Пасова гра та прогресія
Центральних захисників в Україні наче виховують бути надійними, але хоча б одного такого в УПЛ знайти дуже важко. Просто передивіться, що привіз, наприклад, Сваток (гравець NT) в матчі з Вересом. Тому я вже звик до того, що всі вони однаково регулярно «привозять». І щиро вважаю, що звертати більшу увагу варто на якість їх гри в перервах між привозами.
На днях розганялася новина про бажання одеситів прилаштувати Салюка в Динамо, типу ціну навіть скинули. Не бачу жодного сенсу в цьому трансфері. Під критерій надійності, який висуває Динамо до кандидатів не підходять ні Бескоровайний, ні Сваток. Їх фейли ми бачимо раз на декілька турів. Помиляється Стецьков, помиляється Сарапій. От власне й усі центральні захисники УПЛ з потенційно призових команд.
Хоча й ціну знизили, але Салюк все одно буде щось коштувати. А навіщо, якщо в Динамо є Максим Дячук? Макс теж помиляється, проте вже має відчутні переваги: півтори сезони в команді, розуміє частину вимог, в клубі розуміють його можливості. Ніколи не очікував від Дячука видатної пасової гри, тому змирився з недоліками. Достатньо просто подивитися на Бурду в Колосі чи Шабанова в Поліссі, щоб зрозуміти до чого усе йде. Це буде захисник досить пристойного для Ліги рівня, але щойно суперник трішки надавить: підуть привози, пенальті чи вилучення. Разом з Дячуком в молодіжці грав Антон Боль, він власне і відповідав за пасову гру, доки Максим був «мʼязами». Проте подивіться, де Салюк розташовується на фоні такого Дячука, чию пасову гру важко назвати еталонною.
Одразу згадуємо індекс вертикальності після першого кола:
- Динамо - 14.7
- Чорноморець - 16.2
Висновок: команди грають в схожих горизонтальних доктринах, де є розіграші від власних воріт, а не самі лише лонгболи.
Тобто, твердження, що одесити грають бий-біжи не є вірним. На захисника лягає відповідне пасове навантаження. Статистика передач та їх точності про це теж свідчить: Макс має деяку перевагу, проте не критичну. Так само не критична різниця між якістю утримання мʼяча на власній та чужій половині обох. Під утриманням мається на увазі «не закінчення володіння команди на виконаній гравцем передачі». Різниця у % володіння між Динамо (57.3%) та Чорноморцем (55.2%) не настільки грандіозна, щоб стверджувати, що Салюк немає змоги якимось чином приєднатися до процесу прогресії мʼяча.
Ось тут і починається найцікавіше, бо нагадаю, що Макс далеко не відмінник пасової гри та дід горло зривав криками «Іді, іді! Пачіму стаіш?», коли перед гравцем був простір.
По-перше, в Дячука вища частка передач вперед (40.6%) в порівнянні з Салюком (35.1%). І це додає додаткового контексту втратам, адже Максим частіше грає вперед, що більш ризиковано.
По-друге, в Дячука суттєво вища цінність передач (% Passing Contribution). Ця метрика врівноважує різницю в кількості передач, що дає нам чітке розуміння пасового майндсету:
- відʼємне значення в Салюка (-9.33%)
- позитивне значення в Дячука (11%)
Так, Макс не на рівні Матвієнка з його понад 25%, проте, блін, Салюк поки зовсім з іншої планети на фоні Миколи.
Що все погане й погане? Макс поступово додає. Можете самі бачити його обсяги просування, як веденнями (тут вони в них однакові), так і передачами (колосальна перевага Дячука). Зокрема наявна подвійна перевага у прогресії у фінальній 1/3.
Який напрошується висновок? Помилялися, помиляються та будуть помилятися обидва. Факт. Проте такий саме факт, що Дячук обходиться Динамо в ціну зарплатні, а за Салюка доведеться платити додатковий транш. Чи виглядає Володимир от прям на голову сильнішим за Макса? Ні. Більш того, дуже схоже, що з його інтеграцією в пасову гру можуть виникнути проблеми. Григорчук приблизно схожий проміжок часу над ним довбеться, але бодай трішки до Дячука наблизитися в дистрибуції Салюк не може. Ще раз: Макс далеко не найкращий в пасовій компоненті серед динамівських ЦЗ.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
