. Топ-продажі останніх років – Миколенко, Забарний, Циганков – це не тільки понад 50 млн євро (тримаємо в умі потенційну суму за майбутній трансфер Віктора), але й робота своєї школи.
Кожен невихід у ЛЧ має свої фінасові наслідки. Клубу потрібно за щось жити. Тому продаж активів – це також важливе джерело доходу. Реалії українського футболу такі, що потрібно вчасно піти, аби далі розвиватися, навіть якщо клуб має можливості утримати гравця. Усі виграли від переходів Миколенка, Забарного, Циганкова, але програли від трансферів Хачеріді, Гармаша тощо. Або ти йдеш і розвиваєшся, або настає футбольна деградація та регрес. Актив швидко переростає у пасив.
Дуже ймовірним виглядає сценарій, при якому за 4-5 років із нинішнього складу Динамо залишаться одиниці. Хтось піде вгору на підвищення і буде проданий до сильнішої ліги, а хтось скотиться донизу, бо не відповідатиме рівню Динамо, на цій позиції виникне потреба розвивати молодого гравця.
Воротарі
Зараз статус другого номера має Руслан Нещерет. Йому вже 22 роки. Стабільно грав тільки коли був травмованим Георгій Бущан. У молодіжну збірну України запрошується вже друге скликання. У Михайла Михайлова голкіпери розкриваються пізно. Той же Бущан почав грати майже у 25, поки дозрів фізично та психологічно. На Нещерета сподіваються у клубі. Є класичні динамівські питання щодо гри ногами, на виходах, психологічної стійкості. Потрібна стабільна ігрова практика.
У 16 років В'ячеслав Суркіс почав стабільно грати на рівні чемпіонату U-19. Спочатку на правах оренди за Зорю, а потім за юнацьку команду Динамо. Зараз Суркіс – один із наймолодших голкіперів першості U-19, без нього вже важко уявити команду Ігоря Костюка. Прізвище батька йому більше заважає, ніж допомагає. Реально, Славік – дуже талановитий воротар. У нього є все, щоб бути основним у Динамо через 3-4 роки. Він випереджає графік свого розвитку. І, що приємно, ніякого натяку на зірковість у Суркіса-молодшого немає.
Нещерет найближчими роками має шанс стати першим номером. Суркіс буде другим воротарем. А далі – конкуренція. На боці Руслана – перевага у досвіді.
Захист
У двері першої команди вже стукає Олексій Гусєв. Питання в тому, отримає він свій шанс влітку, чи ще рік набиратиметься досвіду у юнацькій команді або в оренді. Олексій – сучасний правий захисник. Добре працює із м'ячем, вміє підключатися до атаки, швидкий, має хороші фізичні дані, вміє грати головою.
На позиції правого захисника є ще один Олексій, який, щоправда, на два роки молодший за Гусєва. Мова про Олексія Рибака. У 16 років він вже дебютував за U-19. Стабільно грає за збірну свого віку. Може діяти також на лівому фланзі захисту. Швидкість, креатив, робота з м'ячем – все при ньому.
Ліворуч картина не така райдужна. Іван Котуха – старанний гравець, але поки якогось великого потенціалу він не показав. Денису Дикому наразі заважають травми. Йде його фізичне становлення.
У центрі оборони – величезний вибір. Кожен рік представлений двома чи навіть трьома футболістами. Гравець 2005 року Тарас Михавко вже грає за першу команду. Зараз важко оцінити наскільки він готовий до цього. Йде процес набуття досвіду. Немає сумнівів, що Михавко – це майбутнє не тільки Динамо, але й всього українського футболу.
Також 2005 року народилися Назар Балаба та Єгор Сизонюк. Перший – капітан команди, але інколи не може грати через травми. Попри всі проблеми із захисниками, у першій команді йому не дали шансу. З великою долею ймовірності влітку поїде в оренду набиратися досвіду. Там вже буде видно. Сизонюк перестав грати після приходу Михавка. Зараз, коли Тарас у першій команді, то знову почав виступати за U-19. Процес фізичного формування Єгора ще далеко не завершений, тому поки важко оцінити потенціал.
2006 рік – це Владислав Захарченко та Максим Коробов. Останній періодично має проблеми зі здоров'ям. Фізично він ще не сформований. У збірній України свого віку чудово себе показав. У наступному сезоні має стати гравцем основи юнацької команди. А ось Захарченко почав стабільно грати у другій частині сезону. Потенціал у нього є. Потрібен досвід. Наступний сезон усе покаже.
2007 рік – Дем'ян Третяк та Даніель Дехтяр. Третяк чудово провів матчі за збірну України свого віку, був шефом оборони. У ЗМІ писали про інтерес до нього від самого МЮ. Дем'ян заслужив на таку увагу. Фактурний, чудово читає гру. Є всі таланти, щоб вирости у гравця високого рівня. Дехтяр теж не безталанний, але трохи заважають травми.
Півзахист
Дуже хороше враження справляє Данило Іщенко в опорній зоні. Розумний гравець, який гарно підчищає в середині поля, читає гру, веде силову боротьбу. У нього були певні проблеми зі здоров'ям, фізично формувався, але зараз прогрес – очевидний. Набирається досвіду юнацького футболу 16-річний Володимир Озимай. Талант очевидний. Від природи має хороші фізичні дані.
Сподіваюся, що все вийде в Антона Царенка. Поки що він гравець ротації у першій команді. Зараз неможливо уявити юнацьку команду без Кирила Осипенка. Дуже креативний гравець, який вміє віддати, загострити, обіграти, гарно читає та розуміє гру. Потрібно ще трохи фізично окріпнути.
Я в захваті від Давида Білого. Він теж восени мало грав через травму. Весною виглядає дуже класно. Якщо так піде далі, то перша команда не за горами.
Одним із найкращих гравців еліт-раунду за право поїхати на Євро U-17 був Богдан Редушко. Він може грати вінгера, але на позиції інсайда виглядає краще. Недарма до нього прицінюються німецькі клуби. Це майбутнє не тільки Динамо, але й збірної України.
Не можна оминути Павла Люсіна. Він узагалі 2008 року народження, але викликається у збірну України на рік старшу, їздив із юнацькою командою Динамо на збір до Туреччини. Креатив, розуміння гри – просто вау!
Вінгери
З вінгерами поки неоднозначна ситуація. Є гравці 2005 року – Дмитро Кремчанін та Андрій Маткевич. Вони вже мають по 18-19 років, лідери юнацької команди, але у перший склад їх не беруть попри проблемність на цій позиції. Можливо, оренда та стабільна ігрова практика на дорослому рівні допоможуть розкрити потенціал.
2006 рік народження – Владислав Калин та Кирило Пашко. Обоє поки не основні в юнацькій команді. Вони з хлопчаків стають чоловіками. Йде перебудова організму, тому не завжди здорові і можуть грати. Ігор Суркіс назвав Пашка «новим Циганковим». Щось у цьому порівнянні є. Головне, щоб він працював над собою, як Циганков. Калин не менш талановитий. Потрібно роботою кристалізувати свій талант.
Форварди
Тут у двері першої команди стукає Матвій Пономаренко. Мотя – найкращий бомбардир юнацького чемпіонату України з великим відривом. Чудово себе показав у збірній України U-19, де забив в еліт-раунді більше, ніж вся команда разом взята. Його потрібно адаптовувати до дорослого футболу. Вісімнадцять років – це час, коли треба грати. Усі таланти у нього є, щоб дорости не тільки до першої команди Динамо, але й до топового клубу Європи.
На жаль, за Пономаренком нікого з нападників у Динамо немає. Ігор Горбач набирається досвіду у Зорі, а 2005 рік випав повністю – Микита Дзень та Максим Зоренко вже повноцінні гравці Вереса та Оболоні відповідно. Нападники 2007 року народження Максим Калінкін та Іван Андрейко поки не дуже вражають.
Замість висновку
Робити прогнози у футболі – річ не дуже вдячна. Особливо на юнацькому рівні, де все може змінитися. Але я спробую спрогнозувати основу Динамо через 4-5 років: Нещерет (Суркіс) – Гусєв (Рибак), Третяк (Захарченко), Михавко (Коробов), Вівчаренко (Дикий, легіонер, новий гравець) – Іщенко (Озимай) – Калин (Кремчанін), Осипенко (Редушко), Білий (Люсін), Маткевич (Пашко) – Пономаренко.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
